Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ташева Таміла Равілівна
українська правозахисниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тамі́ла Раві́лівна Ташева (крим. Tamila Taşeva, 1 серпня 1985, Самарканд, Узбецька РСР) — українська державна та громадська діячка, правозахисниця. Співзасновниця ГО «КримSOS».
Заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим від 25 жовтня 2019 року. Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим із 25 квітня 2022 до 4 грудня 2024 року[3]. Народний депутат України (з 6 грудня 2024 року)[4][5]. Голосувала за закон України 12414 який був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядкував НАБУ та САП Генеральному прокурору[6].
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Таміла Ташева народилася 1985 року в Самарканді в Узбецькій РСР у сім'ї депортованих з Криму кримських татар[7]. У 1991 році родина Ташевої повернулася до Криму. Тамілі в цей час було 5 років. Сім'я поселилася у самобуді під Сімферополем.
Після школи Таміла вступила до Таврійського університету ім. Вернадського на факультет східних мов за спеціальністю Арабська філологія. У 2002 році вона приєдналася до Кримськотатарського молодіжного центру, де зайнялася організацією культурних заходів[8].
Брала активну участь у Помаранчевій революції, організовувала мітинги в Криму. На революції в Києві Таміла познайомилася з представниками громадської організації «Фундація регіональних ініціатив». Згодом вона очолила кримський осередок цієї організації.
У 2006 році стала помічницею депутатки Лесі Оробець. Потім працювала аналітиком у партії «Наша Україна». У 2010 році отримала керівну посаду у видавництві «Наш Формат». Пізніше вона стала PR-менеджером гурту «ТіК»[9].
У грудні 2013 року Ташева брала участь у Революції Гідності, була волонтером у госпіталі Євромайдану. Взимку 2014 року Ташева з активістами створили Facebook-сторінку «КримSOS» для висвітлення окупації АР Крим та Севастополя, репресивної політики РФ, документування порушень прав людини на території Криму, підтримання зв'язків з громадянами, які жили в окупації. Згодом «КримSOS» перетворився у повноцінну громадську організацію[10], яка займається питанням зникнення кримських татар та порушення прав мешканців півострова.
З 2018 до 2023 року була членом правління Міжнародного фонду «Відродження».
Була кандидатом у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, № 26 у списку.
25 жовтня 2019 року Таміла Ташева стала лауреаткою польської премії Серджіо Вієйра ді Меллу в номінації «Особистість». Нагороду визначають щороку у двох рівнозначних категоріях: особистість та неурядова організація, діяльність яких спрямована на благо мирного співіснування та співробітництва між суспільствами, релігіями та культурами[11].
25 жовтня 2019 року Розпорядженням Президента України призначена Заступницею Постійного Представника Президента України в АР Крим[12].
З 2020 до 2023 року була членом наглядової ради Українського Інституту[13].
З 25 квітня 2022 по 4 грудня 2024 року обіймала посаду Постійного Представника Президента України в АР Крим[14], де займалася розробкою та впровадженням реінтеграційних політик, а також підтримкою законодавчих ініціатив, спрямованих на підготовку до реінтеграції Криму після його деокупації. У тому ж 2022 році увійшла до рейтингу «Люди НВ у рік війни» NV.
Ташева брала участь у розробці Стратегії деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя[15], а також в підготовці кількох законодавчих ініціатив, таких як закон щодо статусу корінних народів України[16], закон про осіб, позбавлених свободи через політично вмотивовані переслідування, цивільних заручників і військовополонених, та скасування статусу нерезидента для кримчан[17]. Вона також долучалася до концепції розвитку кримськотатарської мови і брала участь в організації установчого саміту Кримської платформи.
У березні 2024 року Таміла Ташева увійшла в рейтинг топ 100 жінок-лідерок в межах проєкту «УП 100. Сила жінок» у категорії «Державне управління та політика»[18], а у травні того ж року — до рейтингу «50 надихаючих лідерок» за версією видання NV[19][20].
25 листопада 2024 року ЦВК визнала Ташеву обраною Народною депутаткою України IX скликання від партії Голос[21].
Член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, член Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту[22]. З 17 червня — голова Підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі[23].
22 липня 2025 проголосувала за прийняття змін в законопроєкті 12414, які обмежують повноваження незалежних НАБУ та САП.[24]
Remove ads
Нагороди
- Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016) — «за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу»[25];
- Орден княгині Ольги III ступеня (2019) — «за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних принципів демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, плідну громадську і волонтерську діяльність»[26];
- Премія Серджіо Вієйра ді Меллу в номінації «Особистість» (2019)[11]
- Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2023)[27]
- Нагорода «За служіння ісламу та Україні» Духовного управління мусульман України «Умма» (2024)[28];
- Нагорода Інституту народної жіночої дипломатії України «Голос миру через цінності та об'єднання» у номінації «Впливова жінка в дипломатії» (2024)[29].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads