Софіївська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Софіївська вулиця.

Софі́ївська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Софійської площі та Володимирської вулиці.

Софіївська вулиця Київ
вид на вулицю від Майдану
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Софійського собору
Колишні назви
Калініна
Загальні відомості
Протяжність	410 м
Координати початку	50°27′4.5″ пн. ш. 30°31′18.6″ сх. д.
Координати кінця	50°27′9.5″ пн. ш. 30°30′58.3″ сх. д.
поштові індекси	01001
Транспорт
Найближчі станції метро	«Майдан Незалежності»
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18
Зупинки громадського транспорту	«Майдан Незалежності»
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11586
У проєкті OpenStreetMap	r370267
На карті	На карті населеного пункту
Мапа
Софіївська вулиця у Вікісховищі

Прилучається Михайлівський провулок.

вид із Софійської дзвіниці

Історія

Вулиця виникла на стародавньому, відомому з часів Київської Русі, Іванівському шляху від Софійського собору до оборонної системи довкола міста. Під сучасною назвою відома з кінця XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою^[1]. Вулиця з'єднувала Липки і Хрещатик зі Старим містом, по ній проходили найбільші проїзди високопосадових осіб^[2].

З 1935 року мала назву «вулиця імені Калініна», на честь 60-ліття М. І. Калініна^[3] (назву підтверджено 1944 року^[4]). Історичну назву вулиці відновлено 1990 року^[5].

У ХІХ ст. найважче пересуватись вулицею було взимку — часто падали коні, ламалися екіпажі, тротуари ставали небезпечними для пішоходів. У квітні 1893 року, коли на вулиці розпочали прокладати каналізаційні труби, домовласники вулиці звернулися до міського голови С. М. Сольського з проханням зробити перепланування вулиці, зменшивши дуже крутий підйом. Підпис під проханням поставили всі домовласники вулиці^[2].

Забудова

У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи^[6]. Основна забудова вулиці здійснена в 2-й половині XIX — на початку ХХ століття (майже усі будинки на вулиці відносяться до цієї доби).

Видатні особи, пов'язані з Софіївською вулицею

У будинку № 16 по цій вулиці мешкали видатні українські композитори та музичні діячі — Андрій Ольховський (у 1934–1943 роках), Левко Ревуцький (у 1956–1977 роках), Анатолій Коломієць (у 1956–1997 роках), Платон Майборода. В цьому ж будинку знаходиться Центр музичної інформації та Музичний Фонд України.

Зображення

• 
  Будинок № 3
• 
  Будинок № 9
• 
  Будинок № 16/16
• 
  Будинок № 17/15
• 
  Будинок № 18