Франце Кідрич

Франце Кідрич (словен. France Kidrič; 23 березня 1880(18800323), Ратанська Вас, Австро-Угорщина (нині громада Рогашка-Слатина, Словенія) — 11 квітня 1950, Любляна , Соціалістична Республіка Словенія) — словенський історик літератури, літературознавець, прешеренознавець^[ru], теоретик і есеїст, педагог. Ректор Люблінського університету. Доктор філософських наук. Професор. Академік. Голова Словенської академії наук і мистецтв (1945—1950).

Франце Кідрич
Народився	23 березня 1880(1880-03-23)[1]  Ратанська Вас, Рогашка Слатина, Словенія або Рогашка Слатина, Словенія[2]
Помер	11 квітня 1950(1950-04-11)[1] (70 років)  Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, ФНРЮ
Поховання	цвинтар Жале
Країна	Цислейтанія  Королівство Сербів, Хорватів і Словенців  Королівство Югославія  Федеративна Народна Республіка Югославія
Діяльність	історик літератури, славіст, літературознавець, філолог, письменник, педагог
Alma mater	Віденський університет
Галузь	літературознавство[2], слов'янознавство[2], філологія[2], заклад вищої освіти[2], історія літератури[2] і література[2]
Заклад	Віденський університет
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Членство	Словенська академія наук та мистецтв Сербська академія наук і мистецтв (11 квітня 1950)
Нагороди	премія Прешерна
Франце Кідрич у Вікісховищі

Біографія

До 1906 року вивчав славістику та філософію у Віденському університеті, там само захистив докторську дисертацію. З 1908 р. працював бібліотекарем.

Займався історією літератури. У 1919 році розпочав дискусію про роботу П. Трубара «Церква Орднинга» (Cerkovna ordninga), в якій автор підняв питання про євангельське учення і християнську церкву.

До початку Першої світової війни Кідрич жив і працював у Відні. З 1910 року читав лекції зі славістики у Віденському університеті.

У 1920 році повернувся до Словенії, де почав роботу в якості професора стародавньої словенської літератури в Люблянському університеті. З 1925 року читав також лекції з порівняльної літератури. Тричі був деканом філософського факультету, у 1923/24 р. — ректор Університету Любляни.

У 1921 році був одним із засновників Наукового гуманітарного товариства в Любляні, а в 1938 році — Словенської академії наук і мистецтв.

Під час Другої світової війни був одним з організаторів в університеті осередку Визвольного фронту Словенії, за що зазнав переслідувань, сидів у тюрмах, втік за кордон. Після закінчення війни повернувся в Любляну.

У 1945—1950 — президент Словенської академії наук і мистецтв.

Дійсний член Сербської академії наук і мистецтв (з 1947). У 1948 році через хворобу залишив викладацьку діяльність.

Працював директором Інституту літератури при академії (нині Інститут словенської літератури та літературознавства^[sl]).

Похований на кладовищі Жале (Любляна).

Наукова діяльність

Займався вивченням давньої словенської літератури і поезії Франце Прешерена і Станко Враза, а також історії словенського протестантизму. Його робота відрізнялася лаконічністю й гарним знанням закордонних джерел.

Ф. Кідрич вважається першим прешеренознавцем^[ru] Словенії, одним із засновників наукової історії літератури в країні, концептуально і методологічно вплинув на багато поколінь студентів і фахівців, творець наукової школи.

Автор близько 400 статей, переважно в галузі художньої і наукової творчості в Словенії.

Нагороди

• Премія імені Франце Прешерена (1950)

Вибрана бібліографія

• Revizija glagolskih cerkvenih knjig (1906)
• Die protestanische Kirchenordnung der Slovenen im 16. Jahrhundert (1919)
• Zgodovina slovenskega slovstva od začetkov do Zoisove smrti (1938)
• Bibliografski uvod v zgodovino reformacijske književnosti (1927)
• Zgodovina slovenskega slovstva (у 4 т., 1929—1938)
• Dobrovský in slovenski preporod njegove dobe (1930)
• Korespondenca Janeza Nepomuka Primca (1934)
• Prešeren I. Pesnitve — pisma (1936)
• Prešeren 1800—1838. Življenje pesnika in pesmi (1938)
• Zoisova korespondenca I—II (1939—1941)
• Korytkova smrt in ostalina (1947)
• Prešernov album (1950)
• Darko Dolinar, ur. Izbrani spisi (3 т.)

Література

• Словенськи биографски лексикон, Љубљана, САЗУ.

Посилання

• Біографія(серб.)