TRAPPIST-1c

TRAPPIST-1c також позначається як 2MASS J23062928-0502285 c — переважно кам'яниста екзопланета, що обертається навколо надхолодної карликової зорі TRAPPIST-1, розташованої на відстані 40,7 світлових років (12,5 парсек) від Землі у сузір'ї Водолія. Це третя за масою і третя за розміром планета системи, з приблизно 131 % маси і 110 % радіуса Землі^[1]. Її щільність вказує на переважно кам'янистий склад, а спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба, анонсовані на 2023 рік, вказують на відсутність густої атмосфери CO2, однак це не виключає наявності густої абіотичної атмосфери з переважанням кисню, як це передбачається навколо червоних карликових зірок.^{[джерело?]}

Порівняння розмірів зіркових систем TRAPPIST-1 та Сонячної системи (а також системи супутників Юпітера) за віддаленістю планет від власних зірок (чи Юпітера)

TRAPPIST-1c

Екзопланета		Перелік екзопланет
Теоретичний вигляд планети
Материнська зоря
Зоря		TRAPPIST-1
Сузір'я		Водолій
Пряме піднесення	(α)	(α) 23г 06х 283с
Схилення	(δ)	(δ) -05° 02′ 28,59″
Видима величина	(mV)	(mV) 18,8
Відстань		40 св.р св.р ((12,1 пс) пс)
Спектральний клас		M
Елементи орбіти
Велика піввісь	(a)	0,01154 а. о. а.о.
Ексцентриситет орбіти	(e)	0.00654±0.00188
Орбітальний період	(P)	2.421937±0.000018 д. діб
Нахил орбіти	(i)	89.778° ± 0.118°°
Фізичні характеристики планети
Маса	(m)	1.308±0.056 M🜨 M⊕
Радіус	(r)	1.097+0.014 -0.012 R🜨) R⊕
Густина	(ρ)	5.447+0.222 -0.235 г/см3 кг/м3
Температура на поверхні	(T)	+ 107 °C 380 K
Інформація про відкриття
Дата відкриття		2 травня 2016
Відкривач(і)		вчені з Льєзького універсситету
Спосіб відкриття		Транзитний
Статус відкриття		Опубліковано

Характеристики планети

TRAPPIST-1c спостерігали за допомогою транзитного методу, що дозволило вченим обчислити її радіус. Варіації транзитного часу та комп'ютерне моделювання дозволили визначити масу, густину та гравітацію планети. TRAPPIST-1c — третя за розміром планета системи TRAPPIST-1 з радіусом 1,097 R🜨. Вона також є третьою за масою в системі з масою 1,308 M🜨, що трохи менше, ніж у наступної за масою планети, TRAPPIST-1g^[1]. Початкові оцінки припускали, що TRAPPIST-1c має меншу густину (4,89 г/см3) і гравітацію (0,966g), ніж Земля, що узгоджується з кам'янистим складом і густою атмосферою, подібною до венеріанської^[2][3]. Однак уточнені оцінки густини показують, що густина планети схожа на земну^[1].

Очікувалося, що атмосфера TRAPPIST-1c буде достатньо великою, щоб підняти температуру поверхні набагато вище розрахованої рівноважної температури 334,8 K (61,7 °C; 143,0 °F)^[2][3]. Однак спостереження вторинного затемнення TRAPPIST-1c космічним телескопом Джеймса Вебба, про яке було оголошено у 2023 році, свідчить проти густої атмосфери CO2, однак це не виключає густої атмосфери з переважанням абіотичного кисню, яка, за гіпотезою, є поширеною навколо червоних карликових зір, з виміряною температурою поверхні 380 K (107 °C; 224 °F)^[4][5]. Крім того, планета може бути дуже геологічно активною через приливне стискання, подібне до супутника Юпітера Іо, який має схожий орбітальний період і ексцентриситет.

Орбіта

Орбіта TRAPPIST-1c знаходиться дуже близько до своєї материнської зірки. Один рік на планеті триває лише 2,42 дні (58 годин), що вдвічі менше, ніж у найвіддаленішої планети Сонячної системи — Меркурія — 176 днів. Планета обертається на відстані 0,0158 а.о., що становить близько 1,6 % відстані між Землею і Сонцем. На такій близькості TRAPPIST-1c, найімовірніше, є припливно захопленою планетою. Однак, через малий розмір своєї зорі, планета отримує приблизно в 2,1 рази більше сонячного світла, ніж Земля (подібно до Венери — в 1,9 рази). Ексцентриситет її орбіти дуже низький — 0,00654, як і у TRAPPIST-1b.