Тімішоара

Тімішоа́ра або Темешвар (рум. Timișoara, угор. Temesvár, серб. Temišvar) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. Третє (після Бухареста і Клуж-Напока) за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 331,927 тис. (2016). Площа 130,5 км².

Тімішоара рум. Timișoara
герб прапор
Площа Вікторієй та православний кафедральний собор у Тімішоарі Площа Вікторієй та православний кафедральний собор у Тімішоарі
Основні дані
45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Тіміш
Адмінцентр	Timișoarad
Столиця для	Тіміш
Перша згадка	1175
Площа	130,5 км²
Населення	331 927 (2016)
· густота	2575 осіб/км²
Висота НРМ	90  м
Міста-побратими	Грац (14 травня 1982)[1][2][…]
Телефонний код	(402) 56
Часовий пояс	UTC+2
Номери автомобілів	TM
GeoNames	8334795
OSM	r6927733 ·R
Поштові індекси	300001–300789
Міська влада
Адреса	B-dul C.D. Loga, nr. 1, cod postal 300030[3]
mayor of Timișoarad	Nicolae Robu
Вебсайт	primariatm.ro
Мапа
Тімішоара Тімішоара (Румунія)
Тімішоара у Вікісховищі

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).^[4]

Клімат Тімішоари
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16	18	27	32	34	38	39	40	39	33	27	16	40
Середній максимум, °C	2	5	11	18	23	26	28	28	25	18	11	4	17
Середня температура, °C	−1	1	5	11	16	19	21	21	18	12	6	1	11
Середній мінімум, °C	−5	−3	0	5	10	13	15	14	11	6	2	−1	5
Абсолютний мінімум, °C	−27	−29	−20	−5	−5	3	7	5	−1	−5	−15	−25	−29
Норма опадів, мм	40	40	40	50	60	80	50	50	40	50	40	40	620
Днів з дощем	5	5	5	5	7	7	5	5	5	5	5	6	69
Вологість повітря, %	91	87	81	80	77	79	74	75	76	85	92	89	82
Джерело: Weatherbase

Історія

Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. До 1552 — угорське місто, далі — завойоване Османською імперією, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716, доки австрійський принц Євгеній Савойський не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.

Під час австрійського правління місто переживе дві епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763).

9 серпня 1849 року біля міста австрійське військо Юліуса Гайнау завдало вирішальної поразки угорській армії Дембінського, через що угорський уряд передав усю владу Гергею і втік до Османської імперії, а армія Гергея (30 тисяч вояків, 8 тисяч коней, 144 гармати) панічно побігла назустріч російському третьому піхотному корпусу графа Рідигера і здалася йому 13 серпня у Вілягоші^[5].

У 1918 р. Тімішоару намагалися приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великої Британії, а у вересні її окупували сталінські війська.

16 грудня 1989 з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалася Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.

Населення

Рік Чисельність 1912 72 555 1930 91 451 1948 111 987 1956 142 257 Рік Чисельність 1966 174 243 1975 213 000 [6] 1977 266 353 1986 325 000 [7] Рік Чисельність 1992 334 115 1997 332 000 [8] 2002 317 953 2011 319 279 [9] Рік Чисельність 2021 250 849

Економіка

Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільськогосподарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.^[10]

Університети

Головний корпус «Політехніки»

• Університет «Політехніка»;
• Західний університет Тімішоари;
• Медичний університет ім. Віктора Бебеша — заснований 1946 р;
• Аграрний університет Банату та ветеринарії у Тімішоарі;
• Університет Дімітрія Кантеміра;
• Університет Тібіскус.

Пам'ятки архітектури

• церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.);
• замок Яноша Гуняді (15-19 ст., нині обласний музей).
• театр (кінець 19 — початок 20 ст.).

З кінця 1940-х рр. реконструйовано центр міста, споруджено нову будівлю університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).

Аеропорт

Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують понад 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує понад 60% усіх напрямків.

Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдова, Іспанія, Велика Британія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).

Відомі мешканці міста

• Андре Франсуа — французький мультиплікатор, народився у Тімішоарі;
• Арнольд Гаузер — народився у Тімішоарі;
• Роберт Дорнгельм — кінорежисер;
• Іоланда Балаш — олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту 1960 та 1964 рр;
• Ана Бландіана — румунська поетеса та есеїстка;
• Міхаель Харіш — ізраїльський політик, міністр торгівлі та промисловості Ізраїля;
• Іоан Голендер — оперний співак, баритон, очільник Віденської опери;
• Йон Івановіч — композитор, автор вальсу «Дунайські хвилі».^[11]
• Маргарет Метценауер — оперна співачка, мецосопрано та драматичне сопрано.
• Джонні Вайссмюллер — американський плавець і актор виконавець ролі Тарзана.

Галерея

• 
  Площа Унірій
• 
  Музей мистецтва
• 
  Площа Перемоги із Тімішоарським собором
• 
  Квітковий годинник у парку

Перебували

• Ян Анджей Бучацький - польський шляхтич, дипломат (помер та був похований в місті).