Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Remove ads

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова  (до 2013 р. — Харківська національна академія міського господарства) — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, розташований у Харкові. Заснований у 1922 році, університет є найстарішим в Україні освітнім закладом галузевого спрямування, що готує фахівців з усього комплексу спеціальностей для забезпечення технічної, економічної і соціальної сфер життєдіяльності сучасних міст та їх сталого розвитку[1].

Коротка інформація Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, ХНУМГ ім. О. М. Бекетова|рівень акредитації ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова веде свою історію від 1922 року, коли в Харкові було створено Всеукраїнський технікум комунального господарства (ВТКГ) — перший в Україні та СРСР заклад вищої освіти галузевого спрямування з підготовки фахівців комунального господарства. Спочатку підготовка спеціалістів здійснювалась на трьох факультетах: фінансово-економічному (комунальне управління), промисловому (комунальні підприємства) та житлово-будівельному[2]. У 1924 році технікум було реорганізовано, а його слухачів переведено до Вечірнього робочого технікуму народного господарства (ВРТНГ), у складі якого відкрито факультет комунального господарства[3].

У 1929 році технікум приєднали до Харківського інституту народного господарства на правах окремого вечірнього факультету без зміни його цільового призначення. У 1930 році на базі цього факультету створено Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ), який став окремим профільним вишем. У 1935 році ХІКГ очолив керівництво Технікумом зеленого будівництва (ТЗБ), а згодом об'єднання отримало назву Харківський учбовий комбінат комунального господарства (ХУККГ). У 1938 році у складі ХУККГ Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ) став називатися Харківський інститут комунального будівництва (ХІКБ), а з 1939 року — Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ). Після ліквідації ХУККГ у 1941 році Харківський інститут інженерів комунального будівництва та Технікум зеленого будівництва знову було виділено в окремі освітні заклади[3].

Під час Другої світової війни Харківський інститут інженерів комунального будівництва було евакуйовано спочатку до м. Адлера, у радгосп «Південні культури», а згодом — до м. Фрунзе (нині — Бішкек, Киргизстан). Попри складні умови воєнного часу, освітній процес і науково-дослідна робота не припинялися: у цей період було відкрито нові факультети — будівельний, сантехнічний і міських шляхів сполучення; до складу інституту приєдналися студенти Одеського комунального інституту. Навесні 1942 року в Адлері відбувся випуск спеціалістів-архітекторів, а після чергової евакуації у Фрунзе продовжився набір студентів. Колектив інституту брав участь у громадських роботах — збиранні врожаю, будівництві об'єктів господарського призначення, водночас забезпечуючи підготовку нових фахівців: за цей час дипломи отримали 93 інженери. Після визволення Харкова у 1943 році інститут повернувся до міста, де розпочалася відбудова зруйнованої матеріальної бази і відновлення освітнього процесу[2].

У 1989 році інститут отримав назву Харківський інститут інженерів міського господарства (ХІІМГ), що відображало розширення напрямів підготовки фахівців[3]. У 1993 році ЗВО здобув IV рівень акредитації з правом підготовки спеціалістів за освітньо-кваліфікаційними рівнями — бакалавр, спеціаліст, магістр. У 1994 році постановою Кабінету Міністрів України заклад був перетворений на Харківську державну академію міського господарства (ХДАМГ)[2][4]. У 1995 році в академії відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій (економічні науки). У 1997 році до її складу як структурні підрозділи увійшли Харківський житлово-комунальний технікум (нині — Житлово-комунальний фаховий коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) і Харківський електромеханічний технікум (нині — Електромеханічний фаховий коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова)[2].

Враховуючи вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, у 2003 році академії надано статус національної — Харківська національна академія міського господарства (ХНАМГ)[5]. У 2004 році при закладі вперше відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту докторських дисертацій (економічні науки). У 2008 році академія підписала Будапештську ініціативу «Відкритий доступ» і стала її 436-ю організацією-учасницею[2].

У 2013 році ХНАМГ реорганізовано в Харківський національний університет міського господарства[6]. Того ж року університету присвоєно ім'я видатного архітектора й педагога Олексія Миколайовича Бекетова[1][7]. У 2016 році на території закладу відбулося урочисте відкриття пам'ятника О. М. Бекетову[8].

З 1 січня 2023 року Харківський національний університет будівництва та архітектури (ХНУБА) входить до складу ХНУМГ ім. О. М. Бекетова як Навчально-науковий інститут будівництва та цивільної інженерії (згідно з рішенням про реорганізацію, ухваленим у листопаді 2021 р.)[9].

Російсько-українська війна

Докладніше: Бої за Харків (2022)
Thumb
Головний корпус після російського ракетного удару 5 лютого 2023 року

Під час російського вторгнення в Україну 20 червня 2022 року ракетним ударом був зруйнований житлово-комунальний коледж університету[10]. 23 липня снаряд із гармати розірвався у дворі головного корпусу, вибивши вікна і пошкодивши пам'ятник Бекетову[11]. Станом на січень 2023 року 13 російськими ударами були пошкоджені 16 із 21 корпуса і всі 10 гуртожитків університету, один із яких був зруйнований[12]. 5 лютого 2023 року новим ударом (за попередніми даними, ракетою від ЗРК С-300[13][14]) був частково зруйнований головний корпус та пошкоджені архітектурний, адміністративний і музейний корпус[15]. Останній зафіксований випадок ушкоджень стався в ніч з 25 на 26 лютого 2025 року, коли унаслідок атаки ударних БпЛА постраждала будівля Навчально-наукового інституту будівництва та цивільної інженерії на вул. Сумській, 40: було вибито скло у вікнах, деформовано віконні рами[16].

Remove ads

Відомі випускники

Відомі викладачі

Remove ads

Керівництво

  • Ректор — Білецький Ігор Васильович, доктор економічних наук, кандидат технічних наук, професор кафедри Автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій, головний науковий співробітник НДЧ, старший дослідник зі спеціальності 151 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, академік Інженерної академії України, дійсний член Академії будівництва України. Має нагороди: Почесна грамота Кабінету Міністрів України, Почесний працівник будівництва та архітектури, Почесна відзнака «Слобожанська слава», інші відомчі нагороди та відзнаки[26].
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Воронько Віталій Володимирович, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України[26].
  • Проректор з адміністративно-господарської роботи — Романенко Сергій Вікторович, заслужений працівник ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Має нагороди: Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, Грамота Харківської обласної ради, Почесна грамота виконкому Харківської міської ради[26].
  • Проректор з наукової роботи — Сухонос Марія Костянтинівна, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Інженерної академії України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Має нагороди: Дипломант IV обласного конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини — 2009», Грамота Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Почесна грамота Харківської обласної ради, Дипломант XVI обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» у номінації «Молодий науковець», Подяка Харківського міського Голови, Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок[26].
Remove ads

Навчально-наукові інститути

Узагальнити
Перспектива

До структури університету входять[35][36]:

Remove ads

Житлово-комунальний фаховий коледж

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Відокремлений структурний підрозділ «Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова» (ВСП «ЖКФК ХНУМГ імені О. М. Бекетова») заснований 1928 року як професійна школа декоративного садівництва та деревництва при Українському інституті прикладної ботаніки. У 1930 році заклад отримав статус Садово-декоративного технікуму. З 1940 року функціонував як Харківський технікум зеленого будівництва. У квітні 1989 року технікум було перейменовано в Харківський житлово-комунальний технікум, а 20 червня 1997 року він став структурним підрозділом Харківської державної академії міського господарства (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова)[37].

Коледж має ліцензію на провадження освітньої діяльності за спеціальностями: «Садово-паркове господарство», «Агрономія», «Облік і оподаткування», «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг», «Торгівля»[38].

Коледж розміщено за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 233-А, й включає два навчальні корпуси (загальна площа 13847,3 м2), два гуртожитки, навчальні лабораторії дендрології та готельного господарства, бібліотеку, музей, комп'ютерні лабораторії та спортивний комплекс. До 75-річчя освітнього закладу на території коледжу було закладено дендропарк площею 1,8 га, який використовується для формування професійних компетенцій студентів[37][39].

Сенс професійної підготовки ВСП «ЖКФК ХНУМГ імені О. М. Бекетова» полягає у взаємодії з університетом та можливості продовження навчання за скороченими програмами ХНУМГ ім. О. М. Бекетова[37].

Remove ads

Електромеханічний фаховий коледж

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Електромеханічний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Відокремлений структурний підрозділ «Електромеханічний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова» (ВСП «ЕМФК ХНУМГ ім. О. М. Бекетова») — державний заклад фахової передвищої освіти, структурний підрозділ ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

Історія освітнього закладу бере початок із ремісничого училища, заснованого в Харкові в кінці XIX століття (урочисте відкриття — 12 січня 1886 року) і реорганізованого в 1930 році в Харківський електромеханічний технікум. У 1997 році наказом Міністерства освіти України технікум було включено до складу Харківської державної академії міського господарства як структурний підрозділ. У подальші роки заклад освіти двічі змінював назву: у складі Харківської національної академії міського господарства (2003—2012) і як технікум ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2013—2015). У 2015 році технікум отримав статус Електромеханічного коледжу, а згодом — фахового коледжу[40].

Коледж готує фахових молодших бакалаврів за спеціальностями: «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Будівництво та цивільна інженерія», «Прикладна механіка»[41].

Матеріально-технічна база включає два навчальні корпуси з навчально-виробничими майстернями, лабораторіями, бібліотекою та комп'ютерними класами; оснащено слюсарну, механічну та електромонтажну майстерні[42].

З моменту створення заклад підготував понад 21 тис. фахівців, які працюють у різних сферах промисловості та електротехнічного виробництва в Україні[40].

Remove ads

Науково-дослідна та інноваційна інфраструктура

Узагальнити
Перспектива

У ХНУМГ ім. О. М. Бекетова діє розгалужена система наукових центрів і лабораторій, що забезпечує проведення прикладних і фундаментальних досліджень, упровадження інноваційних технологій та підготовку висококваліфікованих фахівців. Серед провідних структур університету[43]:

  • Міжнародний екологічний центр. Здійснює дослідницьку діяльність у сферах міжнародної екологічної експертизи, фітотехнологій для гідросфери та використання відновлюваних джерел енергії.
  • Науково-виробнича електротехнічна лабораторія. Проводяться дослідження з комплексних електротехнічних вимірювань ізоляції силових та освітлювальних електропроводок для підприємств м. Харкова та Харківської області.
  • Науково-дослідний та випробувальний центр. Здійснює технічні випробування та дослідження будівельних конструкцій і матеріалів, надає технічне консультування у сфері інжинірингу, архітектури та дизайну. На його базі функціонує галузева науково-дослідна лабораторія з обстеження й випробування будівельних конструкцій та матеріалів кафедри будівельних конструкцій.
  • Центр регіонального розвитку. Займається моніторингом і поширенням інформації про міжнародні програми та проєкти міжнародної технічної допомоги, що сприяють регіональному розвитку. Його діяльність охоплює консультування і підтримку у підготовці цільових програм та грантових проєктів, участь у підготовці та здійсненні заходів щодо реалізації регіональних цільових програм, а також моніторинг їх виконання.
  • Освітньо-виробничий центр «Сучасні технології в енергетиці». Об'єднує низку спеціалізованих лабораторій, зокрема «Обліку та контролю електричної енергії» та «Електрообладнання систем міського електропостачання», Випробувальну лабораторію кабельних ліній, Лабораторію цифрового релейного захисту та автоматики. Його сертифіковані фахівці виконують енергетичні обстеження будівель, споруд і підприємств, формують енергетичні паспорти споруд відповідно до європейських стандартів, розробляють заходи з підвищення енергоефективності та термомодернізації об'єктів. Серед основних напрямів діяльності — створення проєктно-кошторисної документації для об'єктів відновлюваної енергетики, упровадження систем енергоменеджменту, проєктування автоматизованих систем обліку споживання енергоресурсів[44].
  • Лабораторія BIM-технологій. Забезпечує студентам і науковцям можливість опанувати сучасні технології інформаційного моделювання будівель із використанням програмного комплексу Autodesk Building Design Suite. Лабораторія функціонує як комп'ютерний клас, оснащений інноваційним системним забезпеченням, високошвидкісним інтернетом і ліцензованим комплексом програм. Тут вивчають головні інструменти та методики створення об'ємних моделей, організацію комунікації та документообігу, працюють над реальними проєктами, відпрацьовуючи навички командної роботи, прийняття рішень і лідерства[45].
  • Науково-дослідний центр світлотехнічних вимірювань. Діяльність спрямована на проведення вимірювань для отримання достовірних характеристик досліджуваних приладів, тестування прототипів для визначення оптимальних варіантів виконання виробу відповідно до чинних галузевих стандартів і потреб кінцевих користувачів, а також на проведення науково-дослідних робіт у сфері світлотехніки. Центр оснащено вимірювальним гоніофотометричним комплексом GO-2000H, який використовується для дослідження світлотехнічних та електротехнічних характеристик джерел світла й освітлювальних приладів[46][47].
  • Лабораторія світлового дизайну. Є багатофункціональним освітньо-науковим простором, що складається з трьох тематичних майданчиків: майстерні для випробувань моделювання світлового середовища, інженерної лабораторії та демонстраційного залу з експериментальним майданчиком. Тут досліджуються всі види систем освітлення — від інтер'єрного функціонального до архітектурного — з використанням понад 100 рівнів освітлення, інтегрованих в інтелектуальну систему керування[46][48].
  • Центр стратегічної аналітики та антикорупційного менеджменту. Створений для вдосконалення навчального та науково-методичного забезпечення підготовки фахівців у галузі безпеки, інформаційно-аналітичної та антикорупційної діяльності для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності; сприяння розвитку недержавної системи безпеки та її інтеграції у систему національної безпеки України, організації розвитку спеціальностей з «безпекознавства»; утворення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з безпеки, антикорупційної діяльності, обліку і аудиту для державного та приватного секторів економіки.
  • Науково-виробничий центр «Оцінка, землеустрій та кадастр». Здійснює підготовку фахівців у сфері оцінки ринкової вартості нерухомого майна, транспортних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальної власності, цінних паперів, бізнесу.
  • Сучасний комплекс архітектурно-художніх майстерень і лабораторій «ARHOUSE». Об'єднує лабораторію комп'ютерного моделювання зі спеціалізованим обладнанням та програмним забезпеченням, майстерню малюнка та живопису, майстерню скульптури, лабораторію архітектурного моделювання, ландшафтно-архітектурну майстерню, виставковий і конференц-зали, а також студентське архітектурно-проєктне бюро[45][49].
  • Інноваційна освітньо-наукова лабораторія «Сонячна електростанція». Cтворена для забезпечення частини енергетичних потреб університету, а також для підготовки студентів і проведення наукових досліджень. На її базі студенти набувають практичних і теоретичних знань із проєктування та обслуговування сонячних електроустановок. Потужність сонячної електростанції становить 20 кВт, з перспективою збільшення до 40 кВт[50].
  • Навчально-наукові лабораторії «Видобування і підготовки нафти і природного газу», «Транспортування нафти і природного газу». Оснащені сучасними стендами бурової установки, обв'язки фонтанної свердловини арматурою, вузла комплексної підготовки природного газу та газорозподільної станції, а також компресорним обладнанням (компресор пересувний HL 425/100), вимірювальною технікою, автоматизованими робочими місцями студентів і викладача. Комплекс телевимірювань і телеуправління дозволяє здійснювати автоматизований контроль вхідного і вихідного тиску газу, температури газу, рівня рідини у сепараторах і ємностях та витрати газу, а система аварійної сигналізації забезпечує безпечні умови експлуатації за такими параметрами: спрацювання засобів захисту, максимальні і мінімальні межі тиску газу, рівня загазованості.
  • Навчально-наукові лабораторії «Моніторингу лісових та садово-паркових об'єктів», «Рекреаційного лісівництва». Проводять наукові дослідження та довгостроковий, систематичний моніторинг стану лісових і садово-паркових об'єктів у співпраці з профільними установами. Їхня діяльність охоплює аналіз природних і антропогенних факторів, оцінку їхнього впливу на стан об'єктів, прогнозування подальшої динаміки, організацію впровадження результатів досліджень і розробок[45].
  • Лабораторія «Цивільний захист». Зосереджує діяльність на проведенні та апробації наукових і пошукових робіт, спрямованих на вдосконалення методів контролю та заходів захисту від шкідливих речовин, на розробленні наукових методів комплексної оцінки та прогнозування впливу техногенного забруднення на довкілля й людину, а також створенні оптимальних методів і засобів цивільного захисту.
  • Лабораторія «Інформаційних технологій в туризмі і готельному господарстві». Створена для впровадження автоматизованих інформаційних систем управління у сфері туризму та готельного бізнесу, що забезпечує підвищення точності контролю операцій повноцінного аналізу ситуації, економічної ефективності роботи та якості наданих послуг. Її діяльність спрямована на розроблення технологічних і проєктних рішень для підприємств готельного комплексу з метою формування й просування туристичного продукту, включно з підготовкою кошторисів, цінників, нормативних матеріалів і госпрозрахункових завдань перспективного, поточного та оперативного рівнів.
  • Дослідна лабораторія «Туризмознавства та мистецтвознавства». Займається розробленням проєктів, спрямованих на збереження світової культурно-історичної спадщини, а також розвиток туристичної галузі. Проводиться робота з охорони й відновлення історичних пам'яток, підготовки фахівців, упровадження технічних стандартів, обміну інформацією та формування політики щодо ефективного використання туристичного потенціалу.
  • Центр трансферу технологій «Мегаполіс». Сприяє співпраці наукової спільноти, представників бізнесу та органів влади з метою впровадження інноваційних рішень і підвищення соціально-економічного рівня Харківського регіону та України загалом[51][52].
  • Навчально-наукова лабораторія «Систем керування електроприводами та електричних апаратів». Спеціалізується на дослідженні електроприводів змінного та постійного струму й засобів промислового контролю на базі електричних апаратів автоматики. Вона оснащена новітнім обладнанням, зокрема частотно-керованими приводами, пристроями плавного пуску, інтелектуальними пускачами, панелями людино-машинного інтерфейсу, цифровими датчиками, комутаційною апаратурою та сучасними електричними апаратами та пристроями реєстрації виробництва компанії Schneider Electric[53][54].
  • Лабораторія «Мультимедійного дизайну та візуалізації». Об'єднує три спеціалізовані приміщення: кімнату для створення мультиплікації (промальовки покадрової анімації та зйомки анімаційних навчальних проєктів), кімнату для лекцій, вивчення комп'ютерних програм, практичних занять і перегляду екранних робіт, а також кімнату-хол для методичного та експозиційного оформлення.
  • Уніфікований лабораторний комплекс «Еколого-енергетичної безпеки». Створений для підготовки фахівців і виконання науково-прикладних досліджень у галузі енергоефективності та екологізації об'єктів-виробників та споживачів теплової енергії (котельних установок, теплових мереж, будівель тощо). Його діяльність спрямована на вирішення міських екологічних проблем шляхом скорочення викидів парникових газів і речовин-забруднювачів у атмосферу, оптимізації використання енергетичних і природних ресурсів[55].
  • Лабораторія інноваційних енергозберігаючих технологій. Забезпечує проведення досліджень із експериментального відпрацювання сучасних енергоощадних технологій, оцінювання енергетичної, екологічної та економічної ефективності їх використання, моделювання процесів теплоспоживання різними об'єктами. До її складу входить натурний дослідний об'єкт — триповерхова будівля з шістьма приміщеннями загальною площею 302 м² з автономною системою опалення, що використовує альтернативні джерела теплопостачання — тепловий насос типу «повітря–вода» та електричний котел. Система оснащена технологією «розумного будинку» для дистанційного керування тепловими режимами приміщень, а також приладами для контролю та реєстрації витрат теплової й електричної енергії.
  • Лабораторія екологічного моніторингу. Оснащена сучасним вимірювальним обладнанням, що забезпечує комплексний контроль біологічних, хімічних і фізичних забруднень атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів. Її технічні можливості дозволяють визначати концентрації та викиди речовин-забруднювачів, шуму, іонізаційних випромінювань і теплових забруднень[56].
  • Лабораторія газових та теплових систем і кондиціювання повітря. У лабораторії відтворюються основні технологічні процеси, що супроводжують експлуатацію зовнішніх і внутрішніх систем газопостачання. Тут здійснюється моделювання систем автоматизації технологічних процесів для запобігання аварійним ситуаціям на системах газопостачання, відпрацювання безпечного виконання газонебезпечних та вогненебезпечних робіт на газопроводах, а також технологічних процесів функціонування газового обладнання під час транспортування газу газорозподільними мережами відповідно до чинних нормативів і кодексу газорозподільних систем. На базі лабораторії виконуються також науково-дослідні роботи на замовлення промислових підприємств.
  • Лабораторія інтелектуальних систем управління освітленням. Обладнана сучасними комп'ютерним обладнанням та спеціалізованим програмним забезпеченням NI LabVIEW для моделювання реальних засобів вимірювання. Оснащена спектроаналізатором RIGOL DSA, цифровим багатоканальним осцилографом RIGOL DSA, пікотестерами PICOTEST, тестерами UNI-T і багатоканальними лабораторними блоками живлення UNI-T. Лабораторія призначена для проєктування освітлювальних установок з централізованими та децентралізованими системами управління високої складності, здобуття практичних навичок управління системами освітлення за протоколами Digital Addressable Lighting Interface (DALI[en]) та аналоговим X10 відповідно до європейських стандартів EIB/KNX, програмування систем управління освітленням та проведення науково-дослідних робіт у сфері сонячної енергетики і оптимального вибору систем генерації електроенергії[57].
  • Лабораторний центр «CENTRE CERAMIC LABORATORY». Спеціалізується на проведенні дослідних робіт і впровадженні інноваційних рішень для підвищення якості керамічної плитки та розробки енерго- й ресурсоощадних технологій з використанням можливостей університету. До його структури входять науково-дослідна лабораторія, навчально-освітня лабораторія кераміки та технологічна лабораторія керамічних матеріалів[58].
  • Laboratory «Paints. Varnishes. Coatings». Лабораторія створена за підтримки АТ «Трест Житлобуд-1» для впровадження дуальної форми освіти та формування ключових компетентностей студентів згідно з освітньою програмою підготовки фахівців у сфері створення композиційних матеріалів для будівництва, промисловості та дизайну[59].
  • Лабораторія альтернативної енергетики. Обладнана імітаційними лабораторними стендами для дослідження раціонального використання енергії сонця сонячною батареєю, енергії сонця колектором сонячної енергії, енергії вітру, а також вітрогенераційних процесів.
  • Лабораторія навчального центру SmaLog «Розумний транспорт і логістика для міст». У роботі лабораторії використовуються програми Vissim, Visum, AnyLogic і StatGraphics, що дає змогу виконувати аналіз параметрів і показників функціонування транспортних процесів і систем, проводити дослідження транспортних технологій, моделювати транспортні потоки, розробляти технології логістичного управління на транспорті, оцінювати ефективність управління транспортними технологіями, виконувати статистичний аналіз імовірнісних процесів.
  • Лабораторія фізико-хімічних методів аналізу та аналітичної хімії. Створена для виконання науково-практичних досліджень у галузі хімії, проведення практичних і лабораторних занять з хімії для студентів, аспірантів, школярів та інших слухачів, що сприяє підвищенню якості підготовки здобувачів освіти з хімічних дисциплін відповідних спеціальностей[59].
  • Навчально-наукова лабораторія «Інтернет речей». Призначена для проведення лекційних і лабораторних занять з дисциплін, пов'язаних із програмуванням і проєктуванням автоматизованих систем. Лабораторія забезпечує формування технічних компетентностей у сфері програмування контролерів Raspberry Pi і Android Sense, а також виконання прикладних проєктів, спрямованих на вирішення актуальних завдань сучасного великого міста та його інфраструктурних складових[60].
  • «Енерго-інноваційний хаб». Здійснює енергетичні обстеження будівель, споруд, підприємств, інженерних систем із метою підвищення їх енергоефективності. Діяльність хабу охоплює підготовку енергетичних паспортів об'єктів відповідно до європейських стандартів, розробку комплексних заходів з термомодернізації, впровадження систем енергоменеджменту та проєктування автоматизованих систем обліку споживання енергоресурсів[61].
  • Виставкова галерея «Атріум». Креативний культурно-освітній простір університету, створений для презентації студентських ідей, розвитку творчого потенціалу молоді та сприяння інтеграції інновацій у сферу бізнесу. Основними напрямами діяльності галереї є презентація міждисциплінарних проєктів, проведення семінарів, форумів, шоурумів, студентських конкурсів та інших культурних подій, здійснення виставкової діяльності[62].
  • Навчально-інноваційний інжиніринговий центр композиційних матеріалів і конструкцій. Спрямований на розвиток інжинірингу в наукомістких галузях промисловості України. До його складу входять: дослідницьке виробництво, сертифікована лабораторія та інжиніринговий відділ, що забезпечують виконання повного циклу робіт — від теоретичних і експериментальних досліджень до дослідно-конструкторських розробок конструкцій з полімерних композиційних матеріалів різного призначення. Центр також здійснює підготовку та підвищення кваліфікації фахівців у галузях промисловості, будівництва та комунального господарства.
  • Майстерня академічного рисунку та живопису, Майстерня монументального мистецтва. Функціонують як творчі лабораторії кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва. Їх діяльність спрямована на розвиток студентського творчого потенціалу, формування професійної майстерності та поглиблення знань із дисциплін художнього циклу[63].
  • Гендерний центр. Є науково-освітнім та консультаційним підрозділом, діяльність якого спрямована на інтеграцію принципів гендерної рівності у навчальний процес, наукові дослідження та управлінські практики. Центр здійснює координацію гендерно орієнтованих досліджень, розробляє навчальні та методичні матеріали, проводить просвітницькі заходи, тренінги й семінари з питань гендерної політики, запобігання дискримінації та забезпечення рівних можливостей. Центр надає консультаційну підтримку у проведенні гендерного аналізу стратегій розвитку міст.
  • Міжнародний центр екологічної стійкості «Екоосвіта». Працює над популяризацією екологічної культури, сталого розвитку та посиленням екологічної освіти й просвітницької діяльності. Центр реалізує міжнародні проєкти та науково-дослідні роботи, проводить тренінги, семінари й освітні програми, співпрацює з міжнародними та місцевими організаціями для впровадження екоініціатив у навчальний процес, управління природними ресурсами та екосистеми[64].
  • Центр доуніверситетської освіти і кар'єри. Здійснює профорієнтаційну та підготовчу роботу зі школярами, організовує курси підготовки до НМТ/ЄВІ, олімпіади, конкурси, проводить консультації для вступників і координує діяльність інформаційного центру приймальної комісії. Важливою складовою діяльності Центру є ознайомлення майбутніх абітурієнтів з інститутами університету та залучення школярів до занять у школах розвитку.
  • Центр міжнародної діяльності та освіти. Створений для просування університету на світовому ринку освітніх послуг, підтримки студентів та аспірантів у програмах академічної мобільності, а також сприяння інтеграції університету в міжнародний освітній простір через співпрацю з партнерами та міжнародними організаціями.
  • Центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Займається підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації фахівців з різних галузей, актуальних для регіонального та державного розвитку. У Центрі здійснюється навчання за програмами з управління житловим фондом і діяльності ОСББ, бухгалтерського обліку, охорони праці, кошторисної справи, тепло- та електропостачання, а також проводяться курси іноземних мов.
  • Центр розвитку для дітей ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Перший у Харківському регіоні дитячий центр при закладі вищої освіти, створений з метою поєднання навчання студентів та професійної діяльності викладачів із сімейними обов'язками у догляді за дітьми дошкільного віку. Кімнати Центру облаштовані зоною активного розвитку, зоною відпочинку, санітарною зоною, з екологічно безпечними меблями та іграшками для розвитку.
  • Центр розвитку університету.
  • Культурно-освітній центр «Інститут Конфуція». Сприяє зміцненню співпраці між Україною та Китаєм, популяризації китайської мови та культури. Основні напрями роботи включають організацію курсів китайської мови та культури; проведення наукових конференцій, присвячених Китаю; проведення кваліфікаційного тесту з китайської мови (HSK[en]); підготовку та видання навчальної літератури; організацію студентських і викладацьких стажувань у Китаї та надання консультацій щодо навчання у КНР для студентів і викладачів університету[65].
  • Лівансько-Український культурно-освітній центр. Створений з метою розвитку академічного, наукового та культурного співробітництва між Україною та Республікою Ліван. Центр сприяє інтеграції університетів обох країн у європейсько-азійський освітній простір, підтримує взаємопроникнення культур, організовує підготовку з арабської мови, академічні обміни, спільні дослідницькі та інноваційні проєкти[66][67].
  • Українсько-Азіатський культурно-освітній центр. Покликаний сприяти розвитку міжкультурного обміну між Україною та азійськими країнами у сфері освіти, науки та культури[68].
  • Українсько-Арабський культурно-освітній центр. Створений з метою встановлення та розвитку академічних, комерційних і культурних зв'язків між університетом, іншими закладами Харкова та установами арабських країн. Центр реалізує спільні освітні програми, сприяє культурному обміну, надає інформаційну й організаційну підтримку, а також організовує конференції й семінари для поглиблення співпраці та взаєморозуміння[69].
  • Українсько-Канадський культурно-освітній центр. Створений з метою розвитку україно-канадського співробітництва через реалізацію спільних культурних, наукових і освітніх програм. Центр популяризує мову, культуру та мистецтво Канади, організовує міжнародні проєкти, конференції й семінари, сприяє академічній мобільності та партнерству між українськими й канадськими установами, а також проводить мовні курси та розмовні клуби англійської мови[70].
  • Українсько-Польський культурно-освітній центр. Має за мету встановлення і розвиток плідних академічних, бізнесових та культурних зв'язків між ХНУМГ ім. О. М. Бекетова й польськими освітніми та культурними інституціями, сприяння інтеграції університету до Європейського освітнього простору, а також підтримку спільних проєктів в освіті, науці та культурі. Напрями діяльності включають: реалізацію наукових проєктів із польським компонентом; співпрацю з польськими ЗВО; курси польської мови та розмовний клуб; культурні заходи польської тематики, зокрема «Польський кіноклуб»; підтримку ініціатив Генерального Консульства Польщі в Харкові[71][72].
  • Українсько-Турецький культурно-освітній центр. Створений з метою зміцнення співробітництва між Україною та Туреччиною в галузі науки, освіти та культури, а також підтримки вивчення турецької мови. Центр сприяє розвитку академічних зв'язків, реалізації спільних освітніх і культурних проєктів, організації виставок, академічних обмінів та заходів, що популяризують турецьку культуру й поглиблюють взаєморозуміння між народами двох країн[73].
  • Чеський мовно-культурний центр. Метою центру є сприяння академічній мобільності студентів та інтернаціоналізації вищої освіти між Південноморавським краєм (Чехія) і Харковом. Центр надає курси чеської мови, розмовний клуб з носієм мови, а також консультування щодо стипендіальних програм для іноземців, які бажають навчатися чеською мовою в університетах Південноморавського краю[74][75].
  • Бізнес-інкубатор для студентів. Відкритий за сприяння польських партнерів — Фундації польсько-української співпраці (ПАУСІ), ГО «Європейський інститут нерухомості» та Академії AGH у Кракові — для підтримки студентів, аспірантів і викладачів у реалізації власних бізнес-ідей, розвитку інноваційної активності та підприємницької культури серед молоді[76].
  • Центр ветеранського розвитку. Створений для підтримки ветеранів, учасників бойових дій і членів їхніх сімей. Центр забезпечує освітній супровід, професійну адаптацію, психологічну та правову допомогу, а також організовує просвітницькі й патріотичні заходи у співпраці з ветеранськими та громадськими організаціями[77][78].
Remove ads

Музейний комплекс

Узагальнити
Перспектива

Музейний комплекс ХНУМГ ім. О. М. Бекетова є структурним підрозділом університету, що об'єднує низку самостійних музеїв і виставкових просторів, присвячених історії вишу, його викладачам, випускникам, а також окремим аспектам міського розвитку, культури та мистецтва.

Історія музею має витоки у 1921 році, коли в Харкові було відкрито Музей комунального господарства. У 1922 році його експозиції стали першою навчальною базою для слухачів Всеукраїнського технікуму комунального господарства, з якого бере початок історія університету[79]. На початку 1930-х років до матеріальної бази закладу увійшли експонати Першої Всеукраїнської будівельно-архітектурної виставки, що відбулася в Харкові. На їх основі були створені перші лабораторії Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ)[80].

У 1939 році в інституті було розроблено проєкт організації музейного комплексу, який мав складатися з кількох спеціалізованих залів. Ініціатором цього задуму був академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов, який у той час викладав на архітектурному факультеті ХІІКБу. Планувалося створення Музею будівельного мистецтва, будівельних матеріалів і машин з механізації будівництва, а також Музею скульптури, моделей архітектури і зразкових архітектурних проєктів. Реалізація ініціативи була припинена у зв'язку з початком Другої світової війни та окупацією Харкова у 1941 році[80].

4 листопада 1967 року було відкрито Музей історії ХІІКБу, який поклав початок сучасному музейному комплексу[81][82], до структури якого нині входять[80]:

  • Музей історії Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (засновано у 1967 році);
  • Музей академіка архітектури О. М. Бекетова (1990);
  • Музей українського письменника і громадського діяча Сергія Пилипенка (1996);
  • Арт-виставка скульптур Міртали Пилипенко «Поезія в бронзі» (1996);
  • Краєзнавча експозиція «Старий Харків» (1994);
  • Музейна виставка «Видатні імена Університету» (2000);
  • Художня галерея сучасного образотворчого мистецтва (2003).

У 2000 році було започатковано видавництво альманаху музею під назвою «Спадщина Університету. Історія. Наука. Культура. Особистість»[80].

У 2001 році музей освітнього закладу отримав статус музейного комплексу[81].

У 2011 році за наказом Міністерства освіти і науки України музейний комплекс був відзначений почесним званням «Зразковий музей»[83].

У 2018—2020 роках було реалізовано проєкт реконструкції та реставрації центральної будівлі університету на Куликівському узвозі, 12 (пам'ятка архітектури XIX ст.), завдяки чому музейний комплекс отримав оновлену виставкову залу та сучасне приміщення для зберігання архівних фондів[84]. Автором Проєкту з реконструкції архітектурно-історичного простору університету став архітектор-реставратор В. Є. Новгородов[85].

Remove ads

Наукова бібліотека

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Наукова бібліотека Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова була заснована у 1922 році[79] й протягом усього часу свого існування супроводжує освітній процес та наукову діяльність в університеті. Вона є галузевою бібліотекою з питань міського господарства, архітектури, енергетики, транспорту, будівництва, управління та економіки.

У 2016 році бібліотека отримала статус наукової[86]. У 2023 році, після приєднання Харківського національного університету будівництва та архітектури до ХНУМГ ім. О. М. Бекетова[87], бібліотека об'єднала фонди й розширила структуру, зокрема відкривши філію у Навчально-науковому інституті будівництва та цивільної інженерії (вул. Сумська, 40)[88]. На 2025 рік бібліотечний фонд перевищує 1,5 млн одиниць зберігання й охоплює навчальну, наукову, довідкову, художню літературу, періодичні видання, електронні ресурси, а також рідкісні та цінні документи[88].

У структурі бібліотеки функціонують[88]:

  • відділ обслуговування користувачів (абонементи навчальної, наукової та художньої літератури, читальні зали суспільно-економічної, природничої та технічної літератури, зал інформаційного сервісу (73 робочих місця з доступом до Інтернету), а також бібліотечні пункти при гуртожитках, кафедрах та інших підрозділах університету);
  • відділ рідкісної та цінної книги;
  • інформаційно-бібліографічний відділ;
  • відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення;
  • науково-методичний відділ;
  • відділ книгозберігання;
  • відділ комплектування та обробки літератури.

У бібліотеці активно впроваджуються сучасні інформаційні технології: електронний каталог, створений на базі АБІС Koha; функціонує цифровий репозиторій університету; ведеться аналітична та довідково-бібліографічна база даних[89]; підтримується система тематичних електронних покажчиків[90] і віртуальних виставок[91], які оновлюються відповідно до актуальних подій та навчальних потреб.

У межах наукової комунікації співробітники бібліотеки здійснюють бібліометричний супровід, формують наукометричні профілі викладачів і науковців та консультують щодо роботи з електронними базами даних Scopus, Web of Science, Research4Life[92]. Значна увага приділяється підтримці академічної доброчесності[93] та цифрової освіти[94]. Бібліотека є членом Української бібліотечної асоціації[95] та бере участь у професійних конференціях, форумах і бібліотечних проєктах.

Remove ads

Спеціалізовані вчені ради

Спеціалізовані вчені ради ХНУМГ ім. О. М. Бекетова на здобуття ступеня кандидата / доктора наук[96]:

  • Д 64.089.01 (08.00.04 — економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); 08.00.05 — розвиток продуктивних сил і регіональна економіка);
  • Д 64.089.03 (05.01.04 — ергономіка; 05.22.01 — транспортні системи; 05.22.09 — електротранспорт);
  • Д 64.089.04 (05.13.06 — інформаційні технології; 05.13.22 — управління проектами і програмами);
  • Д 64.089.07 (05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди; 05.23.05 — будівельні матеріали та вироби; 05.23.08 — технологія та організація промислового та цивільного будівництва).
Remove ads

Міжнародна співпраця

Узагальнити
Перспектива

ХНУМГ ім. О. М. Бекетова підтримує партнерські відносини з організаціями та компаніями — світовими й галузевими лідерами з 46 країн. Серед ключових іноземних партнерів університету: Міжнародна агентство з атомної енергії — МАГАТЕ (Австрія), компанія Shell (Велика Британія — Нідерланди), міжнародний фонд USAID (США), компанії Siemens (Німеччина) та Schneider Electric (Франція), Delcam Ltd (Велика Британія), Корейська асоціація фотоелектронної промисловості (Південна Корея), компанія «V Turizm Seyahat Acentaligi Tas. Tic. A. S.» (Туреччина), МГО «Фундація польсько-української співпраці (ПАУСІ)» (Польща), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) (Німеччина), корпорація CardGio (Канада)[43].

Серед освітніх партнерів університету — провідні заклади вищої освіти Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції, Польщі, Чехії, Сербії та Канади. Університет є членом Міжнародної асоціації університетів, Мережі інститутів та шкіл державного управління країн Центральної та Східної Європи (NISPAcee), а також постійним учасником міжнародних грантових програм[2].

17—18 вересня 2018 року ХНУМГ ім. О. М. Бекетова приєднався до підписантів Великої хартії університетів[97].

Нагороди та репутація

Узагальнити
Перспектива

У 2022 році Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вперше увійшов до щорічного міжнародного рейтингу «QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings», посівши позицію 301—350 серед 450 найкращих закладів вищої освіти країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються, до якого загалом потрапив 41 університет з України[98][99].

За результатами міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025, оприлюдненого лабораторією SCImago Lab, ХНУМГ ім. О. М. Бекетова посів 42 місце серед закладів вищої освіти України[100]. У світовому рейтингу Webometrics за січень 2025 року університет зайняв 23 місце серед ЗВО України. У рейтингу організацій України в міжнародній базі даних Scopus за 2025 рік, сформованому на основі цитованості наукових публікацій, університет розташувався на 63 місці[101]. За версією міжнародного неакадемічного рейтингу UniRank, університет посів 10 позицію серед вишів Харківської області та 62 — серед українських вишів[102].

За результатами державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ України щодо провадження наукової (науково-технічної) діяльності, ХНМУГ ім. О. М. Бекетова отримав найвищу Категорію А. Серед ЗВО України університет посів 4-те місце за інженерно-технологічним напрямом і 7-ме — за природничо-математичним[103].

ХНМУГ ім. О. М. Бекетова є багаторазовим переможцем міжнародних та національних освітніх виставок і форумів.

Університет відзначався на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти», здобувши Гран-прі у номінації «Лідер вищої освіти України» (2014[104], 2016[105], 2019[106], 2020[107], 2021[108], 2022[109], 2023[110], 2024[111], 2025[112]) та «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» (2015[113], 2017[114], 2018[115]). У межах цієї ж виставки університет отримав золоті медалі за впровадження електронних навчально-методичних комплексів (2013)[116], інформаційно-комунікаційних технологій (2015)[113], інноваційних рішень у дистанційному навчанні Microsoft Imagine Academy (2017)[114], хмарних технологій Microsoft Azure (2018)[115], технологій машинного навчання Microsoft Azure Machine Learning (2019)[106], системи дистанційного навчання Moodle з Microsoft Teams (2020)[107], віртуальних лабораторій з віддаленим доступом (2021)[108], STEM-проєктів в систему підготовки майбутніх інженерів в ЗВО (2022)[109], цифрових двійників (2023[110], 2024[111], 2025[112]).

На Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» заклад отримував звання «Лауреат конкурсу» І ступеня у різних номінаціях (2013[117], 2014[118], 2015[119], 2016[120]), звання «Лідер інновацій в освіті» (2017[121], 2018[122], 2019[123], 2021[124]), а також золоті медалі (2018[122], 2019[123], 2021[124]).

У 2018 році ХНУМГ ім. О. М. Бекетова став переможцем другого етапу спільного з Європейським інвестиційним банком та Північною екологічною фінансовою корпорацією проєкту «Вища освіта України», спрямованого на підвищення енергоефективності закладів вищої освіти[43].

5 вересня 2019 року у Варшаві (Польща) проєкт реконструкції нежитлової будівлі під Регіональний центр адміністративних послуг, розроблений університетом, здобув Головний приз і звання «Європейська нагорода-2018» у категорії «Громадські будівлі» на одному з найбільших будівельних конкурсів Європи — European Award-2018, а також отримав спеціальну нагороду Національної спілки архітекторів і приз Польсько-української торговельної палати[43][125].

У 2020—2021 роках проєкт університету «Підвищення якості підготовки спеціалістів для ефективного та екологічного газовидобування» пройшов конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, що фінансуються за кошти Європейського Союзу, та отримав фінансування для створення двох сучасних лабораторій[43].

У жовтні 2020 року, у відповідь на виклики пандемії COVID-19, вчені університету розробили за ліцензією Лондонського університету документацію для сучасного апарата неінвазивної штучної вентиляції легенів, яку було передано до Міністерства охорони здоров'я України для запуску серійного виробництва. У серпні 2021 року науковці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова представили два стартапи на X фестивалі інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ», що відбувся 12—14 серпня у КПІ ім. Ігоря Сікорського. У напрямі «Зелена енергетика і екологія» вони презентували «Комплекс для раннього виявлення лісових пожеж на основі енергонезалежних прив'язних БПЛА», який здобув диплом переможця у номінації «Краща ідея проєкту», а в напрямі «Біомедична інженерія і здоров'я людини» — пристрій неінвазійної вентиляції легенів «СІПАП ВЕНТУРА», що переміг у номінації «Краще стартап-рішення проблеми клієнта» та став основою для технології його серійного виробництва у боротьбі з COVID-19[126][127].

Див. також

Thumb Thumb
Пам'ятна монета НБУ, присвячена ХНУМГ ім. О. М. Бекетова

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads