Видубичі (станція метро)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Видубичі (значення).

50°24′8″ пн. ш. 30°33′39″ сх. д.

Видубичі
Київський метрополітен Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип	колонна трипрогінна мілкого закладення
Проєктна назва	Правобережна, Наддніпрянське шосе, Наддніпрянська[1]
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	105,0 м
Ширина	11,1 м
Будівництво
Дата відкриття	30 грудня 1991
Архітектор(и)	Т. О. Целіковська
Художник(и)	О. А. Бородай, О. П. Бабак
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Район міста	Голосіївський, Печерський
Виходи до	шосе Наддніпрянського, Столичного, Залізничного, вулиць Інженерної, Промислової, Будіндустрії, Набережно-Печерської дороги
Наземний транспорт	А 43, 43к, 54 Тр 15, 38 Мт (міські) 193, 567, 491, 520 Мт (приміські) 309, 310, 311, 313, 735, 738, 789, 811 з. п. Видубичі з. п. Видубичі Трипільські
Інше
Час відкриття	5:42
Час закриття	0:15
Код станції	319

п о р Сирецько-Печерська лінія
Легенда
ТЧ «Виноградар» ПК06+00 Маршала Гречка ПК4+45 Виноградар ПК3'+20 Варшавська ПК21+02 Мостицька ПК41+33 Сирець +зал ПК56+96 Дорогожичі ПК68+03 Герцена ССГ до ст. Глибочицька ПК83+71 Лук'янівська +M ПК100+18 Львівська брама ПК114+62 Золоті ворота +M ПК122+50 Палац спорту +M ССГ до ст. Хрещатик ССГ до ст. Майдан Незалежності ПК133+91 Кловська ПК147+27 Печерська ПК158+20 Звіринецька ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт ПК187+28 Теличка Південний міст через р. Дніпро ПК211+42 Славутич ПК219+34 Осокорки ПК233+02 Позняки ПК245+50 Харківська ПК256+93 Вирлиця ПК269+09 Бориспільська ТЧ-3 «Харківське» ПК280+04 Червоний Хутір

«Ви́дубичі» — 33-тя станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Звіринецька» і «Славутич». Відкрита 30 грудня 1991 року. Назва — від історичної місцевості Києва.

Конструкція

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною посадочною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції «Славутич».

Зал станції з двох боків з'єднаний виходами до підземних вестибюлів. Один з низ заходить у підземний перехід під транспортною розв'язкою, інший — до залізничних платформ Видубичі, Видубичі Трипільські і автостанції «Видубичі». Наземні вестибюлі відсутні. Другий вихід відкритий у червні 2001 року.

Архітектура та оформлення

Колони станції облицьовані білим мармуром, колійні стіни — світло-бежевим мармуром. На шляхових стінах і в вестибюлях станції розміщені ромбоподібні панно на рослинну і народну тематику. Назви станції виконані з об'ємних літер шрифтом, стилізованим під старовинний. Стеля складено металевими сегментами; над платформами встановлені світлові лінії з вбудованих світильників. У кесонах перекриття розміщені алюмінієві пірамідальні конструкції, анодовані під золото. У липні 2001 року у зв'язку із збільшеними пасажиропотоками через створення пересадочного вузла на станції відкрито другий вихід. До цього часу він був побудований лише в конструкціях і закритий фальшстінкою.

У декорі станції використана емаль. Авторами розпису емаллю є митці — Олександр Бородай та Олександр Бабак. У Михайлівському Золотоверхому соборі є можливість побачити композицію «Страшний суд» — пензля Олександра Бородая, емальєрні твори якого неодноразово представляли Україну у різних країнах Європи, Канаді та США^[2].

У 2017 році інтер'єр станції використано у зйомках рекламного ролика Lacoste — Timeless^[3]

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	35,3	36,0	36,4	36,1	33,4	31,5	31,8	33,0	32,1

Галерея

• 
  Посадкова платформа
• 
  Назва станції на колійній стіні
• 
  Дверцята на колійній стіні
• 
  Декоративне панно на колійній стіні

Див. також

• Список станцій Київського метрополітену.