Сицилійська арабська мова

Сицилійська арабська мова (араб. اللَّهْجَة الْعَرَبِيَّة الصِّقِلِّيَّة, трансліт. al-lahja l-ʿarabiyya ṣ-ṣiqilliyya) — різновиди арабської, котрою говорили в Сицилійському еміраті (під владою якого також була Мальта) з IX столітті, що залишалась у вжитку при норманах, та остаточно занепала у XIII столітті^[1]. Вона виокремилась з арабської мови після завоювання Сицилії Аббасидським халіфатом у IX столітті, та після завоювань норманів у XI столітті стала занепадати.

Сицилійська арабська
العربية الصقلية
Поширена в	Сицилійський емірат (IX—XIII ст.)
Місце	вимерла
Писемність	Арабське письмо
Класифікація	Афразійські мови Семітські Центральносемітські Арабські Магрибська арабська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	sqr
IETF	sqr

Сицилійська арабська — вимерла мова, зафіксована лише на письмі в IX—XIII століттях у Сицилії^[2][3]. Однак, сучасна мальтійська мова, що належить до семітських, вважається її єдиним нащадком. Вважається, що мальтійська походить від одного з діалектів сицилійської арабської, що за останні 800 років еволюціонувала під впливом романських мов-суперстратів^[3][4][5]. На відміну від мальтійської, сучасна сицилійська мова, що належить до італо-далматійської гілки романських мов, майже не має впливу сицилійської арабської — у сицилійській зафіксовано приблизно 300 слів, що з неї походять^[6].

Історія

Поява у Сицилії

Докладніше: Мусульманське завоювання Сицилії, Історія ісламу в Південній Італії та Сицилійський емірат

Впродовж VII—VIII століть, Сицилія потерпала від набігів з Тунісу. Завоювання візантійської Сицилії арабами-мусульманами було повільним і поступовим. Сицилія вважалась прикордонням, навіть коли у 962 році пала Таорміна, та завоювання завершилось. Навіть після арабських завоювань на острові залишались у вжитку романські мови (Африканська латина^[en]), та середньогрецька мова^[7]. Сицилійською арабською переважно розмовляли сицилійські мусульмани. Проте, по засновницькому статуту церкви Санта-Марія-дель-Амміральйо (написаному грецькою та арабською), можна судити, що сицилійська арабська була рідною і для сицилійських (у цьому випадку — палермських) православних християн^[8].

Сицилія під владою норманів

Коли нормани почали завоювання Сицилії, острів був поділений на дві основні нелатиномовні лінгвістичні групи:

• Носії арабської, переважно у Палермо, Аґрідженто, Бутері, Енні та Ното;
• Носії грецької, переважно у Мессіні, Таорміні, Чефалу, Катанії та Сиракузі.

У 1086 році, нормани домоглися обернення у християнство останнього значущого правителя з династії Кальбітів у Енні, Ібн Хамуда^[9]. Після цього, та внаслідок прийняття норманами багатьох арабських звичаїв управління, утворилась християнська сицилійська арабська мова. За норманів, канцелярія працювала арабською мовою, грецькою мовою та латиною^[10].

Сучасна копія Tabula Rogeriana (у перегорненому вигляді, в оригіналі північ знизу).

Nuzhat al-mushtāq fi'khtirāq al-āfāq (араб. نزهة المشتاق في اختراق الآفاق, досл. «Книга приємних подорожей у далекі землі»), більш відома, як Tabula Rogeriana (досл. з латини «Книга Рожера») — опис світу та карта світу, створена арабським географом Мухаммадом аль-Ідрісі у 1154 році. Аль-Ідрісі п'ятнадцять років працював над коментарями та ілюстраціями до карти при дворі норманського короля Рожера II, що замовив її приблизно у 1138 році^{[11][12][прояснити]}.

Занепад після 1200

Після завоювань, і арабська, і грецька використовувались місцевими правителями, та зокрема у фіскальній адміністрації короля, що керувала підпорядкованими королю землями та людьми в Сицилії та Калабрії^[13]. Видані нею документи — одні з головних та найважливіших джерел для опису арабської мови у Сицилії. Однак, коли до влади у 1194 році замість норманів прийшли Гогенштауфени, арабська перестала використовуватись в урядових справах^[14]. В XIII столітті, Гогенштауфени виселили мусульман, що залишились, у Лучеру та північну Африку. Через вигнання, лишились лише ті носії сицилійської арабської, що були християнами^[15].

Коли Сицилія опинилась під владою арагонців, при владі на острові стали дворяни-каталонці, за яких єдиною офіційною мовою була латина. Офіційні записи грецькою та арабською перестали з'являтись до початку XIV століття^[16].

Вплив арабської мови простежується у частині лексики сицилійської мови. Більшість слів арабського походження стосуються сільського господарства або дотичних тем.

Мальтійська мова

Докладніше: Мальтійська мова

Носій мальтійської говорить мальтійською мовою.

Мова, якою зараз розмовляють у Мальті та яка походить з сицилійської арабської зветься мальтійською. Майже не збереглося записів сицилійської арабської з XIV століття, а найраніший запис мальтійською, Іль-Кантілена^[en] (Xidew il-Qada) написаний Піетру Кашаро^{[en][уточнити переклад]}, з'явився наприкінці XV століття, написаний латинською абеткою.

Мальтійська виділилась з сицилійської арабської внаслідок поступової латинізації, що почалась після повторної християнізації Мальти (завершеної у 1250)^[17]. Частина сицилійської арабської лексики відповідає сучасній мальтійській лексиці. Хоч сицилійська арабська доволі мало вплинула на сучасну сицилійську, в ній є значна кількість слів арабського походження, що потрапила до мови або з іспанської, або безпосередньо з сицилійської арабської. Деякі приклади наведено у таблиці нижче:

Мальтійська	Сицилійська (Арабське походження)	Іспанська (Арабське походження)	Арабська (Літературна)	Переклад
ġiebja	gebbia	aljibe	‏جَابِيَة‎ (jābiya)	резервуар
ġulġlien	ciciulena	ajonjolí	‏جُلْجُلَان‎ (juljulān)	насіння кунжуту
sieqja	saia	acequia	‏سَاقِيَة‎ (sāqiya)	канал
żagħfran	zaffarana	azafrán	‏زَعْفَرَان‎ (zaʿfarān)	Шафран
żahra	zàgara	azahar	‏زَهْرَة‎ (zahra)	квіт
żbib	zibbibbu	acebibe	‏زَبِيب‎ (zabīb)	родзинки

Див. також

• Різновиди арабської мови
• Магрибська арабська мова
• Діалект Пантеско, діалект сицилійської зі значним впливом арабської