Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Суперкубок Лібертадорес
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Суперкубок Лібертадорес (ісп. і порт. Supercopa Libertadores), також відомий як Суперкубок Жоау Авеланжа (ісп. і порт. Supercopa João Havelange) і Південноамериканський суперкубок (ісп. Supercopa Sudamericana, порт. Supercopa Sul-americana) — міжнародний футбольний турнір серед клубів Південної Америки. Проводився щорічно в 1988–1997 (всього — 10 розіграшів) роках.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Турнір був організований у зв'язку з успіхом Кубка Лібертадорес і в наслідування Європі, де проводилися три популярних міжнародних клубних турніри, а не один, як у Південній Америці. В організації подібного турніру були зацікавлені і самі клуби, так в національних першостях повні трибуни збиралися лише на матчах, де один з одним грали гранди. Водночас скопіювати формат європейського Кубка володарів кубків не представлялося можливим, оскільки у Південній Америці були відсутні національні кубкові турніри. Організувати аналог Кубка УЄФА також було не можна, оскільки в Кубку Лібертадорес грали не лише національні чемпіони, а й віце-чемпіони. У результаті було прийнято рішення об'єднати в Суперкубку клуби, які коли-небудь перемагали в Кубку Лібертадорес. Таким чином, переможець цього кубка отримував «вічну» прописку в турнірі.
Суперкубок піддавався гострій критиці. Багато фахівців вважали, що це змагання нікому не потрібно та створено штучно. Однак незабаром турнір набрав популярність, оскільки в ньому брали участь лише найсильніші та найвідоміші клуби Південної Америки. Власне, таким чином в Південній Америці була реалізована ідея континентальної Суперліги.
Спочатку Суперкубок розігрувався за олімпійською системою. В 1995 і 1996 роках у зв'язку з непарною кількістю учасників у першому раунді деякі команди були об'єднані в групи по три клуби, з яких у подальшу стадію виходила пара найкращих. В 1997 році 16 команд основної сітки на першому етапі з'ясовували стосунки в групах.
В 1998 турнір не був проведений, оскільки клуби не змогли домовитися про дати проведення матчів і Суперкубок припинив своє існування. Були спроби врятувати турнір, організувавши змагання переможців Суперкубка, але вони не увінчалися успіхом.
Своєрідними наступниками Суперкубка Лібертадорес стали, в першу чергу Кубок Меркосур, а також Кубок Мерконорте.
Remove ads
Фінали
Remove ads
Переможці та фіналісти
По країнах
Цікаві факти
- Роналдо здобув популярність на міжнародній арені саме завдяки Суперкубку. В 1993, коли йому було 16 років, він став найкращим бомбардиром розіграшу (8 м'ячів) у складі «Крузейро».
- В 1997 до числа учасників був доданий клуб «Васко да Гама», хоча він виграв Кубок Лібертадорес лише в 1998, проте був переможцем клубного чемпіонату Південної Америки, розіграного один раз — в 1948 в Сантьяго. Цей турнір був офіційно визнаний КОНМЕБОЛ попередником Кубка Лібертадорес.
- Єдиними клубами, які представляють не Аргентину та Бразилію і досягли фіналу Суперкубка, стали парагвайська «Олімпія» і уругвайський «Насьйональ», які зустрілися у фіналі турніру 1990 року. Перемогу здобув парагвайський клуб.
- Оскільки звичну для європейців назву Суперкубок цей повноцінний турнір вже назавжди закріпив за собою, реальний турнір з відповідним форматом (тобто, коли стосунки з'ясовують номінанти минулого сезону) вже не можна назвати Суперкубок Південної Америки і він отримав назву Рекопа Південної Америки.
Remove ads
Посилання
- Суперкубок Лібретадорес на сайті КОНЕМЕБОЛ [Архівовано 28 січня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Статистика Суперкубка Лібретадорес на сайті RSSSF [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика клубних турнірів КОНМЕБОЛ на сайті, присвяченому південноамериканському футболу [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads