Отруєння фосфорорганічними сполуками

Отруєння фосфорорганічними сполуками — патологічний стан, який виникає внаслідок випадкового або професійного впливу фосфорорганічних сполук на людський організм, їх навмисного вживання всередину, або внаслідок застосування хімічної зброї, а саме отруйних речовин нервово-паралітичної дії.^[1]

Отруєння фосфорорганічними сполуками
Спеціальність	невідкладна медична допомога[d]
Причини	фосфорорганічні сполуки
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	T60.0
MeSH	D062025

Етіологія

Етіологічним чинником отруєння фосфорорганічними сполуками є низка фосфорорганічних речовин, які широко застосовуються в сільському господарстві як інсектициди, акарициди та дефоліанти; у промисловості як багатофункціональні присадки до мастил, при флотації руд, у виробництві розчинників, пластифікаторів та негорючих пластмас; у медицині як лікарські засоби при лікуванні низки хвороб. Серед фосфорорганічних сполук відрізняється група бойових отруйних речовин нервово-паралітичної дії, які є одним із видів хімічної зброї.^[2] Подібні симптоми до отруєння фосфорорганічними сполуками спостерігаються також при отруєнні карбаматами.^[3] Фосфорорганічні сполуки мають дуже високу біологічну активність, та часто є дуже сильними отруйними речовинами. За хімічною структурою ці сполуки найчастіше є складними етерами та амідами фосфорних і фосфонових кислот. Більшість фосфорорганічних сполук нестійкі в зовнішньому середовищі, та розпадаються протягом 1-2 місяців. У невеликій кількості ці сполуки відкладаються в продуктах харчування, проте легко руйнуються під час термічної обробки. Практично всі фосфорорганічні речовини погано розчиняються у воді і добре розчиняються в органічних розчинниках. Отруєння фосфорорганічними сполуками може настати як у результаті вдихання парів речовини, так їх проникнення через травний тракт та шкіру, оскільки вони добре розчинні в жирах і ліпідах. Інактивуються фосфорорганічні речовини в організмі проходить шляхом гідролізу або зв'язування з білками протягом доби. Виділяються фосфорорганічні сполуки з організму із сечею у вигляді метаболітів.^[2]

Патогенез

Головним патогенетичним чинником при отруєнні фосфорорганічними сполуками є пригнічення активності фермента ацетилхолінестерази. Це призводить до надлишку ацетилхоліну в синапсах як симпатичної, так і парасимпатичної нервової системи, а також у центральній нервовій системі та нервово-м'язових синапсах.^[1][2] Надлишок ацетилхоліну спричинює переважання ефектів парасимпатичної нервової системи, зокрема надлишкову секрецію екзокринних залоз, бронхоспазм, діарею та міоз, пізніше при отруєнні можуть виникнути також судоми, артеріальна гіпертензія, тахікардія та дихальна недостатність.^[4][1] При важких формах отруєння може розвиватися кома з арефлексією^[4], з пізнішою асфіксією та припиненням серцевої діяльності.^[2]

Класифікація

Отруєння фосфорорганічними сполуками поділяється за формами на гостре та хронічне; та за важкістю перебігу на легке, середньої важкості та важке отруєння.^[2][4]

Клінічна симптоматика

Клінічні прояви гострого отруєння фосфорорганічними сполуками переважно подібні, та залежать від способу потрапляння отруйної речовини в організм. Найшвидше симптоми отруєння виявляються при потраплянні фосфорорганічних сполук через дихальні шляхи, найповільніше проявляються симптоми отруєння при потраплянні сполуки через шкіру. При потраплянні фосфорорганічних сполук в організм через дихальні шляхи в першу чергу з'являються смптоми ураження дихальної системи — бронхоспазм, бронхорея, хрипи, свистяче дихання. При потраплянні отруйних речовин через травну систему в першу чергу з'являються симптоми ураження травної системи — гіперсалівація, кишкові коліки, дискінезія кишечника та жовчовивідних шляхів, нудота і блювання. При проникненні токсичних речовин через шкіру в першу чергу з'являються фасцикуляції м'язів.

На другому етапі отруєння серед симптомів розпочинають проявлятися симптоми загальнорезорбтивного отруєння, незалежно від способу потрапляння речовини в організм. На цьому етапі з'являються ураження центральної нервової системи, зокрема зниження гостроти зору, міоз, спазм акомодації, головний біль, тривога, сплутаність свідомості, сонливість або безсоння, емоційна лабільність, галюцинації, дизартрія, фібриляція повік та язика, ністагм. Також спостерігаються ураження серцево судинної системи — вегето-судинна дистонія, брадикардія та початково зниження артеріального тиску, та подальше ураження травної системи — токсичний гепатит, діарея; також спостерігається нетримання сечі.

При важкому гострому отруєнні фосфорорганічними речовинами спостерігається виражена гарячка, різкий озноб, виражена загальна слабкість, виражений головний біль, сплутаність свідомості, зниження сухожильних рефлексів, у легенях можуть з'являтися пневмонічні вогнища. Спостерігаються судоми, артеріальна гіпертензія, тахікардія, пізніше може розвиватися кома з арефлексією, та появою асфіксії та припинення серцевої діяльності.^[2][4]

При хронічному отруєнні фосфорорганічними сполуками найчастіше спостерігається астеновегетативний синдром, який характеризується появою головного болю, відчуття важкості в голові, запаморочення, розлади сну, підвищеної втомлюваністі, загальної слабкості, зниження апетиту, нудоти, аритмії, брадикардії, лабільності пульсу та артеріального тиску. При важкій формі хронічної інтоксикації фосфорорганічними сполуками спостерігається поява токсичної енцефалопатії, що проявляється зниженням пам'яті та інтелекту, змінами в емоційній сфері, спастичними паралічами, парестезіями, міозом, тремором пальців рук, м'язовими фібриляціями, згладженістю носогубної складки та девіацією язика. Також при хронічній інтоксикації спостерігається галюцинаторний синдром з дезорієнтацією, розладами свідомості, депресивними розладами з відчуттям страху смерті. У жінок також спостерігається порушення менструального циклу.^[2]

Діагностика

У діагностиці отруєння фосфорорганічними сполуками основним є дані анамнезу, типовій клінічній картині хвороби, при отруєннях на роботі — санітарно- гігієнічній характеристиці умов праці. З методів лабораторної діагностики основними є визначення рівня ацетилхолінестерази в сироватці крові таэ еритроцитах. При лабораторному обстеженні спостерігається також гіперглікемія, підвищення рівня молочної кислоти в крові, підвищення рівня фосфору в крові, гіперкапнія, ацидоз; у сечі виявляється глюкозурія, незначна протеїнурія і мікрогематурія. При хронічному отруєнні в крові спостерігається еритроцитоз при нормальному вмісті гемоглобіну, лейкопенія зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, токсична зернистість нейтрофілів, та зниження ШОЕ. Для диференційної діагностики проводиться також терапевтична проба з атропіном. Серед інструментальних методів діагностики при отруєннях фосфорорганічними сполуками проводяться рентгенографія грудної клітки, ЕКГ та моніторинг показників системної гемодинаміки.^[1][2] Проводиться диференціальна діагностика з отруєннам карбаматами^[1], клінічна картина якого практично співпадає з отруєнням фосфорорганічними сполуками^[3], а також із отруєнням хлорфеноксигербіцидами та передозуванням опіатів.^[1]

Лікування

Лікування отруєння фосфорорганічними речовинами включає в себе виведення потерпілого із зони ураження, обробку шкіри теплою водою з милом та дезінфікуючими розчинами із заміною забрудненого одягу, промивання очей теплою водою або розчином натрію гідрокарбонату із закапуванням в очі антисептичних крапель. Проводиться спричинення блювання, та промивання шлунку теплою водою з додаванням адсорбенту, а для видалення токсичних сполук із кишечнику застосовується сифонна клізма або сольові проносні засоби. Також проводиться форсований діурез. Зі специфічних лікарських засобів застосовуються холінолітичні засоби, переважно атропін, та специфічні антидоти щодо фосфорорганічних речовин — реактиватори холінестерази з групи оксимів, до яких відносяться дипіроксим, ізонітрозин, обідоксим і пралідоксим. Також проводиться еферентна детоксикація організму, зокрема гемосорбція, плазмаферез, плазмасорбція, гемодіаліз, перитонеальний діаліз, лімфосорбція. При хронічній інтоксикації фосфорорганічними сполуками проводиться симптоматичне лікування згідно основних клінічних симптомів хвороби.^[2][4]