Старий Донський цвинтар

Старий Донський цвинтар (рос. Старое Донское кладбище) — стародавній некрополь XVIII—XIX століть у Донському районі Південного адміністративного округу Москви. Займає практично половину території Донського монастиря (2 га з 5 га). Відкритий з 08:00 до 18:30 щодня. Проводяться екскурсії.

Старий Донський цвинтар рос. Некрополь Донского монастыря
Церква Іоанна Златоуста в Донському монастирі. Храм-усипальниця Первушина, 1888-1891. Церква Іоанна Златоуста в Донському монастирі. Храм-усипальниця Первушина, 1888-1891.
Інформація про цвинтар
55°42′51″ пн. ш. 37°36′12″ сх. д.H G O
Країна	Росія
Розташування	Москва
Відкрито	1591
Статус	пам'ятка історії
Охоронний статус	виявлений об'єкт культурної спадщини Росіїd[1]
Площа	2 га[2]
Вебсайт	Офіційний сайт
Старий Донський цвинтар Старий Донський цвинтар (Москва)
Старий Донський цвинтар у Вікісховищі

Історія

Уламки древніх надгробків

З другої половини XVIII століття цвинтар є місцем поховання московської аристократії. У «Історії Держави Російської» М. М. Карамзіна вже згадується, як головний цвинтар купецтва і еліти російської імперії.

На некрополі поховано багато російських державних та громадських діячів, декабристи, учасники франко-російської війни 1812 року, письменники і вчені.

У Східній стіні знаходяться справжні горельєфи, зняті з Храму Христа Спасителя, збережені від руйнування при будівництві Палацу Рад.

У зв'язку з переповненням історичного некрополя в 1900-і роки за межами монастиря, на південь від монастирського муру, було облаштовано новий Донський цвинтар, поховання на якому проводилися протягом усього XX століття.

Відомі особистості, що поховані на цвинтарі

Могила Солженіцина

Могила Ключевського

Могила Денікіних

Надгробок Чаадаєва

Усипальниця грузинських царевичів у 1913 році

• Амвросій Зертис-Каменський — український релігійний діяч доби Гетьманщини, духовний письменник, перекладник творів грецької, юдейської та латинської літератури.
• Антонський Антон Антонович — український та російський учений, педагог, просвітитель, видавець і літератор.
• Астангов Михайло Федорович
• Арчі — цар Імереті (1661–1663, 1668–1669, 1678–1679, 1690–1691, 1695–1696, 1698) та Кахетії (1664–1675), поет-лірик, старший син царя Картлі Вахтанга V. Один із засновників грузинської колонії у Москві.
• Аршеневський Василь Кіндратович — український релігійний діяч, просвітитель Тверської Карелії та Московії. Професор вищої математики, викладач, перекладач, магістр філософії.
• Бабухін Олександр Іванович — російський гістолог і фізіолог.
• Бакар III — цар Картлі з династії Багратіоні (1716–1719), грузинський політичний та громадський діяч.
• Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович — російський та український історик і археограф.
• Бантиш-Каменський Микола Миколайович — український історик, архівіст, громадський діяч консервативного крила (прибічник імператора Павла І-го).
• Барановський Петро Дмитрович — російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури доби Середньовіччя. Засновник музею в Коломенському та Музею імені Андрія Рубльова в Москві.
• Барсов Єлпідифор Васильович — російський фольклорист і літературознавець.
• Бове Йосип Іванович — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.
• Гатцук Олексій Олексійович — російський і український журналіст і археолог.
• Денікін Антон Іванович — російський військовий діяч, генерал-лейтенант, герой російсько-японської та Першої світової війн, один із лідерів Білого руху та головнокомандувач Збройних сил Півдня Росії (1918—1920)^[3].
• Жигарев Василь Якович — п'ятий міський голова Москви (1795—1798), купець першої гільдії, іменитий громадянин, надворний радник. Пам'ятник пересено з некрополя Спасо-Андроніковського монастиря.
• Жуковський Микола Єгорович — творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки.
• Іловайський Олексій Іванович — російський воєначальник, генерал від кавалерії (1796), військовий отаман війська Донського.
• Ключевський Василь Йосипович — російський історик проімперського спрямування, кадет, академік (з 1900 року), почесний академік Петербурзької академії наук (з 1908 року).
• Каменецький Йосип Кирилович — українській та російський медик.
• Тихон — російський церковний діяч, єпископ Православної російської церкви; з 21 листопада (4 грудня) 1917 Патріарх Московський і всієї Росії, перший після відновлення патріаршества в Росії. Канонізований Російською Церквою в лик святителя у 1989 році.
• Лящевський Василь — український церковний педагог, один із засновників вищої освіти у Московії.
• Розумовський Лев Кирилович — дипломат, державний діяч Російської імперії українського походження.
• Репнін Микола Васильович — військовий і державний діяч Російської імперії, дипломат, поміщик, генерал-фельдмаршал (1796), князь. Зі старовинного роду, пов'язаного з Михаїлом Всеволодичем.
• Салтикова Дар'я Миколаївна — російська поміщиця, відома завдяки садизму та знущанням над кріпаками і вбивствам близько 130 людей.
• Солженіцин Олександр Ісайович — російський історичний прозаїк, драматург, публіцист і поет, громадський та політичний діяч. Лауреат нобелівської премії з літератури (1970). Дисидент.
• Сумароков Олександр Петрович — один із найбільших представників російської літератури XVIII століття, творець репертуару першого російського театру.
• Філімонов Георгій Дмитрович — російський археолог, історик мистецтва, музейный працівник, антиквар.
• Херасков Михайло Матвійович — український і російський поет, письменник і драматург епохи Просвітництва.
• Чаадаєв Петро Якович — російський філософ та публіцист, оголошений урядом божевільним за свої твори, в яких різко критикував дійсність російського життя.

Світлини

• Каплиці-усипальниці XIX та XX ст
• 
  Церква Олександра Свірського
• 
  Церква Михайла Архангела
• 
  Церква Іоанна Лествичника, 1896-97
• 
  Каплиця-усипальниця купця І. Г. Простякова і його сім'ї.
• 
  Усипальниця Козлова і Хрущова