Садово-Ботанічна вулиця

Садово-Ботанічна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка. Пролягає від Бастіонної вулиці (як її продовження) до Залізничного шосе.

Садово-Ботанічна вулиця Київ
Садово-Ботанічна вулиця
Місцевість	Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка
Район	Печерський
Назва на честь	Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України
Колишні назви
Омелютинська + Військовокладовищенська, Тимірязєвська
Загальні відомості
Протяжність	1,4 км
Координати початку	50°24′54.8″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д.
Координати кінця	50°24′14.3″ пн. ш. 30°33′46.4″ сх. д.
поштові індекси	01014
Транспорт
Найближчі станції метро	«Видубичі» (у кінці)  «Звіринецька» (у початку)
Автобуси	А 62 (по Бастіонній вулиці)
Тролейбуси	Тр 14 (по Бастіонній вулиці); 38 (по Залізничному шосе)
Найближчі залізничні станції	з. п. Видубичі (у кінці)
Рух	по 2 смуги в кожному напрямку
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ №5
Забудова	приватна малоповерхова
Парки	Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11677
У проєкті OpenStreetMap	r1225478
Мапа
Садово-Ботанічна вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Звіринецька (двічі), Ржищівська, Омелютинська, Дубенська, провулки Садово-Ботанічний і Звіринецький.

Історія

Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття як сполучення вулиць Омелютинської і частини Військово-Кладовищенської, які було об'єднано 1955 року^[1] під назвою Тимірязєвська на честь Климента Тимірязєва. Решта Військово-Кладовищенської вулиці 1957 року набула назву вулиця Алексієнка^[2] (вулиця Петра Алексієнка), на честь Петра Алексієнка (вулицю ліквідовано на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови).

Сучасна назва — з 2022 року^[3].

Неподалік до середини XX століття також існувала Садовоботанічна вулиця.

Забудова

Малоповерхова садибна забудова на сучасній вулиці Садово-Ботанічній, на її відтинку від вулиці Ржищівської до Садово-Ботанічного провулку, та на відтинку від Вулиці Соловцова до Залізничного шосе, зафіксована на мапах Києва 1925 року^[4]. У 1930-х роках приватними садибами забудовується простір між Садово-Ботанічною та Звіринецькою вулицями^[4]. Внаслідок зростання населення у цій місцевості на вулиці у 1938 році збудували двоповерхову школу за типовим проєктом 118, розраховану на 280 учнів (№ 36), після Другої світової війни шкільну будівлю розширили та надбудували третій поверх^[5].

За Генеральним планом Києва 1930-х років Тимірязєвську вулицю мали значно розширити, перетворивши її на трасу, що з'єднувала б Печерськ і район сучасної Видубицької розв'язки, а також у даній місцевості планували звести низку науково-дослідних інститутів. Однак ці плани так і не були втілені в життя^[5].

У другій половині XX століття місцевість, де пролягає Тимірязєвська вулиця, починає активно забудовуватися спочатку малоповерховими приватними садибами, а пізніше — більш висотними житловими будинками. За незалежної України, у 2000-х роках тут починають будувати житлові комплекси преміального сегмента, з різною поверховістю. Так, наприкінці 2000-х років на розі з Тимірязєвським провулком звели елітний житловий будинок, що складається з двоповерхової основної частини та шестиповерхової кутової частини, виконаної у вигляді башти (№ 30/1—34-б)^[6], наприкінці 2010-х років — восьмиповерховий багатоквартирний житловий будинок (№ 28/2).

Пам'ятки

Храм-пам'ятник Святого Миколи Чудотворця на Братському кладовищі (будівництво тривало в 1915—1917, незавершений). Пам'ятка архітектури місцевого значення (з 2008). Нині — лабораторний корпус Інституту проблем міцности НАН України (№ 2-А).^[7][8][9]

Установи та заклади

• НДІ інтелектуальної власності (буд. № 66/3)
• Загальноосвітня школа № 5 (буд. № 36)
• Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України (буд. № 1)
• Бібліотека Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (буд. № 1)
• Державна служба заповідної справи Міністерства природи України (буд. № 1)
• Інститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка Національної академії наук України (буд. № 2)
• Редакція журналу «Проблемы прочности» (буд. № 2)

• 
  МіГ-17 біля школи № 5 (знищено 2023 року^[10])

Меморіальні дошки

• Гришку Миколі Миколайовичу, академіку, засновнику і першому директору Національного ботанічного саду (буд. № 1, на території ботанічного саду)
• Писаренку Георгію Степановичу, академіку, засновнику Інституту проблем міцності (буд. № 2)

• 
  Меморіальна дошка на честь Миколи Гришка
• 
  Меморіальна дошка на честь Георгія Писаренка