Церковнослов'янська кирилична абетка

Церковнослов'янська кирилична абетка (рання кирилиця), відома у Західному світі як Старослов'янська, або Староболгарська та  — перша кирилична абетка з 45 літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування старо-церковнослов'янською мовою (також відома як староболгарська чи старослов'янська) - основною мовою, якою користувалися у письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи у IX-XVII ст.^{[джерело?]}

Кириличні абетки
Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська кирилиця
* Зазначені лише офіційні абетки держав-членів ООН. Детальніше тут.

1150 років слов'янської писемності, поштова марка України, 2013

Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою.^{[джерело?]} Вона була створена на базі широко використовуваної грецької абетки (на основі якої було створено свого часу латинську), з додаванням кількох нових літер.

З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: болгарську кириличну абетку, сербську кириличну абетку (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку), українську кириличну абетку тощо.

Таблиця

№ Букви Юнікод Назва Трансліт Імовірне походження 1 А а аꙁъ a Грецька альфа Α 2 Б б бѹкꙑ b Грецька бета, накреслення 3 В в вѣдѣ w Грецька бета Β 4 Г г глаголь g Грецька гамма Γ 5 Д д добро d Грецька дельта Δ 6 Є є ѥсть e Грецька епсилон Ε 7 Ж ж живѣтє ž Глаголична живете Ⰶ 8 Ѕ ѕ sѣлѡ dz Грецька стигма Ϛ 9 Ꙁ ꙁ ꙁємлꙗ z Грецька дзета Ζ 10 И и ижє i Грецька ета Η 11 І і / Ї ї ижєи i Грецька йота Ι 12 Ꙉ Ꙉ1 Ꙉерьвь gj Глаголична джерв Ⰼ 13 К к какѡ k Грецька каппа Κ 14 Л л людиѥ l Грецька лямбда Λ 15 М м мꙑслєтє m Грецька мю Μ 16 Н н нашь n Грецька ню Ν 17 О о онъ o Грецька омікрон Ο 18 П п покои p Грецька пі Π 19 Р р рьци r Грецька ро Ρ 20 С с слово s Грецька місяцеподібна сигма Ϲ 21 Т т тврьдо t Грецька тау Τ 22 Ѹ ѹ/Ꙋ ѹкъ u Грецькі омікрон та іпсилон ΟΥ / Ꙋ 23 Ф ф фрьтъ f Грецька фі Φ

№ Букви Юнікод Назва Трансліт Імовірне походження 24 Х х хѣръ x Грецька хі Χ 25 Ѡ ѡ ѡмєга o Грецька омега ω 26 Ѿ ѿ ѿ ot Лігатура Ѡ + Т 27 Ц ц ци c Глаголична ці Ⱌ 28 Ч ч чрьвь č Глаголична черв Ⱍ 29 Ҁ ҁ ҁоппа q Грецька коппа Ϙ 30 Ш ш ша š Глаголична ша Ⱎ 31 Щ щ ща(шта) št Глаголична шта Ⱋ 32 Ъ ъ ѥръ ŭ Глаголичний єр Ⱏ 33 Ꙑ ꙑ ѥрꙑ ū Лігатура Ъ + І 34 Ь ь ѥрь ĭ Глаголичний єрь Ⱐ 35 Ѣ ѣ ꙗть æ Глаголичний ять Ⱑ 36 Ю ю їотированъ ѹкъ ju Лігатура І-ОУ, без У 37 Ꙗ ꙗ їотированъ аꙁъ ja Лігатура І-А 38 Ѥ ѥ їотированъ ѥсть je Лігатура І-Є 39 Ѧ ѧ ѭсъ малъ ę Глаголичний малий юс Ⱔ 40 Ѫ ѫ ѭсъ вєликъ ǫ Глаголичний великий юс Ⱘ 41 Ѩ ѩ їотированъ ѭсъ малъ ję Лігатура І-Ѧ 42 Ѭ ѭ їотированъ ѭсъ вєликъ jǫ Лігатура І-Ѫ 43 Ѯ ѯ ѯї ks Грецька ксі Ξ 44 Ѱ ѱ ѱї ps Грецька псі Ψ 45 Ѳ ѳ ѳита θ Грецька тета Θ 46 Ѵ ѵ ѵжица ü Грецька іпсилон Υ

Джерела

• Michael Everson and Ralph Cleminson, «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
• Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. С. 14-21.
• Obshtezhitie.net(англ.)
• churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode