Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ярошенко Дмитро Олександрович
український актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Дмитро Олександрович Ярошенко (нар. 30 серпня 1986, м. Жовті Води Дніпропетровської області) — український актор театру і кіно, режисер, поет, драматург, виконавець ролі Василя Стуса у фільмі «Заборонений».
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 1986 року в місті Жовті Води.
З 1997 по 2003 роки навчався на біолого-хімічному факультеті Жовтоводського ліцею природничо-наукового навчання. У 8-у класі грав у шкільному театрі (Хлєстакова у «Ревізорі» Гоголя)[1].
З 2003 по 2007 роки навчався у Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (курс Леся Танюка), який закінчив за спеціальністю актор театру і кіно[2].
Провідний актор театру «Дах», у якому працював з 2004 до 2013 року. Був задіяний більш ніж у двадцяти виставах, серед яких трилогія про владу «Пролог до Макбета», «Річард третій. Пролог», «Король Лір. Пролог», моно-вистава «Ідіот» за Достоєвським, «Український Декамерон» за п'єсою Кліма[3] та ін.
З 2004 по 2013 приймав участь у більш ніж 60 фестивалях в Україні та за кордоном з виставами театру «Дах»; організації фестивалю «ГогольFest»; театральних акціях, перформансах, читках.
Серед зіграних ролей в кіно — американська стрічка про Україну — «Джулія Блу», де зіграв снайпера, який повернувся з АТО з посттравматичним синдромом. Зйомки проходили 2015 року в Україні: в Києві та Карпатах[4].
Виконавець головної ролі у фільмі «В зеніті»[5], який мали дозняти 2022 року, але через початок повномасштабного російського вторгнення в Україну стрічку не завершено[6].
Remove ads
Фільмографія
- Короткий метр
- 2011 — «Вірність», реж. Олена Максименко — Молодий чоловік
- 2012 — «Ключ», реж. Артур Млоян — син
- 2012 — «Уроки української», реж. Руслан Батицький — проходчик
- 2013 — «Реверс», реж. Бартек Созанскі — Джейк
- 2013 — «Равлики», реж. Марина Врода — Дімон
- 2014 — «Мрець», реж. Олег Гладченко — Моряк
- 2015 — «Дев'ять Струн», реж. Уго Арсак — Орфей
- 2016 — «Дім», реж. Ірина Цілик — Славко
- 2017 — «Свято Хризантем», реж. Семен Мозговий — солдат
- 2018 — «Сказки. Неопубл», реж. Руслан Арітович — Він
- 2018 — «Персона» (міні фешн-фільм), реж. Черешня — Він
- 2019 — «Монстр. За мить до вічності», реж. Кадім Тарасов — «Цой»
- 2020 — «Поміж тіней», реж. Стеколенко Олександр — Марат
- 2020 — «Від цього моменту й назавжди», реж. Ігор Стеколенко — Олег
- Серіал
- 2008 — «Заповіт ночі» — дон Альваро
- 2012 — «Порох і дроб» (серія 6 «Сіра миша») — бомж, епізод
- Художній фільм
- 2010 — «Платон Ангел», реж. Іван Войтюк — Федір, середній син Платона, директор краєзнавчого музею
- 2013 — «Зелена Кофта», реж. Володимир Тихий — слідчий
- 2017 — «Брама», реж. Володимир Тихий — дільничий міліції
- 2018 — «Джулія Блу», реж. Роксі Топорович — Англієць (псевдо «English», снайпер в АТО)
- 2019 — «Поліна і таємниця кіностудії», реж. Оліас Барко — приятель Камердинеру
- 2019 — «Заборонений», реж. Роман Бровко — Василь Стус
- 2020 — «Наші Котики», реж. Володимир Тихий — Адам
- 2021 — «Дисидент», реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алферов — Тарас
- 2022 — «Дід», реж. Олексій Шемес — Раста
- 2024 — «Літо Джахії» («L'Été de Jahia»), реж. Олів'є Мейс — Батько Міли
- 2025 — «Дитина» («Child» aka «Le Refuge», «The Shelter» (titre de travail), реж. Сайрус Нешвад — Митник
Remove ads
Роботи в театрі
Театр «ДАХ»
- 2004 — «Васса Желєзнова» за п'єсою Олександра Сухово-Кобиліна; реж. Володимир Оглоблін — Євген Мельников
- 2004 — «Весілля Кречинського» за п'єсою Олександра Сухово-Кобиліна; реж. Володимир Оглоблін — Тішка
- 2004 — «Пролог до „Макбета“», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Макбет
- 2004 — «Майже вистава майже за Піранделло, або Танець Смерті»; реж. Владислав Троїцький — Матео
- 2005 — «Річард ІІІ. Пролог», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Річард III
- 2006 — «Одруження» за п'єсою М. Гоголя; реж. Владислав Троїцький — Подколосін
- 2006 — Проєкт «Сім днів з ідіотом» за п'єсами КЛІМа — День восьмий «…Ідіот…» (моновистава); реж. Владислав Троїцький — Князь Мишкін
- 2006 — «Король Лір. Пролог», Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха»; реж. Владислав Троїцький — Король Лір
- 2006 — «Український Декамерон» за п'єсою КЛІМа; реж. Владислав Троїцький — Петро
- 2007 — «Смерть Гоголя» (театральний проєкт); реж. Владислав Троїцький — Гоголь
- 2007 — «Майже вистава майже за Піранделло або Танець Смерті. Реанімація»; реж. Владислав Троїцький — Матео
- 2007 — «АннА» за п'єсою Ю. Клавдієва; реж. Владислав Троїцький — Підпалювач, Колян
- 2007 — «Сексуальні неврози наших батьків» за п'єсою Л. Берфуса; реж. Владислав Троїцький — Шеф
- 2008 — «Едіп. Софокл» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла (переклад Івана Франка); реж. Владислав Троїцький — Едіп
- 2008 — «Безхребетність. Вечір для людей з порушеною поставою» за п'єсою І. Лаузунд; реж. Владислав Троїцький — Крузе
- 2009 — «Людина Подушка» за п'єсою Мартіна Мак-Дони; реж. Владислав Троїцький — Катурян
- 2010 — «Едіп. Собача будка» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла та за п'єсою «Собача будка. Антиутопія з життя мовчазної більшості» КЛІМа; реж. Владислав Троїцький — Едіп
- 2010 — «Бридкий» за п'єсою Маріуса фон Маєнбурга; реж. Владислав Троїцький — Карлман
- 2011 — «Захист» («Protection») за п'єсою Ані Хілінг; реж. Варвара — Марк
- 2012 — «Школа нетеатрального мистецтва», реж. Владислав Троїцький (для фестивалю «ГогольFest»)
- 2012 — «Вій. Король Землі» (Vii – le roi terre) за повістю Миколи Гоголя та драматургією КЛІМа, за участі гурту «ДахаБраха» (Театр Віді-Лозанна, Швейцарія); реж. Владислав Троїцький — Юродивий
- 2013 — «сТАНЦІя», реж. Стефан Рікордель та Владислав Троїцький для фестивалю «ГогольFest» за участі «Dakh Daughters» — Станційний доглядач
Театр «Сільвія Монфорт» (Théâtre Silvia Monfort)
- 2014 — «Проїздом…» за книгою актора Дені Лаван «Проїздом через Росію»; реж. Стефан Рікордель (Представлено на фестивалі «Французька весна» 2014 в м. Київ, Україна; в «Будинку Поезії» та Театрі «Сільвія Монфорт» в м. Париж, Франція)
- 2015 — «Анна К.» («Anna K.»), театральний проєкт за участі актриси Анни Муглаліс; реж. Стефан Рікордель
- 2019 — «Пригоди Гектора» («Les aventures d'Hektor»), театральний проєкт за участі акробата Матіас Піле; реж. Олів'є Мейру, Стефан Рікордель
Театр «Океан»
Remove ads
Музика, перформанси
- 2014 — «Пута Шляху» («ПутьіПути») — у якості автора та виконавця; театрально-музичний перформанс за участі композитора Антона Байбакова (піаніно) та режисера Ігора Стеколенко (відео, перкусія)
- 2016 — «Війна закінчилася» («War is Over»), театрально-музичний перформанс від гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) (м. Київ, Україна)
- 2016 — «Орфей на землі», театрально-музичний перформанс від гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) в театрі «Сільвії Монфорт» (Париж, Франція)
- 2017 — «Орфео», виступ гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) на презентації скульптури[7] Аміра Роті (Amir Roti) «Повернення Орфея з пекла» («Orpheus ab infernis reditus»), для якої Дмитро Ярошенко виступив у ролі моделі; (собор Сен-Мері, Париж, Франція)
- 2018 — «Голос і Барабани», театрально-музичний перформанс з Андрій Надольський (перкусія, барабани)
- 2019 — Виступ гурту «СтереОрфео» («StereOrpheo» band) на закритті XVI Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Докудейз» (Docudays UA)
- 2022 — «Прозорість Життя» / «Джерело Натхнення» / «Часопростір Творення», за власними поетичними текстами; театрально-музичні перформанси (Закарпаття, Україна)
Remove ads
Аудіокниги
- 2021 — «Бути Творцем…» Лідії Подолян — оповідач
- 2021 — «Надихаючі Історії» («Inspirational Stories») в переказі Дхірашанти Даса Госвамі — оповідач
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads