Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

40-мм автоматична гармата Bofors L60

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

40-мм автоматична гармата Bofors L60
Remove ads

40-мм автоматична зенітна гармата Бофорс L60 (швед. Bofors 40 mm automatkanon) автоматична зенітна гармата розробки шведської компанії Bofors 1930-х років, що набула значного поширення і стала однією з найпопулярніших зенітних автоматичних гармат середнього типу в збройних силах багатьох країн з часів Другої світової війни і досі. Більшість гармат перебувала в різній якості на озброєнні армії західних союзників, а також деякі захоплені системи використовуються країнами Осі. Подальшою вдосконаленою моделлю успішної артилерійської системи стала зенітна гармата Bofors L70.

Коротка інформація Тип, Походження ...
Remove ads

Історія розробки та служби

Узагальнити
Перспектива

У 1922 році військово-морський флот Швеції придбав у «Віккерс» кілька 40-мм гармат QF 2 pounder Mark II в якості зенітних гармат. Але незабаром шведське морське командування звернулося до компанії «Бофорс» з пропозиціями до розробки заміни британській гарматі, незадоволення характеристиками якої висловлювали моряки. Наприкінці 1928 року «Бофорс» підписав контракт. «Бофорс» випустив дослідний зразок гармати, що являла собою зменшену версію 57-мм напівавтоматичної гармати, основного корабельного озброєння шведських міноносців, розробленої ще наприкінці XIX століття компанією «Фіншпанг» (швед. Finspång).

1929 році почалися перші випробування автоматичної гармати, однак артилерійська система мала чимало недоліків, головним з яких була проблема з подачею боєприпасів для підтримання необхідної швидкострільності. Лише у листопаді 1931 року після тривалих модернізацій та глибоких змін нарешті автоматична гармата досягла визначених характеристик, зокрема система вела вогонь зі швидкість 130 пострілів на хвилину. 21 березня 1932 року прототип гармати був представлений представникам комісії шведських ВМС[1]. Однак роботи з удосконалення тривали аж до жовтня 1933 року, доки гармата не була прийнята шведськими військовими та не допущена до серійного виробництва. Але шведи не поспішали з прийняттям новітньої зброї на озброєння, в цьому їх випередили Королівські голландські та Польські ВМС, які замовили L60 ще у липні 1933 та у травні 1934 року відповідно. Шведський флот отримав на свої підводні човни типу «Шьолеюнет» у липні 1936 року.

Автоматика гармати засновувалася на використанні дії віддачі рухомого ствола. Всі дії, необхідні для здійснення пострілу (відкривання затвора після пострілу з екстрагуванням гільзи, зведення ударника, подача снарядів у патронник, закривання затвора і спуск ударника) здійснювалися автоматично. Вручну здійснювалося прицілювання, наведення гармати і подача обойм зі снарядами в магазин.

Thumb
Спарена зенітна установка Bofors L60 на шведському авіаносному крейсері «Готланд»
Thumb
Зенітна установка Bofors L60 на британському тягачі Morris C9/B. Італійський театр війни.
Thumb
Зенітні гармати Bofors L60 підготовлені до операції «Оверлорд»

Гармата випускала фугасний снаряд вагою 900 грамів (2,0 фунта) зі швидкістю 900 м/с (2960 футів/с) з пострілу 40 × 311. Темп стрільби зазвичай становив близько 120 пострілів на хвилину (2 постріли на секунду), що дещо зростав, коли стволи були ближче до горизонту, оскільки сила тяжіння сприяла подачі з верхнього магазина. Практична скорострільність була ближчою до 80–100 пострілів на хвилину, оскільки снаряди подавалися в казенну частину з чотирьох обойм, які потрібно було замінити вручну. Максимальна досяжна стеля становила 7200 м (23600 футів), але практичний максимум становив близько 3800 м (12500 футів)[джерело?].

Замовлення 40-мм автоматичних гармат Bofors L60[2]
Більше інформації Рік, Місяць ...
Thumb
Американська ЗСУ М19, озброєна 40-мм гарматами L/60
Thumb
Шведська БМП Strf 90, озброєна 40-мм гарматою L70
Remove ads

Варіанти

  • 40 mm L/43 — варіант 40-мм зенітної гармати для підводних човнів з висувним кріпленням та з використанням боєприпасів з низьким зарядом
  • 40 mm L/60 — версія гармати, що використовувала боєприпаси 40x311mmR. Використовувалася як основне озброєння американських зенітних самохідних установок М19 та M42 Duster. З 1960-х років використовувалася як бортова зброя ганшипів Lockheed AC-130
  • 40 mm L/70  — модернізований варіант L/60, що використовував потужніші боєприпаси 40×365R, з швидкострільністю до 240 постр/хв. Основне озброєння шведських БМП Strf 90, американських ЗСУ M247 Sergeant York, сербських PASARS-16, італійських корабельних зенітних установок DARDO тощо
Remove ads

Країни-експлуатанти

Див. також

Примітки

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads