Єрмоленко Олександра Трохимівна

Олександра Трохимівна Єрмо́ленко (20 січня 1938, с. Олексіївка, нині Сумський район, Сумська область — 26 вересня 2022, Суми) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва (художня кераміка, порцеляна, фаянс), живописиця, графікеса. Членкиня Національної спілки художників України (1982).

Єрмоленко Олександра Трохимівна
Народження	20 січня 1938(1938-01-20)  Олексіївка, Сумський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	26 вересня 2022(2022-09-26) (84 роки)
	Суми, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1962)
Вчитель	Павлюк Микола Артемович
Діяльність	художниця
Працівник	Баранівський порцеляновий завод і Сумський порцеляновий завод
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Єрмоленко Василь Пилипович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмоленко.

Життєпис

Народилася 20 січня 1938 року в селі Олексіївка, нині Сумської області.

Початкову мистецьку освіту отримала в художній студії при Будинку народної творчості, якою керував М. Д. Бончевський.

У 1962 році закінчила Одеське художнє училище (вчителі з фаху М. А. Павлюк, Т. І. Єгорова).

Працювала живописицею скульптурно-художньої лабораторії Баранівського порцелянового заводу (Житомирська область, 1967—1968); художницею Краснодарського порцеляно-фаянсового заводу «Чайка» (РФ, 1969—1973).

У 1974—1986 роках працювала на Сумському порцеляновому заводі.

Нагороджена медаллю «Ветеран праці» (1985).

Померла в Сумах 26 вересня 2022 року^[1].

Була одружена з художником Василем Єрмоленком.

Творчість

Олександра Єрмоленко працювала у галузі художньої кераміки, графіки та живопису.

У своїй творчості художниця поєднувала українські народні традиції з сучасним промисловим мистецтвом порцеляни. У створених нею художніх творах відчувається органічний зв'язок з природою, що втілився у формах та декорі порцелянових виробів.

У співавторстві зі своїм чоловіком створювала композиції з порцеляни, у яких тяжіла до фольклорних сюжетів («Берегиня», «Лісовик»). Поряд із сервізом Василя Єрмоленка «Пегас»^[2] сервіз Олександри Єрмоленко «Тет-а-тет» став візитівкою Сумського порцелянового заводу^[3].

Зверталася до теми українського козацтва (набір з фаянсу «Козак Макар Симак», скульптурна композиція «Кубанські козаки»).

Була учасницею численних республіканських та обласних художніх виставок. Персональні виставки проходили в Києві (1984), Сумах (1998, 2017).

Твори зберігаються в Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького, Сумському обласному краєзнавчому музеї, Музеї Лесі Українки (Київ).

Вибрані твори

• живопис — «Соняшники» (1988), «Рідний край» (1989), «Хризантеми» (1995), «Небесна подорож» (2002), «Міраж» (2003), «Острів» (2004), «Первоцвіти» (2007).
• декоративні панно («Леся Українка», «Суми»).
• сервізи («Конвалія», «Тет-а-тет», «Медовий липень», «Кавказький заповідник»).
• вази і тарелі («Від Путивля до Карпат», «Синій птах», «Суцвіття»).
• набори для води, лікеру й квітів («Смарагдовий», «На галявині»).