Шульга Володимир Олександрович

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Народився Володимир 15 серпня 1991 року в селі Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області у багатодітній родині. У 1998 році пішов навчатися до Веселоподільської ЗОШ.

Коли Володимиру виповнилося 13 років, він залишився без мами, а тато зазнав травми й залишився інвалідом. Після цього Володимира, його брата та сестру виховувала бабуся.

У 2004 році Володимир продовжив навчання в Семенівському НВК № 1. У 2008 році закінчив навчання в школі та вступив до Кременчуцького ПТУ № 7 на спеціальність електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах.

У 2009 році Володимира призвали на службу до Збройних сил України, по якій він уклав контракт і служив механіком-водієм 30 ОМБ. Після закінчення контракту короткий час перебував удома.

У 2014 році під час окупації Криму стояв на кордоні в Херсонській області. У зоні ведення бойових дій на Сході України з травня 2014 року. Заступник командира батареї з озброєння у 30 ОМБ. Брав участь у боях під Савур-Могилою, Іловайськом, Дебальцевим^[1].

Зник безвісти 12 лютого 2015 року в бою в районі села Логвинове, що лежить на трасі Дебальцеве — Артемівськ^[2]. Того дня частини ЗСУ займають штурмом частину Логвинового та розблоковують трасу Бахмут — Дебальцеве, в селі залишилися осередки опору, які придушуються; частини батальйону «Донбас» проводять зачистку селища і прилеглої ділянки траси. Танкісти у 20-хвилинному бою під Логвиновим ліквідували щонайменше 8 російських Т-72 5-ї танкової бригади. У бою в Логвиновому вояки «Донбасу» спільно із ЗСУ ліквідували до 50 одиниць живої сили терористів, полонили 12, знищено ворожий танк, підбито БТР. У міру просування вглиб населеного пункту «Донбас» потрапив у засідку та, розбившись на дві групи, почав відхід — перша група відходила з полоненими, а друга група прикривала БМП, в якому пересувався Володимир Панчук, потрапила в засідку терористів. Вояки зайняли оборону та довго стримували противника, запобігши потраплянню в кільце та нападу на військову колону. Попри перевагу противника в живій силі, група змогла ліквідувати в бою понад 20 терористів.

Загинув у бою з терористами. Тоді також полягли бійці «Донбасу»: Андрій Камінський, Роман Мельничук, Володимир Самойленко, Володимир Панчук, Анатолій Поліщук; 30-ї ОАМБр: Андрій Браух, Микола Сущук, Володимир Шульга; 79-ї бригади: Ігор Марквас та Володимир Суслик.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих^[3].

30 червня 2015 року похований у селі Веселий Поділ^[4].

Remove ads

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.09.2015, посмертно)^[5].

Вшанування пам'яті

28 вересня 2015 року на «Стіні пам'яті» Кременчуцького ПТУ № 7 відкрили меморіальну дошку випускникам Антону Кирилову та Володимиру Шульзі^[6]^[7]^[8].

18 листопада 2015 року було урочисто відкрито меморіальну дошку Володимиру Шульзі на території Веселоподільської ЗОШ^[9]^[10].

25 лютого 2016 року на території Семенівського НВК № 1 відбулось відкриття меморіальної дошки Героя АТО Шульги Володимира Олександровича^[11].

У селищі Семенівка перейменовано вулицю Комсомольську на честь Володимира Шульги в рамках декомунізації^[12].

Галерея

Меморіальна дошка Володі Шульзі на території Семенівського НВК № 1
Меморіальна дошка Володі Шульзі на території Семенівського НВК № 1
Меморіальна дошка Володі Шульзі на території Веселоподільської ЗОШ І—III cт.
Меморіальна дошка Володі Шульзі на території Веселоподільської ЗОШ І—III cт.
Стіна пам'яті Кременчуцького ПТУ № 7
Стіна пам'яті Кременчуцького ПТУ № 7

Шульга Володимир Олександрович

Біографія

Нагороди

Вшанування пам'яті

Галерея

Джерел

Wikiwand - on