Ярмолюк Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич Ярмолю́к (3 липня 1982(19820703), м. Ковель, Волинська область, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ярмолюк Олександр Петрович
Сержант
Загальна інформація
Народження	3 липня 1982(1982-07-03) Ковель
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (32 роки) Новокатеринівка
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Іловайськ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ярмолюк.

Біографія

Народився 3 липня 1982 року в Ковелі на Волині. По закінченні 11 класів ковельської середньої школи № 10 здобув професію столяра в ПТУ № 5. Працював у туристичній фірмі водієм.

З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив на посаді командира мінометного розрахунку 51-ї механізованої бригади, в/ч А2331, м. Володимир-Волинський. Разом із підрозділом брав участь у боях в районі Іловайська.

29 серпня 2014 року загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району. Спочатку тіло Олександра Ярмолюка разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, і ковельчанин ще тиждень вважався зниклим безвісти^[1]. Пізніше був упізнаний родичами й бойовими побратимами, та перевезений на рідну Волинь.

Удома залишилися дружина Юлія та двоє синів^[2][3].

Похований 7 вересня 2014 року на кладовищі міста Ковеля^[4][5][6].

Нагороди

4 червня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].

Вшанування пам'яті

• 22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Олександра Ярмолюка^[8].
• У березні 2015 року на 68-й сесії Ковельської міської ради прийнято рішення про присвоєння імені Олександра Ярмолюка запроєктованій вулиці у кварталі індивідуальної житлової забудови в районі вулиці Зерова^[9].
• Щорічно наприкінці лютого в ЗОШ I—III ступеня № 10 м. Ковеля проводиться турнір з волейболу «Пам'яті воїнів-героїв АТО Анатолія Шиліка та Олександра Ярмолюка» серед учнів 8—9 класів юнацьких команд міста^[10].
• 12 квітня 2018 року на фасаді будівлі Ковельської ЗОШ № 10 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Ярмолюка^[11].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 33
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[12]
• Почесний громадянин міста Ковеля (рішення Ковельської міської ради від 29.07.2021 № 10/14)^[13]