Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
M982 Excalibur
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
M982 Excalibur (колишнє позначення XM982) — високоточний артилерійський снаряд калібром 155 мм. Створений спільними зусиллями різних дослідницьких підрозділів Армії США та компанією Raytheon[4].
.jpg)
До розробки та виробництва боєприпасу залучена низка компаній, зокрема, Raytheon, BAE Systems, Camber Corporation, Huntington Ingalls Industries, та інші.
Система наведення інерціальна комбінована з GPS. Завдяки високій точності снаряд може вражати цілі на відстані до 75-150 м від дружніх підрозділів, або ж коли цілі знаходяться серед цивільної забудови й використання традиційних некерованих артилерійських снарядів неможливе через високий ризик супутніх втрат.
У 2015 році США мали намір придбати 7474 снарядів при сукупній вартості $1,9341 млрд (що приблизно дорівнює $258 777 за снаряд)[5]. Вже у 2016 році вартість одного снаряду вдалось знизити до $68 000 за одиницю[6].
Випробування версії з наведенням за відбитим променем лазера для стрільби з корабельної артилерії розпочались у 2015 році[5][7][8].
Станом на жовтень 2018 року в бойових умовах здійснили 1 400 пострілів цим снарядом[9].
Remove ads
Історія розробки
Узагальнити
Перспектива
Програма «Excalibur» розпочалася в 1992 році. Документ вимог щодо експлуатаційних характеристик від травня 1997 року передбачав 200 000 пострілів некерованого снаряда з підвищеною дальністю за орієнтовною ціною $4 000 за постріл, і 23 січня 1998 року компанія Texas Instruments отримала початковий контракт на стадію інженерного та виробничого розвитку. У листопаді 2001 року обсяг був скорочений до 76 677 пострілів, а згодом ще знижений до 61 483[10], проте розробників підбадьорив досвід Індії, яка використовувала російські керовані снаряди «Краснополь» проти пакистанських бункерів у війні в Каргілі 1999 року[11].
У березні 2004 року програма була об'єднана зі шведсько-американською програмою для створення коректованих по траєкторії боєприпасів, що було відображено в новому документі вимог у вересні 2004 року, який відмовився від варіанту касетного боєприпасу DPICM на користь варіанту з осколково-фугасною боєголовкою. Пізніше того ж року армія США знизила свій запланований обсяг замовлення до 30 000 артилерійських пострілів. У травні 2005 року було затверджено малосерійне виробництво з обсягом 500 снарядів, а в червні 2005 року Raytheon отримала контракт на виробництво 165 снарядів на суму $22,1 мільйона[10][12]. У вересні того ж року снаряд успішно продемонстрували на випробувальному полігоні Юма, Арізона[13]. У червні 2006 року Raytheon отримала контракт на $42,7 мільйона для виробництва 335 снарядів Excalibur та пов'язаних з ними тестових виробів та послуг на той фінансовий рік[14].
У серпні 2006 року були виявлені технічні проблеми, пов'язані з чутливістю до навколишнього середовища та блокуванням сигналу GPS, що перенесло очікувану дату введення в експлуатацію на весну 2007 року[15][16]. Випробування у вересні продемонструвало фактичне середнє кругове ймовірне відхилення (КІВ) 5 м або менше[17].
Перший етап Ia-1 завершив випробування на початку 2007 року, а у квітні того року армія США схвалила термінове введення снаряду в експлуатацію для розгортання в Іраку[18]. Excalibur вперше був використаний в Іраку в травні 2007 року[19]. Етап Ia-2 досяг дальності 40 км у демонстрації вогню в квітні 2007 року, а в липні виконавчий директор армійських закупівель схвалив рішення про введення в малосерійне виробництво для Ia-2[18]. Снаряд було розроблено за фінансової підтримки Швеції в розмірі $55,1 мільйона, яка очікувала отримання боєприпасів у 2010 році. В Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року[20]. У жовтні 2007 року армія Австралії замовила снаряди Excalibur на суму $40 мільйонів, а у квітні 2008 року замовлення було переглянуто до орієнтовної суми $58 мільйонів[21][22]. У 2008 році одинична вартість снаряда становила $85 000[23].
У вересні 2008 року компанії Raytheon і Alliant Techsystems отримали конкурентні контракти на розробку для серійного виробництва етапу Increment Ib[10], але Raytheon отримала остаточний контракт на виробництво у серпні 2010 року[24]. Випробувальні постріли снарядів Ia-1 у березні 2009 року показали, що інерційний вимірювальний блок Honeywell не відповідав стандартам, і його замінили блоком від Atlantic Inertial Systems. У квітні 2010 року заплановане замовлення армії США було скорочено з 30 000 до 6 264 пострілів, що значно підвищило одиничну вартість і спричинило розслідування відповідно до поправки Нанна-Маккьорді. Зазвичай порушення Нанна-Маккьорді означає проблеми в програмі, але звіт RAND 2012 року дійшов висновку, що підвищення одиничної вартості було викликане скороченням кількості закупівлі, оскільки для досягнення того ж ефекту було потрібно менше снарядів через покращену точність сучасної артилерії[10].
У грудні 2012 року Raytheon отримала контракт на $56,6 мільйона на малосерійне виробництво снарядів Excalibur Ib[25]. 10 вересня 2013 року Raytheon отримала контракт на $54 мільйони на другу партію артилерійських снарядів Excalibur Ib. Excalibur Ib відрізняється підвищеною надійністю та нижчою одиничною вартістю порівняно з попередніми Excalibur Ia-1 і Ia-2. На момент надання контракту в театрі військових дій було використано понад 690 снарядів Excalibur. У лютому 2014 року армія США та Raytheon випустили 30 снарядів Excalibur Ib по тестових цілях для підтвердження продуктивності та надійності конфігурації перед серійним виробництвом. Снаряди стріляли з гаубиць Paladin і M777 на дальностях від 7 до 38 км, кожен влучив у ціль із середнім відхиленням 1,6 м[26].
3 квітня 2014 року був зібраний останній снаряд Excalibur Ia, що ознаменувало перехід на фокусування снарядів Increment Ib. Понад 6 500 снарядів Ia було поставлено армії та морській піхоті США, а також кільком міжнародним замовникам[27]. Початкове оперативне тестування та оцінка для Excalibur Ib було завершено в травні 2014 року, що наблизило снаряд до повномасштабного виробництва. Під час тестування Excalibur Ib середнє відхилення від цілі склало менше 2 м. 31 липня 2014 року Raytheon отримала контракт на $52 мільйони на запуск серійного виробництва снаряда Excalibur Ib[28].
У червні 2014 року Raytheon успішно протестувала снаряд Excalibur S із системою наведення GPS/SAL. Цей варіант включає лазерний трекер у снаряд Excalibur Ib. Тестування підтвердило здатність LST витримувати запуск з гаубиці: снаряд був спочатку наведений за координатами GPS, а потім наведений на ціль за допомогою лазерного цілевказівника. У лютому 2020 року Raytheon оголосила, що Excalibur S був успішно випробуваний проти рухомої цілі з використанням лазерної головки самонаведення[29].
У квітні 2024 року компанія Hanwha Aerospace провела випробувальні стрільби M982A1 Excalibur Increment Ib на випробувальному полігоні Юма, використовуючи норвезький варіант K9 VIDAR. K9 застосовував різні режими детонаторів і досяг точності менше одного метра (КІВ) у режимі контактного підриву та 5 метрів над ціллю в режимі підриву на висоті, на відстані 50 км[30][31].
Excalibur N5
У вересні 2015 року компанія Raytheon провела бойове випробування Excalibur N5 — ініціативи, профінансованої компанією, для зменшення калібру снаряда Excalibur з 155 мм до 127 мм (5") для використання з морськими гарматами на есмінцях і крейсерах. Excalibur Ib і N5 мають 70% спільних компонентів, 99% однакове програмне забезпечення та однаковий блок керування та навігації. Основні задачі Excalibur N5 — це дозволити військовим кораблям точно обстрілювати наземні цілі для підтримки військ на узбережжі та недорого знищувати швидкі бойові катери на великій відстані[6].
Некеровані 127 мм снаряди з морських гармат Mark 45 мають дальність до 13 морських миль (24 км), але можуть вести точний вогонь лише на відстань до 8 морських миль (15 км), тоді як малі атаки з крилатими ракетами можуть запускатися з відстані 15–20 морських миль (28–37 км). Як і наземна версія, Excalibur N5 розкриває кермові стабілізатори після запуску, що дозволяє снаряду планувати на більші відстані перед тим, як повернутися носом вниз і пікірувати на ціль, розширюючи дальність до 20–26 морських миль (37–48 км) залежно від довжини ствола гармати. Хоча дальність була б більшою з ракетним двигуном, це також збільшило б вартість. Додані альтернативні системи наведення для ураження маневруючих цілей, такі як лазерне наведення, що вимагає позначення цілі, і радар міліметрового діапазону, який не потребує зовнішнього наведення[6].
Назва
Високоточний снаряд M982 названий на честь легендарного магічного меча Екскалібура — зброї короля Артура.
Remove ads
Варіанти
Узагальнити
Перспектива
Існують три основні версії системи. Першою була версія Increment I.
- Increment I має унітарну бойову частину для застосування проти стаціонарних цілей.
- Increment Ia-1: Снаряд з меншою ефективною дальністю, створений внаслідок пришвидшення розробки. Прийнятий на озброєння в 2007 році[15]. (XM982)[32].
- Increment Ia-2: Снаряд зі збільшеною ефективною дальністю та захистом від придушення GPS сигналу. (M982)[32].
- Increment Ib: Готовий для серійного виробництва снаряд з нижчою вартістю але повним набором характеристик. (M982A1)[32].
- Excalibur S: Створений в ініціативному порядку компанією Raytheon на основі Excalibur Ib снаряд з наведенням за лазерним променем. Таким чином снаряд отримав можливість вражати рухомі цілі або ж змінювати точку ураження вже після пострілу[33].
- Excalibur N5: Версія Excalibur S але зі зменшеним калібром 127 мм для використання у корабельній артилерії[34]. Також існує проєкт розробки голівки самонаведення з РЛС міліметрового діапазону для операцій типу «вистрелив та забув»[6].
- Excalibur EST: Excalibur Shaped Trajectory (зі змінною траєкторією), має можливість вражати ціль під заданим кутом, представлено в серпні 2018 році та прийнятий на озброєння невдовзі після того[9].
- Increment II «Розумний» снаряд для ураження рухомих цілей[18]. Касетна бойова частина може містити або 65 бойових елемента DPICM або пару SADARM[35].
- Increment III: снаряд з можливістю автоматичного розпізнавання цілей, пошуку й ураження окремих машин з відомими характеристиками[18].
Сумісність
Зі снарядом Excalibur сумісні наступні САУ та гаубиці:
Remove ads
Бойове застосування
Узагальнити
Перспектива
M982 Excalibur вперше був використаний під час Іракської війни в травні 2007 року, а в Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року[20].
У лютому 2012 року гаубиця M777 Корпусу морської піхоти США в провінції Гельманд, Афганістан, випустила один снаряд Excalibur, який вразив групу бойовиків на рекордній для морської піхоти відстані 36 км[36].
Російсько-українська війна
Високоточний артилерійський снаряд M982 Excalibur активно застосовується українськими артилеристами для відбиття російської агресії.
14 жовтня 2022 року Збройні Сили України знищили російську самохідну артустановку «Мста-С» під час контрнаступальних дій у Херсонській області. Для знешкодження «Мста-С» військові 45 окремої артилерійської бригади використали високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[37].
В жовтні 2022 року українські артилеристи успішно використовували отримані снаряди для ураження різноманітних ворожих об'єктів. Наведення на ціль виконували, серед іншого, із використання комплексів з БПЛА «Лелека-100»[38].
3 лютого 2023 року українські військові уразили другий рідкісний російський «арктичний» зенітний комплекс Тор-М2ДТ. Російську систему протиповітряної оборони знищили, імовірно, за допомогою одного американського високоточного снаряда M982 Excalibur[39].
5 лютого 2023 року у Херсонській області українські розвідники виявили 152-мм самохідну гаубицю 2С19 «Мста-С», яка завдавала ударів по місту Херсон. Українським артилеристам вдалося уразити російську «Мста-С» за допомогою американського високоточного снаряда M982 Excalibur[40].
18 лютого 2023 року бійці 44-ї окремої артилерійської бригади імені Гетьмана Данила Апостола ЗСУ помітили російську РСЗВ «Град» на тимчасово окупованій території Запорізької області. Російську систему залпового вогню калібру 122-мм знищив американський високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[41].
18 лютого 2023 року артилеристи 406-ї окремої артилерійської бригади оприлюднили відео зі знищенням 3 російських САУ «Мста-С» за три дні. Російські артилерійські установки уражали за допомогою причіпних 155-мм гаубиць M777 та високоточних снарядів M982 Excalibur[42]. 25 лютого 406 ОАБР на Херсонщині знешкодила російську РЛС АРК-1 «Рись»[43].
24 березня 2023 року військові контррозвідники СБУ допомогли зкоригувати M982 Excalibur на російські артилерійські гармати 2А36 «Гіацинт-Б». В результаті злагоджених дій контррозвідників та артилеристів ЗСУ було знищено 4 гармати[44].
19 травня 2023 року в Херсонській області українські артилеристи 406 ОАБР знищили російський танк та гармату «Гіацинт-Б». Для знищення ворожої техніки застосували гаубицю M777 та високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur[45].
24 травня 2023 року українські артилеристи знищили одразу дві російські САУ «Мста-С». На позицію російської артилерії випустили два американські високоточні 155-мм снаряди M982 Excalibur. Обидва снаряди влучили практично в одну точку та уразили ворожі установки[46].
2024 року ефективність високоточного снаряду M982 Excalibur почала падати через слабку РЕБ захищеність. За словами волонтера, шоумена та політичного діяча Сергія Притули, 18 з 20 снарядів не влучали в ціль після того, як росіяни змогли корегувати GPS координати по яким орієнтуються снаряди[47].
Remove ads
Оператори
Узагальнити
Перспектива
Поточні
Австралія
Індія — придбано 1200 одиниць у 2019 році[48].
Йорданія[49]
Канада
Нідерланди — замовлено у 2015 році, прийнято на озброєння у 2018 році[50][51].
США — Армія та Корпус морської піхоти США
Україна — понад 3000 одиниць, станом на 2023 рік[52]. Надано такими країнами, як США та Канада, після вторгнення Росії в Україну у 2022 році[53][54][55].
Швеція
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Можливі
Норвегія — подано запит на придбання.
Індія
У 2019 році Індія придбала 1200 високоточних снарядів M982 Excalibur.
Згідно з повідомленнями за липень 2025 року, індійська армія, ймовірно, терміново закупить додаткові снаряди Excalibur після їх широкого використання під час операції «Сіндур» (Індійсько-пакистанський конфлікт 2025 року)[56].
Україна
22 квітня 2022 року міністр національної оборони Канади Аніта Ананд повідомила про передачу Україні причіпних гаубиць M777 та додаткових пострілів для гранатометів Carl Gustaf[57]. Також телекомпанія CBC повідомила про те, що крім звичайних боєприпасів до цих гаубиць Канада передала Україні й певну кількість високоточних снарядів M982 Excalibur, які залишилися в них після афганської війни[58].
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads