Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Майдан Незалежності (станція метро)
станція Київського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
50°27′0″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Майда́н Незале́жності» — 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Поштова площа» та «Площа Українських Героїв». Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою «Площа Калініна»[1]. Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції, у зв'язку з перейменуванням головної площі міста станція також змінила назву — «Площа Жовтневої революції»[2]. Нинішня назва — з 26 серпня 1991 року[3].
Remove ads
Конструкція
Конструкція станції — Колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Площа Українських Героїв», що переходить в одноколійну ССГ з Святошинсько-Броварською і Сирецько-Печерською лініями.
Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Станція має один вихід. Середній зал ескалаторним тунелем з чотиристрічковим одномаршевим ескалатором з'єднаний із підземним вестибюлем, що сполучений з підземним переходом під Майданом Незалежності.
Remove ads
Опис
Узагальнити
Перспектива
Центральна станція Оболонсько-Теремківської лінії, перша пересадкова. Станція глибокого закладення з новою конструктивною схемою — колонна. Внутрішній підземний простір самої станції повністю розкрито завдяки застосуванню конструкцій з металевими колонами-пілонами невеликого перерізу, внаслідок чого середній і боковий зали зливаються в єдиний простір. Колони ніби створені з плісированого білого паперу. Невдалим виявилося закарнизне освітлення, яке відповідно до задуму авторів, повинно було «відірвати» склепіння від колон. У 1980-ті роки розроблялися варіанти модернізації освітлення станції, однак за браком коштів вони не були втілені. Тут уперше (наряду зі станцією «Контрактова площа») в Київському метро колійні стіни було облицьовано мармуром, а не кахельною плиткою.
В торці підземного залу з боку головного входу у 1976—1977 роках містився бронзовий рельєфний профільний портрет М. І. Калініна роботи скульптора О. П. Скоблікова[4] (надалі був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує)[5]. Чотири металеві двері технічних шаф уздовж колійних стін прикрашені рельєфними композиціями з датами, що символізують визначні події згідно з радянською історіографією:
- 1917 — рік Жовтневої революції;
- 1929 — рік так званого «великого перелому» від НЕПу до «соціалістичної індустріалізації та колективізації»;
- 1945 — рік перемоги у німецько-радянській війні;
- 1976 — рік відкриття станції.
У 2016 році згідно з законом про декомунізацію із композиції «1917» було вирізано радянські символи[6][7].
Станція розташована поблизу головної вулиці Києва. Пасажири потрапляють на станцію з підземного переходу, спорудженого під Майданом Незалежності. Після реконструкції ця площа перетворилася в багатоярусний ансамбль, що завершується монументом на честь незалежності України.
Remove ads
Пересадки
Узагальнити
Перспектива
Є частиною пересадочного вузла між Оболонсько-Теремківською лінією і Святошинсько-Броварською лініями. Станція «Майдан Незалежності» пов'язана зі станцією «Хрещатик» двома переходами — ескалаторним і пішохідним тунелями. Перехід у торці центрального залу, обладнаний чотиристрічковими одномаршевими ескалаторами, був відкритий одночасно зі станцією. Другий, обхідний пішохідний тунель, вихід з якого розташований по центру платформи, був побудований і відкритий 3 грудня 1986 року після того, як з'ясувалося, що перший перехід не справляється з пасажиропотоком.
У ранкові та вечірні години «пік» пересадки працюють в односторонньому режимі з розведенням пасажиропотоків: пішохідний (довгий) тунель — у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності», а ескалаторний (короткий) — з «Майдану Незалежності» на «Хрещатик». При цьому всі чотири стрічки ескалаторів працюють на підйом. В інший час короткий перехід працює у двосторонньому режимі. Біля входів на пересадки з боку станції «Хрещатик» розміщені оголошення з режимом їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.
Чимала довжина пішохідного тунелю створює незручності для пасажирів. Згідно з Державною програмою розвитку метрополітенів до 2010 року[8] тут було заплановано провести реконструкцію з установкою траволаторів. На початку 2012 року в довгому переході було укладене гранітне покриття для підлоги поверх асфальтового. На час ремонту перехід не працював у неробочі дні.
Закриття станцій на пересадку
- У зв'язку із близькістю до урядового кварталу станція неодноразово закривалася, як пересадковий вузол
- у 2004—2005 році, під час Помаранчевої революції
- в 2013—2014 роках під час Революції гідності
- не працювала з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до 20 грудня 2022 року[9][10][11][12].
Пасажиропотік
Галерея
Центральний зал станції
Посадкова платформа
Вихід з переходу (довгого) зі станції «Хрещатик»
Форма колон станції
Назва станції на колійній стіні
Підземний вестибюль станції
Касовий зал станції
- Дверцята на колійній стіні
Дверцята «1917»
Дверцята «1929»
Дверцята «1945»
Дверцята «1976»
- Пересадковий вузол № 1
Аванзал поряд з ескалаторами
Аванзал поряд з ескалаторами, вигляд в бік «Хрещатика»
- Пересадковий вузол № 2 (пішохідний)
Аванзал біля станції «Майдан Незалежності»
Пішохідний тунель
Пішохідний тунель
Аванзал проміжний
Аванзал біля станції «Хрещатик»
Під час укладання гранітного покриття підлоги
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads