Московський педагогічний державний університет

Московський педагогічний державний університет — навчальний і науковий заклад в Москві, що включає 18 факультетів і 7 філій в інших містах Росії. Указом президента Росії від 2 лютого 2009 року включено до Державного зводу особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

Московський педагогічний державний університет рос. Московский педагогический государственный университет
МПГУ |рівень акредитації
Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус МВЖК. Парадний вхід.
55°39′29″ пн. ш. 37°28′42″ сх. д.
Тип	державний
Країна	Росія
Розташування	Москва,  Росія
Гасло	Верен традициям, открыт инновациям
Назва на честь	Бубнов Андрій Сергійович і Ленін Володимир Ілліч
Засновано	1872
Ректор	Матросов Віктор Леонідович
Студентів	~ 14 000
Приналежність	Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Складається з	Institute of History and Politics MPGUd
Випускники	Категорія:Випускники Московського педагогічного державного університету
Штаб-квартира	Москва
Адреса	Москва, вул. Мала Пироговська, 1
Сайт	mpgu.edu
Нагороди
Moscow Pedagogical State University у Вікісховищі

Історія

Історія Московського педагогічного державного університету починається з 1872 року, коли були засновані Московські вищі жіночі курси (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні виші, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІ отримав статус університету та свою сучасну назву.

В період 1932—1938 років інститут носив ім'я Андрія Сергійовича Бубнова, в 1941—1997 роках — ім'я Володимира Ілліча Леніна.

Курси Гер'є (1872—1888)

Докладніше: Московські вищі жіночі курси

Перший в Росії вищий навчальний заклад для жінок з університетською програмою був заснований професором Московського університету Володимиром Івановичем Гер'є. Відкриття курсів відбулося 1 листопада 1872 року.

Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. Спеціалізація майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.

Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні Музею Політехнічної виставки на вулиці Пречистенці (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для Політехнічного музею (1877—1888 року).

Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.

Серед викладачів курсів у різний час були: В. І. Гер'є, П. Г. Виноградов, М. С. Корелін і В. О. Ключевський (історія); М. І. Стороженко, М. С. Тихонравов, О. М. Веселовський і В. Ф. Міллер (історія мов і літератури); В. С. Соловйов і Л. М. Лопатін (історія філософії); Ф. І. Буслаєв і К. М. Биковський (історія мистецтв); Ф. О. Бредіхін (астрономія); О. Г. Столєтов (фізика) та багато інших.

«Загальнодоступні читання» і «колективні уроки» (1888—1900)

Докладніше: Московські вищі жіночі курси

З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в Політехнічному музеї почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до 1892 року, коли вони були закриті урядом.

З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік природничих наук. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до 1900 року, коли були знову відкриті Московські вищі жіночі курси.

Серед викладачів «читань» і «уроків» в різний час були: В. І. Гер'є (філософія історії); П. Г. Виноградов, М. С. Корелін, В. Й. Ключевський і О. О. Кізеветтер (історія); О. А. Мануйлов (політекономія); О. М. Веселовський (історія літератури); Л. М. Лопатін і П. І. Новгородцев (філософія); В. К. Цераський (астрономія); а також І. М. Сєченов, К. А. Тімірязєв, В. І. Вернадський та багато інших.

Московські вищі жіночі курси (1900—1918)

Докладніше: Московські вищі жіночі курси

II Московський державний університет (1918—1930)

Докладніше: Другий Московський державний університет

16 жовтня 1918 року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.

Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1938)

1930 року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:

• Другий Московський державний медичний інститут (нині Російський державний медичний університет);
• Московський державний інститут тонкої хімічної технології (нині Московська державна академія тонкої хімічної технології імені М. В. Ломоносова);
• Московський державний педагогічний інститут на базі педагогічного факультету.

Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1990)

В роки війни Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з 17 жовтня по 17 листопада 1941 року під час облоги у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Серед них також відомий радянський історик та педагог Петро Васильович Гора.

Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу: А. Ф. Акімова, В. Л. Бєлік, Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.

1944 року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж інститут отримав право захисту дисертацій на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений дефектологічний факультет) та МДПІ імені К. Лібкнехта. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.

У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як Юрій Візбор, Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев та інші.

Московський педагогічний державний університет (після 1990)

1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус університету, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет.

Університет став першим і єдиним педагогічним вишем Росії, акредитованим як наукова організація поряд з такими вишами як МЕІ, МІФІ, МДТУ ім. Н. Е. Баумана

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Леніна
• МДПІ був віднесений до категорії вишів (в числі 50 інститутів), що виконують найважливіші науково-дослідні роботи в СРСР.

Структура і напрями підготовки

Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах Москви, навчаються понад 14 тисяч студентів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька філій Університету в містах Росії.

Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, соціологів, журналістів, юристів, психологів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь бакалавра і магістра відповідної освіти або науки. Найкращим студентам призначають стипендії Президента РФ, Уряду РФ, О. Ф. Лосєва, П. С. Новікова.

В МПДУ діє 32 дисертаційних ради, з них 22 докторських. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. Бібліотека МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вишівських бібліотек РФ.

В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди (Юрій Візбор, який написав у 1953 р. у співавторстві з Юрієм Ряшенцевим Гімн МДПІ [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.], Юлій Кім, Ада Якушева, Юрій Ряшенцев та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв вишу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.

Факультети та підрозділи МПДУ

Факультети біолого-хімічний; географічний; дефектологічний; дошкільної педагогіки і психології; іноземних мов; історичний; математичний; музичний; початкових класів; педагогіки і психології; слов'янської та західноєвропейської філології; соціології, економіки і права технології та підприємництва; фізики та інформаційних технологій; фізичної культури; філологічний; хімічний; художньо-графічний.

Інші підрозділи Факультет професійної перепідготовки; Факультет додаткового педагогічної освіти; Підготовчі курси.

Викладачі

• Бабкін Михайло Анатолійович — доктор історичних наук, професор.
• Введенський Ростислав Михайлович — історик, доктор історичних наук, професор.
• Гора Петро Васильович — професор.
• Гребенча Михайло Кузьмич
• Данилевський Ігор Миколайович — історик, доцент.
• Євенчік Софія Львівна — історик, доцент.
• Кобрин Володимир Борисович — історик, доктор історичних наук, професор.
• Муригіна Надія Федорівна — історик, спеціаліст з античної історії.
• Нарочницький Олексій Леонтійович — історик, академік Академії наук СРСР, доктор історичних наук, професор.
• Нікітін Микола Никифорович — математик.
• Нечкіна Милиця Василівна — історик, академік Академії наук СРСР, доктор історичних наук, професор.
• Павленко Микола Іванович — історик, доктор історичних наук, професор.
• Студенікін Михайло Тимофійович — радянський педагог, історик, завідувач кафедри методики викладання історії (1989—2015).
• Халєєва Ірина Іванівна (* 1946) — радянський та російський філолог, ректор університету (1986—2016).
• Хуторськой Андрій Вікторович — доктор педагогічних наук, член-кореспондент Російської академії освіти^[2] (2006), дійсний член (академік) Міжнародної педагогічної академії (1996)
• Щагін Ернст Михайлович — історик, професор.
• Чаплигін Сергій Олексійович — фізик, академік Академії наук СРСР.
• Цузмер Мойсей Якович — біолог.

Випускники

• Азарська Олександра Олександрівна (1948) — педагог, психолог, дефектолог, вчений-дослідник, Заслужений раціоналізатор України, академік та віце-президент АМТН України.
• Антонов Олексій Тихонович — художник, член Спілки художників СРСР, кандидат наук, професор живопису.
• Архангельський Олександр Миколайович (1962) — журналіст, телеведучий.
• Венедиктов Олексій Олексійович — головний редактор радіостанції «Ехо Москви».
• Візбор Юрій Йосипович (1934—1984) — бард.
• Громов Сергій Васильович (1957—2000) — російський педагог.
• Захаров Вадим Арісович (1959) — російський художник, редактор, один з ключових персонажів московського концептуалізму.
• Кім Юлій Черсанович (1936) — російський поет, композитор, драматург, сценарист, бард.
• Ковальов Костянтин Петрович (К. Ковальов-Случевського) (1955) — письменник, історик, теле- та радіоведучий.
• Колєсова Олена Федорівна (1920 -1942) — розвідниця, командир диверсійної групи партизанського загону спеціального призначення, Герой Радянського Союзу.
• Парнах Максим Олександрович (1957) — російський художник, педагог.
• Персонов Роман Іванович (1932—2002) — радянський і російський фізик — спектроскопіст.
• П'єцух В'ячеслав Олексійович (1946) — російський письменник.
• Ротанов Микола Михайлович — художник, член Спілки художників СРСР.
• Харитонов Євген Вікторович — російський поет, історик літератури і кіно, перекладач болгарської поезії і фантастики, критик, музикант.
• Чесноков Дмитро Іванович (1910—1973) — радянський вчений-філософ, партійний діяч.
• Юрганов Андрій Львович (1959) — доктор історичних наук, професор кафедри вітчизняної історії стародавнього світу та середніх віків факультету архівної справи Історико-архівного інституту в складі РДГУ (з 1997 р.).