Таністрофей

Таністрофей (Tanystropheus) — рід викопних ящероподібних плазунів підкласу лепідозаврів, що існував у тріасовому періоді в Європі, Азії та Північній Америці. Він має характерну надзвичайно видовжену шию, довшу за його тулуб і хвіст разом узяті. Шия складалася з 13 хребців, укріплених широкими шийними ребрами. Таністрофей — один з найкраще вивчених неархозавроформних архозавроморфів, відомий за численними скам'янілостями, зокрема майже повними скелетами. Деякі види в межах роду могли досягати загальної довжини 6 метрів^[1].

Таністрофей Період існування: тріас (анізій—ранній карній) PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N можливий пізній оленекій
Змонтований скелет Tanystropheus
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Родина:	†Tanystropheidae
Рід:	†Таністрофей (Tanystropheus) Meyer, 1852
Типовий вид
†Tanystropheus conspicuus nomen dubium Von Meyer, 1855
Інші види
†T. antiquus? Von Huene, 1907—1908 †T. longobardicus Bassani, 1886 †T. hydroides Spiekman et al., 2020
Синоніми
Синоніми роду Macroscelosaurus Münster vide Meyer, 1852 (nomen oblitum) Tribelesodon Bassani, 1886 Procerosaurus von Huene, 1902 Protanystropheus? Sennikov, 2011 Синоніми видів T. biharicus Jurcsák, 1975 (синонім T. longobardicus?) T. haasi Rieppel, 2001 (nomen dubium) T. meridensis Wild, 1980 (синонім T. longobardicus)
Вікісховище: Tanystropheus

Таністрофей містить щонайменше два валідних види та деякі не категоризовані скам'янілості. Типовим видом Tanystropheus є T. conspicuus — сумнівна назва, яку вживають до особливо великих скам'янілостей з Німеччини та Польщі. Повні скелети поширені у формації Безано гір Сан-Джорджіо, на кордоні Італії та Швейцарії. Скам'янілості з Сан-Джорджіо належать до двох видів: меншого T. longobardicus і більшого T. hydroides.

Опис

Зліпки цілих скелетів Tanystropheus longobardicus з черепами: неотип PIMUZ T 2791 (згори) та MSNM BES SC 1018 (знизу)

Таністрофей був одним з найдовших відомих неархозавроформних архозавроморфів. Хребці, віднесені до T. conspicuus, ймовірно, належали тварині довжиною до п'яти-шести метрів^[2]. T. hydroides був приблизно такого ж розміру, найбільші екземпляри сягали приблизно 5,25 метра^[3]. T. longobardicus був значно меншим, його абсолютний максимальний розмір сягав двох метрів^[4][5].

Існував у середньому тріасовому періоді. Поряд з архаїчними ознаками (наявність тім'яного отвору, розташування зубів не лише в щелепах, але і на піднебінні, двоввігнуті хребці, наявність черевних ребер) характерні і межі своєрідної спеціалізації (незвичайно довга і рухлива шия та інші).

Систематичне положення таністрофея остаточно не встановлене.

Історія відкриття

Розкопки 19 століття в горах Сан-Джорджіо, об'єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на італійсько-швейцарському кордоні, виявили фрагментарні скам'янілості тварини з трикутними зубами та видовженими кістками. У 1886 році Франческо Бассані ідентифікував незвичайну скам'янілість як птерозавра, якого він назвав Tribelesodon longobardicus^[6][2]. Голотипний зразок Tribelesodon longobardicus зберігався в Міланському музеї природничої історії(інші мови) (Museo Civico di Storia Naturale di Milano) і був знищений під час бомбардувань Мілана(інші мови) силами альянти в ході Другої світової війни^[2].