Унеча (станція)

Уне́ча — вузлова залізнична станція 2-го класу Брянського відділення Московської залізниці на перетині ліній Брянськ — Гомель, Орша — Селецька. Розташована в однойменному місті Унеча.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Унеча (значення).

Унеча Брянськ-Льговський — Унеча Унеча — Злинка Унеча — Селецька Унеча — Південний Пост Ржачи — Унеча Брянське відділення Московська залізниця станція
Локомотиви на базі запасу станції Унеча
Розташування
Розташування	Росія, Брянська область
Адреса	м. Унеча, вул. Іванова
Координати	52°50′34″ пн. ш. 32°40′42″ сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Брянськ — Гомель, Орша — Унеча, Унеча — Селецька
Структура	Московська залізниця
Платформ	4
Тип платформ	1 бічна та 3 острівні
Колій	13
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	1887 (138 років)
Інша інформація
Власник	Московська залізниця
Оператор	Російські залізниці (рос. РЖД)
Код ЄМР (АСУЗТ)	202008
Код Експрес-3	2000430
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва-Пасажирська-Київська	518 км
Брянськ-Орловський	139 км
Гомель-Пасажирський	140 км
Кричів I	127 км
Новозибків	69 км
Мапа
Унеча на Вікісховищі

п о р Дільниця Гомель — Унеча

Легенда  Жлобин-Пасажирський 278,2 Гомель-Пасажирський 273,4 Новобілицька  Чернігів – Іпуть   Бахмач-Пасажирський 268,6 Березки 264 Ларищево 260,6 Дудареве р. Хоропуть 253 Добруш 241,4 Закопиття 233,5 Білоруська залізниця Московська залізниця 227,7 Злинка 220 221 км 217,4 Перевоз  Климів 206,7 Новозибков 201,8 202 км 195,7 Манюки 186,1 187 км 182,3 Туросна 171,6 Клинці 163 164 км 159,5 Робчик 152,6 153 км р. Унеча 148,1 Піщаники 142,8 143 км  Кричів I  Стародуб 138,8 Унеча  Стародуб  Брянськ-Орловський

п о р Дільниця Унеча — Брянськ

Легенда  Гомель  Кричів I  Стародуб 138,8 Унеча  Стародуб 128 Коробоничі 122,8 123 км 118,4 Розсоха 112,5 113 км 107,3 Жудилове 102,2 103 км 98,6 99 км 94,8 Немолодва 89,9 90 км р. Судость 83,9 Почеп 75,4 76 км 72,7 Паніковка 62,3 Червоний Ріг 55 Хмелєво 49,9 50 км 46,8 Пільшино 43,2 43 км 38,7 39 км 46,8 Вигоничі р. Десна 30,5 31 км 24 Полужжя 17,6 18 км 12,9 Свень  Хутір-Михайлівський р. Свень 8,2 Західний Парк 8,5 Східний Парк 7,7 Брянськ-Льговський  Орел 4,8 5 км р. Снєжеть  Сухиничі-Головні 2,6 Ризький Пост 1,9 Брянськ-Ремонтний 0 Брянськ-Орловський  Рославль I

п о р Дільниця Кричів I — Унеча

Легенда  Орша-Центральна  Могильов I 127,9 Кричів I р. Сож  Рославль I Р43 139,8 Михеєвичі 149,4 Климовичі р. Лобжанка 160,5 Осмоловичі 165 Волосковня БЦЗ Р122 177,1 Комунари р. Крупня 188,6 Новолипівський р. Беседь 194,8 Білинковичі 199,7 Боні р. Гребля 205,6 Журбин Білоруська залізниця Московська залізниця 214 Ржачі 223,4 Сураж р. Іпуть 230,3 Іпуть 237,9 238 км 245,9 Добрик р. Унеча  Новозибков 255,3 Унеча  Стародуб  Брянськ-Орловський

п о р Дільниця Унеча — Зноб
Легенда  Гомель – Кричів I  0 Унеча 2 6 км  Брянськ-Льговський 3 Південний Пост 5 5 км р. Жеча 9 9 км 14,3 Жеча 17,9 18 км 20,9 21 км 23,9 24 км 29,3 Стародуб 18,8 19 км 25,3 Яцковичі 34,1 Невзорово р. Вабля 44,8 Гринево 49,6 50 км 55,4 Погар 58,9 59 км р. Судость 66,4 Судость 72,8 73 км 75 Вітемля р. Десна 79 Селецька Росія Україна Деснянсько-Старогутський НПП Україна Росія 80 Зноб

До складу Унецького залізничного вузла входять станції Іпуть і Розсуха, роз'їзд Піщаники та недіючий колійний пост Південний Пост. Біля залізничного вокзалу станції Унеча розташований міжміський автовокзал.

Історія

У січні 1883 року військовий міністр Петро Ванновський заявив про необхідність будівництва стратегічних залізниць через Полісся. Члени Особливої ​​наради наказали Міністрові шляхів сполучення Костянтину Посьєту вжити всіх заходів до своєчасного (у трирічний термін) спорудження Поліських залізниць. Дільниці вводилися в експлуатацію одразу після завершення робіт.

1885 року розпочато будівництво 6-ї дільниці Поліських залізниць від Гомеля до Брянська. 8 серпня 1887 роки дільниця, яка сполучила Брянськ і Гомель з побудованою на неї проміжною станцією 3-го класу Унеча, була відкрита для регулярного руху поїздів.

У червні 1899 року на підставі указу імператора Миколи II для розвитку шляхів та будівництва складів на станції Унеча були відчужені прилеглі землі.

З 1900 року діяла вузькоколійна залізниця Унеча — Стародуб (Стародубська під'їзна колія).

Докладніше: Новозибківська під'їзна колія та Стародубська під'їзна колія

1918 року побудована лінія Унеча — Сураж — Костюковичі (з 1923 року — станція Комунари), у 1923 році подовжена до Орші, внаслідок чого, Унеча стала вузловою станцією. У 1927 році лінія на Стародуб перешита на широку колію і одночасно частково спрямлена (від Унечі до станції Жеча, відкрита 1929 року) нова лінія пролягла за 2-4 км західніше старої).

У 1931 році лінія від Унечі подовжена до станції Крупець (через Хутір-Михайлівський) і, таким чином, остаточно сформувалася магістраль Орша — Харків^[1].

Нині окремі дільниці лінії у напрямку Харкова демонтовані, тому з 2007 року пасажирський зупинний пункт Селецька неподалік від державного кордону з Україною є тупиковим^[2].

Пасажирське сполучення

На станції Унеча зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення^[3].

Приміські поїзди сполучають Унечу з містами і районими центрами Брянської області (Брянськ, Вигоничі, Почеп, Клинці та Новозибків).

У 2001—2002 роках припинено пасажирський рух до станції Стародуб, до Селецької (смт Біла Березка) — з 2013 року та станції Кричів I (поїзд скасований на ділянці Унеча — Сураж у 2014 році. Вказаними дільницями раніше курсували приміські поїзди з Унечі та Брянська, пасажирський рух нині здійснюється лише поїздами далекого сполучення без зупинок на проміжних станціях на дільницях Новозибків — Злинка (з 2016 року) та Новозибків — Климів (з 2007 року).