Ярославський повіт (Російська імперія)

Ярославський повіт (рос. Ярославский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777—1929 роках. Адміністративний центр — місто Ярославль.

Ярославський повіт
Губернія	Ярославська губернія
Центр	Ярославль
Створений	1777
Скасований	1929
Площа	3 412,0 км²
Населення	208 031 осіб (1897)
Найбільші міста	Тутаєв

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ярославський повіт (значення).

Географія

Повіт розташовувався в південно-східній частині Ярославської губернії. На півночі повіт межував з Даниловським повітом, на північному заході — з Романово-Борисоглібським, на заході — з Углицьким, на півдні — з Ростовським повітом, а на сході — з Костромською і Володимирською губернією.

Площа повіту, без значних внутрішніх вод, має 2 998 квадратних верст (312 480 десятин). Волга ділила повіт на дві частини, з яких велика південна перебувала праворуч, а північна менша — по ліву. Південна частина в свою чергу поділялася рікою Которослєю на дві рівні частини, східну і західну.

У 1926 році площа повіту становила 5685 км^[1].

Історія

Ярославський повіт був утворений в 1777 році в складі Ярославського намісництва. У 1796 році намісництво було перетворено в Ярославську губернію.

Постановою президії ВЦВК від 14 листопада 1923 року до Ярославського повіту приєднані велика частина скасованого Тутаєвського повіту і південна частина Даниловського повіту, затверджено новий розподіл на 14 укрупнених волостей.

У 1929 році Ярославський повіт був ліквідований, його територія увійшла до Ярославського округу Іванівської промислової області.

Населення

За переписом 1897 року в повіті було 208 031 жителів^[2] в тому числі в місті Ярославль — 71 616 жителів.

За даними перепису населення 1926 року^[1] Ярославський повіт включав 2643 населених пункти з населенням 380 965 чоловік.

Адміністративний устрій

Ярославський повіт в сучасній сітці районів

У 1862 році в Ярославському повіті було 19 волостей^[3]: Бурмакінська, Велікосільська, Городищенська, Іллінська, Красносільська, Кузмодем'янська, Курбська, Медягінська, Микольська, Норська, Плещиївська, Полтевська, Путятинська, Сереновська, Спаська, Спаська, Стогінська, Троїцька, Шопшінська.

У 1890 році до складу повіту входило 18 волостей^[4]

№ п / п	Волость	Волосне правління	Число селищ	Населення
1	Бурмакінська	с. Бурмакіне	42	5059
2	Велікосельская	с. Велике	51	10088
3	Дієве-Городищенська	с. Дієве-Городище	79	10316
4	Еремієвська	с. Еремієвське	39	4213
5	Іллінська	с. Іллінське	104	9558
6	Красносільська	с. Красне	36	5034
7	Хрестобогородська	с. Хрест	61	6217
8	Курбська	с. Курба	136	9365
9	Микольська	с. Микольське	48	5655
10	Норська	с. Норське	69	5002
11	Осенівська	с. Осенєве	31	4769
12	Путятінська	с. Путятіне	71	7849
13	Сереновська	с. Серенове	58	6557
14	Спасо-Ярижницька	с. Щепине	61	3795
15	Ставотінська	с. Ставотіне	55	8300
16	Толгобольська	с. Толгоболь	51	5592
17	Троїцька	с. Троїцьке	38	5337
18	Шопшинська	с. Шопша	72	7020

У 1913 році в повіті також було 18 волостей^[5].

У 1923 році в повіті було 14 укрупнених волостей^[6]:

• Борисоглібська — м. Тутаєв (Борисоглібська сторона),
• Боровська — д. Бор ,
• Бурмакінська — с. Бурмакине ,
• Велікосільска — с. Велике ,
• Вятская — с. Вятське ,
• Гаврилов-Ямська — с. Гаврилов-Ям ,
• Давидковська — с. Давидкове,
• Дієва-Городищенська — с. Дієве-Городище,
• Іллінська — с. Иллінське,
• Курбська — с. Курба,
• Норська — с. Норське,
• Тверіцька — м. Ярославль (Тверіцька слобода),
• Тутаєвська — м. Тутаєв (Романівська сторона),
• Ярославська — м. Ярославль (Закоторосльна частина).

Населені пункти

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р^[7], жит.:

• г. Ярославль — 71 616
• с. Велике — 4535
• Норська фабрика — 2134
• с. Гаврилов-Ям — 2094
• Норський посад — 1063
• с. Курба — 1034
• с. Норське — 998