Нерубенко Володимир Федорович

Володимир Федорович Нерубенко (нар. 1905, Харків — пом. 10 червня 1944) — український радянський графік.

Нерубенко Володимир Федорович
Народження	1905  Харків, Російська імперія
Смерть	10 червня 1944(1944-06-10)
Поховання	Майнило
Країна	СРСР
Навчання	Харківський художній інститут
Вчитель	Маренков Олексій Васильович і Падалка Іван Іванович
Діяльність	художник, ілюстратор
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Нерубенко Володимир Федорович у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1905 році у місті Харкові (тепер Україна). Закінчив Харківський художній інститут, де навчався у Олексія Маренкова і Івана Падалки. Працював у Харкові.

Брав участь у німецько-радянській війні. Був командиром стрілецької роти (лейтенант). Загинув 10 червня 1944 року. Похований в селищі Майнило. Посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (9 липня 1944)^[1].

Творчість

Малював карикатури в газетах у журналі «Червоний Перець». Оформив книги:

• «Коротке життя» Р. Акульшина (1930);
• «У колектив!» Микити Годованця (1930);
• «Шаржі і пародії» М. Шеремета (1931);
• «Шахтарі» Олексія Кундзіча (1932).

Пам'ять

7 травня 1965 року в Києві на будинку № 6 на Майдані Незалежності, було встановлено мідну меморіальну дошку (нині втрачена) з написом:

   Художники, які загинули в боротьбі 

проти німецько-фашистських загарбників
       у 1941-1945 роках
    Вербицький Лазар Якович
    Горілий Павло Петрович
    Донченко Євген Семенович
    Іванов Борис Миколайович
    Кияшко Євген Іванович
    Нерубенко Володимир Федорович
    Пивоваров Григорій Леонідович
    Приходько Яків Степанович
 Брати по мистецтву, ви завжди з нами[2]