Копиленко Олександр Любимович

Олександр Любимович Копиленко (нар. 26 червня 1961(19610626), Київ) — український правник, доктор юридичних наук (1993), професор (1999), академік Національної академії наук України (2018) та Національної академії правових наук України (2001), заслужений юрист України (2004), кавалер ордена «За заслуги» II і ІІІ ступенів^[2][3]. Політик, народний депутат України 9-го скликання. Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України (з 2019).

Копиленко Олександр Любимович
Народився	26 червня 1961(1961-06-26)[1] (64 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	правник, політик
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Посада	народний депутат України
Науковий ступінь	доктор юридичних наук[d]
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Нагороди
Копиленко Олександр Любимович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копиленко.

Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу	15 жовтня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив Київський університет. У 1983—1990 роках працював в Інституті держави і права АН УРСР, 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник Голови Верховної Ради), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

У 2002—2009 рр. одночасно обіймав посаду віце-президента Національної академії правових наук України.

У 2013—2014 роках — член Центральної виборчої комісії.

У 2014—2019 роках — знову директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

З 6 травня 2006 — член-кореспондент НАН України, з 7 березня 2018 — академік НАН України (відділення історії, філософії та права, спеціальність: право)^[4]

Член Комісії з питань правової реформи^[5], а також Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Віце-президент Всеукраїнської федерації фрі-файту.^[6]

Родина

• Дід — письменник Олександр Копиленко (1900—1958).
• Батько — письменник, журналіст, перекладач Любим Копиленко (1932—1999).
• Мати — музикознавиця, піаністка, педагог Людмила Каверіна (1931—2003).
• Сестра — заслужена журналістка України Марія Копиленко^[7].

Науковий доробок

Має значний науковий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.

Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проєктів нормативно-правових актів, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.

Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.

Політична діяльність

Член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин^[8].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Болгарія.