Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Список космічних телескопів
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Список космічних телескопів містить космічні обсерваторії, розділені на кілька великих груп за діапазонами електромагнітного спектру, в якому вони проводили або проводять спостереження. Відповідно, це:
- гамма-випромінювання;
- рентгенівське випромінювання;
- ультрафіолетове випромінювання;
- видиме світло;
- інфрачервоне світло;
- мікрохвильове випромінювання та радіовипромінювання.
Телескопи, які проводять спостереження в кількох діапазонах спектру (наприклад, видимий + інфрачервоний), включені до усіх відповідних розділів. В цей список також включені детектори гравітаційних хвиль, космічних променів та різноманітних елементарних частинок.
Remove ads
Додаткова інформація
Узагальнити
Перспектива
Основними операторами космічних телескопів є NASA, ESA, JAXA та CNSA . Також певну кількість апаратів мають: Роскосмос/СРСР, CNRS/CNES, IKI, INTA, SRON, SERC, ISRO, ISAS, DLR, LANL, ASI, Китайська академія наук, MPE та KARI.[1]
В цей список внесені суто обсерваторії, основна задача яких — спостереження космічних об'єктів. Космічні апарати, основна задача яких — дослідження об'єктів Сонячної системи, винесені в окремий Список міжпланетних космічних апаратів. Штучні супутники Землі, основна задача яких — дослідження нашої планети (метеорологічні, океанографічні, для атмосферних досліджень, тощо), також винесені в окремий Список ШСЗ, призначених для дослідження Землі.
Параметри орбіти кожного космічного апарата наведено за наступним алгоритмом:
- Для навколоземної орбіти — мінімальна (перигей) та максимальна (апогей) висота орбіти в кілометрах.
- Для навколосонячної орбіти — мінімальна та максимальна відстань від центру мас Сонячної системи у астрономічних одиницях.
- Для космічних апаратів, розташованих у точках Лагранжа L1, L2, відстань не наводиться.
Дати запусків та завершення місій подані у форматі дата, місяць, рік (ДД.ММ.РРРР). Для апаратів, які станом на сьогоднішній день (23 лютого 2023 року) продовжують функціонувати, наведена лише дата запуску. Для кожного апарата вказується його поточний (на 23 лютого 2023 року) статус: активний або недіючий. Інформація про космічні телескопи, запуск яких ще не відбувся, але запланований на 2023 та подальші роки, наведена в окремій таблиці.
Для кожного апарата наведено його офіційну назву англійською. Якщо в українській мові є власна транслітерація назви, вона також написана у відповідному стовпчику. Виключення — космічні апарати серії «Протон», їх назви наведено одразу в оригіналі (російською), оскільки вони збігаються з українським відповідником.
Remove ads
Гамма-випромінювання
Узагальнити
Перспектива
Телескопи, які досліджують астрономічні високоенергетичні джерела гамма-випромінювання. Цей діапазон електромагнітного спектру поглинається атмосферою, тому його дослідження можливе суто з використанням стратостатів або космічних апаратів. Гамма-промені утворюються внаслідок різноманітних фізичних процесів в наднових зорях, нейтронних зорях, пульсарах та чорних дірах. Також подібні прилади детектують гамма-всплески з надзвичайно високими енергіями, однак їх джерела наразі не ідентифіковані.[2]
Remove ads
Рентгенівське випромінювання
Узагальнити
Перспектива
Рентгенівські обсерваторії детектують високоенергетичні фотони, які називаються рентгенівським випромінюванням (англ. X-rays). Як і у випадку з гамма-променями, вони поглинаються земною атмосферою, тому їх можна спостерігати лише в її верхніх шарах або у космосі. Кілька типів астрофізичних об’єктів випромінюють у рентгенівському діапазоні: скупчення галактик, чорні діри в активних ядрах галактик, залишки наднових, нейтронні зорі, білі карлики або подвійні змінні зорі з білими карликами (вони ж катаклізмічні змінні зорі), нейтронними зорями чи чорними дірами (рентгенівські подвійні). Деякі тіла Сонячної системи також є джерелами рентгенівського випромінювання, найпомітнішим з яких є Сонце та Місяць (внаслідок відбиття сонячних променів). Вважається, що комбінація багатьох окремих джерел рентгенівського випромінювання створює спостережуваний рентгенівський фон.
.png)
_DSC_0071.JPG)
_in_deployed_configuration.jpg)
Remove ads
Ультрафіолетове випромінювання
Узагальнити
Перспектива
Ультрафіолетові телескопи проводять спостереження на довжинах ультрафіолетових хвиль, тобто приблизно від 10 до 320 нм. Ультрафіолетове світло поглинається земною атмосферою, відповідно, наземні спостереження неможливі, як і у випадку рентгенівських та гамма-променів. До об’єктів, що випромінюють в ультрафіолеті, належать Сонце, інші зорі та галактики.[83][84]
Remove ads
Видиме світло
Узагальнити
Перспектива
Дослідження космосу за допомогою вивчення видимого світла від космічних об'єктів є найбільш давнім і найрозповсюдженішим з усіх типів досліджень. Наразі основу спостережувальної астрономії складають саме оптичні наземні телескопи. Додавання космічної складової вивело оптичну астрономію на принципово новий рівень завдяки нівелюванню земної атмосфери, яка хоч і не поглинає хвилі на довжинах 400-760 нм, однак суттєво спотворює їх. Джерелами випромінювання у видимому діапазоні є: газо-пилові хмари, астероїди, комети, супутники, планети, зорі, зоряні скупчення, галактики, тощо.[103]
.png)
Remove ads
Інфрачервоне світло
Узагальнити
Перспектива
Інфрачервоне світло має нижчу енергію, ніж видиме світло, тому випромінюється джерелами, які або холодніші, або віддаляються від земного спостерігача з високою швидкістю. Таким чином, основні джерела інфрачервоного випромінювання — це планети, холодні зорі (включаючи коричневих карликів), туманності та галактики з відносно великим червоним зсувом.
_exhibited_at_Noshiro_City_Children's_Center.jpg)
.jpg)
Remove ads
Мікрохвильове та радіовипромінювання
Узагальнити
Перспектива
Мікрохвильові космічні телескопи переважно використовувалися для вимірювання космологічних параметрів космічного мікрохвильового фону. Вони також вимірюють синхротронне випромінювання та гальмівне випромінювання нашої Галактики. Також об'єктам досліджень цих апаратів є позагалактичні компактні джерела та скупчення галактик, які випромінюють через ефект Сюняєва-Зельдовича.
Оскільки атмосфера є прозорою для радіохвиль, радіотелескопи в космосі є найкориснішими для інтерферометрії з наддовгою базою. Цей метод полягає в проведенні одночасних спостережень джерела за допомогою супутника та наземного телескопа. Шляхом об'єднання їхніх сигналів фактично створюється імітація радіотелескопа розміром, рівним відстані між двома телескопами. Типовими цілями для спостережень є залишки наднових, мазери, явища гравітаційнійного лінзування, тощо.[142]
Remove ads
Інші детектори
Узагальнити
Перспектива
Космічні апарати, які виявляють елементарні частинки та космічні промені. Вони можуть випромінюватися Сонцем, нашою галактикою (галактичні космічні промені) і позагалактичними джерелами (позагалактичні космічні промені). Існують також надвисокоенергетичні космічні промені від активних галактичних ядер, які можуть бути виявлені навіть наземними детекторами.
Також до цієї категорії відносяться детектори гравітаційних хвиль, які вимірюють коливання часо-простору.
.jpg)
Remove ads
Заплановані місії
В даній таблиці вказані космічні телескопи, запуск яких був анонсований та є якась (принаймні базова) інформація.
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads