Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чемпіонат Івано-Франківської області з футболу
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чемпіонат Івано-Франківської області з футболу — краєві футбольні змагання серед аматорських команд Івано-Франківщини. На сучасному етапі чемпіонат проходить під егідою Івано-Франківської обласної асоціації футболу[1].
Попередники: чемпіонат Станиславівської окружної ліги Польського футбольного союзу (пол. Liga okręgowa Stanisławowskiego Okręgowiego Związka Piłki Nożnej) — 1934—1939, першості Станиславівського Українського Окружного Комітету та Українського центрального комітету (1942—1944).
Remove ads
Історія аматорського футболу Івано-Франківщини
Узагальнити
Перспектива
Футбольний рух на Івано-Франківщині зароджується в другій половині 1900-х років. Це знайшло свій вияв у заснуванні в 1908 році у тогочасному Станиславові перших футбольних клубів австрійської доби — польської «Ревери» та єврейського «Гакоаху»[2]. У міжвоєнний період на території Станиславівського воєводства налічувалося кілька десятків футбольних колективів, які, зазвичай, створювали за національною ознакою. Окрім згаданих вище клубів, помітне місце на футбольній карті краю у ту пору також посідали: польські команди — «Станиславовія» (Станиславів), «Стшелец Гурка» (Станиславів), «Стшелєц Раз Два Тши» (Станиславів), «Покуццє» (Коломия), ТЕСП (Калуш), Бистшиця (Надвірна), КСЗН (Ріпне); українські — «Пролом» (Станиславів), «Бескид» (Надвірна), «Зоря» (Калуш); єврейські — «Адміра» (Станиславів), «Гакоах» (Надвірна), «Дрор» (Коломия), «Маккабі» (Городенка). Усі ці команди були членами Польського футбольного союзу (пол. Polski Związek Piłki Nożnej). До 1933 року включно клуби Станиславівщини виступали в турнірах, які організовував Львівський окружний футбольний союз.
Перший автономний чемпіонат з футболу на території, яка в сучасних умовах знаходиться в кордонах Івано-Франківської області, а тоді більша її частина складала терени Станиславівського воєводства, відбувся в 1934 році. Це стало можливим після створення навесні згаданого року окремої Станиславівської окружної ліги Польського футбольного союзу[3]. Дана спортивна структура встигла за час свого існування організувати 6 краєвих першостей, а самі змагання проходили в трьох класах (лігах) — «А», «Б» і «Ц».
Слід сказати, що у 1920-х — 1930-х роках керівництво близько двох десятків українських команд Станиславівщини вирішило з політичних мотивів не оформлювати своє членство у Польському футбольному союзі та не брати участі в турнірах, організованих його краєвими структурами. Натомість ці колективи («Буй-Тур» Станиславів, УСК Станиславів, «Сокіл ІІІ» Станиславів, «Вихор» Ямниця, «Пробій» Городенка, «Сокіл» Богородчани, «Сокіл» Коломия, «Чайка» Калуш, «Сокіл» Кути, «Роксоляна» Рогатин, «Прут» Делятин та ін.) в різний час виступали у змаганнях Українського спортового союзу.
У вересні 1939-го в результаті радянської анексії західноукраїнських земель на Прикарпаття приходить нова влада. Її органи починають численні перетворення в різних галузях життя, в тому числі реформуючи й фізкультурно-спортивну сферу. За короткий час назавжди зникають спортивні товариства і футбольні клуби «австрійських» і «польських» часів. Натомість на території новоутвореної Станіславської області з'являються уніфіковані відомчі та позавідомчі добровільні об'єднання, які утворювалися як низові структури відповідних спортивних товариств всесоюзного чи республіканського рівня, і представляли працівників відповідних галузей народного господарства. Саме такі ДСТ (серед них «Спартак», «Динамо», «Буревісник», «Локомотив», «Іскра», «Харчовик» та ін.) організували на Прикарпатті у своїх структурах на місцях цілу мережу, переважно однойменних, футбольних команд. Однак до початку німецько-радянської війни організувати повноцінний обласний футбольний чемпіонат радянська влада так і не спромоглася.
У 1941–1944 роках на окупованій німцями території Станіславщини футбольне життя не припинилося. Нові місцеві команди (станиславівські «Черник» і «Заграва», коломийський «Довбуш», надвірнянський «Бескид», ямницький «Вихор», крихівецька «Хортиця» та ін.) долучилися 1942 року до участі в турнірі Станиславівського Українського Окружного Комітету, а кращі з них — до чемпіонату Галичини 1943 року, що проходив під егідою Українського центрального комітету[4].
Після завершення Другої світової війни у 1940-х —1950-х організацією краєвих першостей на Прикарпатті займалася обласна Секція футболу, а надалі аж до початку 1990-х — обласна Федерація футболу. Обидві були структурними одиницями облспорткомітету.
Від 23 грудня 1990 року Івано-Франківська обласна федерація футболу стала самостійним госпрозрахунковим громадським об'єднанням, на яке покладено завдання з організації та проведення офіційних аматорських змагань краю. 2019 року федерацію було перейменовано на Івано-Франківську обласну асоціацію футболу.
Remove ads
Переможці всіх чемпіонатів
Чемпіонат Станиславівського окружного футбольного союзу
| Рік | Чемпіон | 2 місце | 3 місце | Найкращий бомбардир |
| 1934 | «Ревера» (Станиславів) | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | «Станиславовія» (Станиславів) | |
| 1935 | «Ревера» (Станиславів) | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | «Станиславовія» (Станиславів) | |
| 1936 | «Погонь» (Стрий) | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | КСЗН (Ріпне) | |
| 1936/37 | «Ревера» (Станиславів) | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | КСЗН (Ріпне) | |
| 1937/38 | «Ревера» (Станиславів) | КСЗН (Ріпне) | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | |
| 1938/39 | «Стшелец-Гурка» (Станиславів) | «Ревера» (Станиславів) | КСЗН (Ріпне) | |
| 1939/40 | чемпіонат не розпочався | |||
Чемпіонат Івано-Франківської (Станіславської) області з футболу
Remove ads
Статистика
- 13 разів — «Хімік» (Калуш)
- 10 разів — «Нафтовик» (Долина)
- 7 разів — «Електрон» (Івано-Франківськ)
- 4 рази — «Ревера» (Станиславів)
- 3 рази — «Бистриця» (Надвірна)
- 2 рази — «Колос» (Голинь)
- 1 раз — «Автоливмаш» (Івано-Франківськ)
- «Благо-Юність» (Верхня)
- «Будівельник» (Калуш)
- «Динамо» (Станіслав)
- ДТСАРМ (Станіслав)
- «Енергетик» (Бурштин)
- Збірна Калуша
- «Карпати» (Брошнів-Осада)
- «Погонь» (Стрий)
- «Стшелєц-Гурка» (Станиславів)
- «Тепловик» (Івано-Франківськ)
- «Техно-Центр» (Рогатин)
- «Ураган» (Черніїв)
- ФК «Вільхівці» (Вільхівці)
- ФК «Галич» (Галич)
- ФК «Королівка» (Королівка)
- «Хутровик» (Тисмениця)
- «Цементник» (Ямниця)
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads