Могилівська округа

Не плутати з Могилів-Подільським округом — адміністративно-територіальним утворенням у складі Вінницької області в 1935–1937 рр.

Могилівська округа — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Могилів.

Могилівська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Подільська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	248 321 (1926)
Площа:	5658 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Могилів
Кількість районних рад:	14
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:300px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:300px; overflow:hidden;"><div style="margin:-190px -125px -60px -125px;"> Карта Могилівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

За даними перепису 1926 року округа мала 5658 км² площі, чисельність населення становила 248 321 особу, доля міського населення — 8,3%.

Історія

Округу створено 7 березня 1923 року в складі Подільської губернії^[1] з окружним центром в місті Могильові.

До складу округи увійшли Могилівський і частини Ямпільського, Жмеринського, Ушицького і Летичівського повітів Подільської губернії, в складі таких районів (волостей):

• Бабчинецький — з частин Бабчинецької і Рожнятівської волостей, з центром в с. Бабчинці
• Барський — з частин Чемерисо-Волоської, Межирівської, Вівсяницької, Женишковецької, Кошаринецької і Маріянівської волостей, з центром в м. Бар
• Джуринський — з частин Рожнятівської, Мурафської, Шаргородської і Черневецької волостей, з центром в м. Джурин
• Копайгородський — з частин Копай-Городської, Кашаринецької, Маріянівської, Снитківської і В. Ольчедаївської волостей, з центром в м. Копайгород
• Лучинецький — з частин Лучинецької, В.-Ольчедаївської, Копай-Городської, Біляно-Шаргородської і Вендичанської волостей, з центром в м. Лучинець
• Могилівський — з частин Броницької, Ярузької і Бабчинецької волостей, з центром в м. Могилів
• Мурафський — з частин Мурафської, Пеньківської і Мовчанської волостей, з центром в м. Мурафа
• Муровано-Куриловецький — з частин Муровано-Куриловецької, Земехівської, Снитківської, В.–Ольчедаївської, Кукавської і Хоньковецької волостей з заштатним містом Вербовець, з центром в м. Муровані Курилівці
• Озаринецький — з частин Озаринецької, Кукавської, Вендичанської, Біляно-Шаргородської і Броницької волостей, з центром в м. Озаринці
• Станіславчицький — з частин Станиславчицької, Пеньківської, Мовчанської, і Копай-Городської волостей, з центром в м. Станіславчик
• Чорнівецький — з частин Чорневецької і Біляно-Шаргородської волостей, з центром в м. Чорнівці
• Шаргородський — з частин Шаргородської, Копай-Городської і Біляно-Шаргородської волостей, з центром в м. Шаргород
• Ялтушківський — з частин Чемерисо-Волоської, Ялтушківської, Женишковецької, Замехівської, Снитківської і Маріянівської волостей, з центром в м. Ялтушків
• Ямпільський — з частин Ямпільської, Клембівської, Дзигівськоі волостей, з центром в м. Ямпіль
• Яришівський — з частин Яришівської, Кукавської і Хоньковецької волостей, з центром в м. Яришів

3 червня 1925 року:^[2]

• На території Могилівської округи утворений новий Ярузький район з центром у м. Яруга в складі:
  • сіл: Бандишівки, Оленівки, Івонівки, Суботовки, Яруги, Дорошівки, Петрашівки і Михайлівки Могилівського району;
  • території розформовуваного Бабчинецького району за винятком сіл: Борівка, Моївка, Пилипи-Борівські, Ельжбитівка, Феліціянівка і Коси;
  • сіл: Репляшинці, Тростянця, Гонорівки, Валібуші і Миронівки Ямпільського району.
• села Борівка, Моївка, Пилипи-Борівські, Ельжбитівка і Феліціянівка розформовуваного Бабчинецького району ввійшли до складу Чернівецького району.
• село Коси розформовуваного Бабчинецького району ввійшло до складу Могилівського району.
• Озаринецький район розформований:
  • села Вендичани, Кричанівка і Сліди ввійшли до складу Лучинецького району;
  • села Борщівці, Озаринці, Конева, Садова, Костуліне, Сказинці і Воєводчинці ввійшли до складу Могилівського району;
  • села Ломозів, Н.-Ольчадаїв, М.-Кукавка, В.-Кукавка, Серебринці і Ізраїлівка ввійшли до складу Яришівського району.
• Велико-Костницький район Тульчинської округи розформований:
  • села Трибусівка, Трибусівська Слобідка, Казенна і Грабарівка ввійшли до складу Піщанського району Тульчинської округи;
  • решта розформовуваного Велико-Костницького району за винятком сел, що відійшли до АМСРР, ввійшли до складу Ямпільського району.

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР^[3].

На 1 січня 1926 року округа складалася з 14 районів:

• Бабчинецький
• Барський
• Джуринецький
• Копай-Городськи
• Лучинецький
• Могилівський
• Мурафський
• Мурованокуриловецький
• Станіславчинський
• Чернівецький
• Шаргородський
• Ялтушківський
• Ямпільський
• Яришівський

13 червня 1930 року Могилівська округа розформована з приєднанням території до Вінницької округи^[4]. 2 вересня 1930 року округи в УСРР були ліквідовані, райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР^[5].

• 
  Карта Могилівської округи у складі Подільської губернії, 1923
• 
  Карта Могилівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Могилівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[6]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	поляки	росіяни	інші
м. Могилів	22 993	49,7	41,8	1,4	5,8	1,2
Бабчинецький	33 432	90,4	3,0	1,6	4,7	0,3
Барський	43 698	79,7	12,6	5,7	1,5	0,5
Джуринський	26 757	93,3	6,1	0,2	0,2	0,3
Копайгородський	31 298	87,0	9,5	3,0	0,2	0,3
Лучинецький	37 564	93,8	3,2	2,3	0,4	0,3
Могилівський	37 828	95,5	3,8	0,1	0,4	0,1
Мурафський	27 476	90,9	6,9	0,6	1,2	0,3
Муровано-Куриловецький	35 939	92,2	4,3	3,1	0,2	0,1
Станіславчицький	30 398	96,4	2,8	0,2	0,5	0,2
Чернівецький	34 459	80,1	5,9	13,6	0,2	0,1
Шаргородський	31 582	87,9	9,0	2,6	0,3	0,2
Ялтушківський	32 962	93,3	5,2	0,8	0,4	0,2
Ямпільський	64 549	91,5	6,6	0,6	0,7	0,5
Яришівський	31 101	95,7	3,0	0,5	0,4	0,3
Могилівська округа	522 036	88,6	7,6	2,5	1,1	0,3

Мовний склад

Рідна мова населення Могилівської округи за переписом 1926 року^[6]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	єврейська	російська	польська	інша
м. Могилів	22 993	46,8	37,7	12,8	1,7	1,0
Бабчинецький	33 432	90,4	2,9	4,9	0,8	1,0
Барський	43 698	82,6	11,7	2,8	2,6	0,3
Джуринський	26 757	93,2	5,8	0,5	0,1	0,4
Копайгородський	31 298	88,9	9,5	0,2	1,1	0,2
Лучинецький	37 564	95,3	2,9	0,8	0,8	0,2
Могилівський	37 828	95,4	3,8	0,5	0,1	0,3
Мурафський	27 476	90,5	6,7	1,9	0,7	0,2
Муровано-Куриловецький	35 939	94,5	4,3	0,3	0,8	0,2
Станіславчицький	30 398	96,1	2,6	0,6	0,3	0,4
Чернівецький	34 459	91,8	5,9	0,3	1,8	0,2
Шаргородський	31 582	89,5	8,9	0,5	0,7	0,3
Ялтушківський	32 962	93,6	5,0	0,8	0,5	0,2
Ямпільський	64 549	91,2	6,4	0,8	0,4	1,2
Яришівський	31 101	95,9	3,0	0,5	0,4	0,2
Могилівська округа	522 036	89,9	7,2	1,6	0,9	0,5

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Фесенко Олександр Ксенофонтович (1924—1925),
• Одегов Микола Васильович (1925—1925),
• Ноготович Яків Григорович (1925—1926),
• Озол О. І. (1926—1926),
• Кузьменко Іван Родіонович (1927—1928),
• Коваленко Олексій Сергійович (1928—.12.1929),
• Карпов Олександр Іванович (.12.1929—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Плис Іван Іванович (1923—1924),
• Мальникевич (1924),
• Макаров Кузьма Микитович (.12.1924—.09.1926),
• Козіс Микола Леонтійович (1926—1927),
• Коробкін Федір Тихонович (1928—1930)