Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, щоб примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах.[1][2]
.jpg)
Так, у період з 28 вересня 2022 і до 1 вересня 2024 року було зареєстровано майже 11,5 тисяч пусків крилатих, балістичних ракет, зенітних ракет комплексу С-300 для ударів по наземних цілях, БпЛА-камікадзе типу Shahed-131/136. При цьому, лише протягом вересня 2024 року було зареєстровано 1110 пусків. За цей проміжок часу було 17 днів інтенсивних обстрілів, протягом яких відбувалось понад 82 пусків ракет протягом дня (проти 23,2 пусків на добу в середньому).[3]
Remove ads
Передумови
Узагальнити
Перспектива
«Гібридний період» (2014—2021)
Від початку російської військової агресії проти України взимку 2014 року траплялись окремі удари по об'єктах критичної інфраструктури України в місцях бойових дій.
У грудні 2015 року та в грудні 2016 року росіяни провели кібератаки на українські енергетичні компанії, внаслідок яких у низці областей України протягом кількох годин була відсутня електрика.
Під час повномасштабного вторгнення
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ і Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України. За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна, станом на кінець листопада 2022 року російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд: аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції, електростанції тощо.[4]
На думку голови НЕК «Укренерго» й експертів у галузі енергетики, задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики.[5] Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380.[6][7]
Завдяки вжитим заходам Україні вдалось переважно витримати обстріли протягом двох зимових періодів (2022—2023 та 2023—2024 років), однак навесні 2024 року, починаючи з березня, РФ змінила тактику ударів: замість розпорошених обстрілів об'єктів електричної мережі удари були перенесені на об'єкти електричної генерації, під час яких велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості цілей.[8]
Від 22 березня 2024 року росіяни пошкодили низку теплових електростанцій та ГЕС по всій країні, а 11 квітня атакувала Трипільську ТЕС — найбільшу електростанцію в Київській області.[8] Наприкінці травня російськими ракетами було знищено вже понад 8 ГВт генеруючих потужностей, що становило близько 40 % від наявних в системі.[9]
Впродовж 2025 року війська РФ замість масованих атак по цілій території України, стали завдавати пошкоджень у ході менших за масштабом атаках, переважно по обʼєктам енергетичної інфраструктури прифронтових регіонів.
Remove ads
Атаки 2022—2023 років
Узагальнити
Перспектива
Осінь
Вересень
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ[10]. Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля.[11] Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення.[10] Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині, проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни.[10] У відповідь на обстріл президент України Володимир Зеленський виголосив промову «Без вас».
14 вересня, близько 17:00, російські окупанти вчинили ракетний обстріл Кривого Рогу, випустивши по місту щонайменше 7 ракет «Іскандер» та гіперзвуковий ракетний комплекс «Кинджал»[12], 6 із яких завдали удару в районі Карачунівського водосховища.[13] Після ракетного обстрілу рівень води у річці Інгулець виріс на 1-2 метри, внаслідок чого було підтоплено 112 приватних будинків.[13][12] Внаслідок ракетного удару У Кривому Розі виникли перебої із водопостачанням у декількох районах міста[14][15]. Окрім того, без водопостачання залишилися близько 5000 жителів Софіївської селищної громади[16] та 7000 жителів Лозуватської сільської громади.[17] Наступного дня голова ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул оголосив часткову евакуацію з двох районів Кривого Рогу через підйом рівня води у річці Інгулець до історичного максимуму.[18][19]
Жовтень
10 жовтня російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України.[20] Було застосовано 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БпЛА типу «Shahed-136».[21] Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено.[22] Відомо про пошкодження 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві.[23] Укренерго повідомило, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням.[24] Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури.[25]
11 жовтня ракетні удари продовжилися наступного дня, було завдано понад два десятка ракетних ударів.[26] Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет.[27]
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників.[28]
19 жовтня після обстрілу енергетичних обʼєктів, зокрема влучання у Бурштинську ТЕС, та обʼєкт енергетики у Вінницькій області, національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів.[29][30][31]
22 жовтня російські війська завдали другий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Було застосовано крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергооб'єкту Одеської області та міста Рівне.[32]
31 жовтня відбувся третій масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Всього запустили 78 ракет, з яких сили та засоби ПС ЗСУ знищили 44 крилаті ракети.[33] Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників.[34] Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці[35] та сотні населених пунктів у семи областях України.[36] Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі.[37] Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС.[38] Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом.[39] Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови, уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна.[40] Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата.[41]
Листопад
15 листопада російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами.[42][42] На відміну від попередніх обстрілів, цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS.[42] За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України.[43]
23 листопада російські військові здійснили пʼятий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Було випущено 70 ракет, з яких вдалося збити 51 ракету та ще 5 безпілотників.[44] Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені.[44] Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій.[45] Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше.[46] Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах.[47] Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін, порушену цілісність енергосистеми вдалось відновити о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада.[47][48] У всьому місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера.[49] Того вечора було повністю знеструмлено місто Львів.[50] В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників.[51] Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше.[52] Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною), також через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова.[53][54] У Вишгороді ракета влучила у житловий багатоповерховий будинок[55], Було пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, школу, та дитячий садок.[56] Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло 10 осіб, серед них двоє дітей, ще 52 особи зазнали поранень.[57][58][59]
Зима
Грудень
5 грудня російські військові завдали шостий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України.[60] Цього разу обстріл припав на 28-му річницю підписання Будапештського меморандуму.[61] Особливістю цього обстрілу стали удари на випередження українських безпілотників, які вразили літаки стратегічної авіації на аеродромах стратегічної авіації «Енгельс» та «Дягілєво», зокрема на авіабазі «Дягілєво» — Ту-22М3, споряджений ракетою Х-22[62], а в «Енгельсі» — пошкоджений Ту-95МС.[63] Згідно аних командування ПС ЗСУ всього було запущено понад 70 ракет, з яких збито понад 60 ракет.[64][64] Внаслідок завданих ушкоджень об'єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні вимкнення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею.[65][66] Відомо про тимчасові перебої з постачанням електричної енергії у Молдові внаслідок атаки.[67]
16 грудня росіянами було запущено 76 ракет по об'єктах критичної інфраструктури України, з яких 60 було збито. У районі Києва було засвідчено понад 40 ракет, 37 із яких збили сили протиповітряної оборони. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення Росії.[68]
29 грудня о 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе та ракетами, силами ППО було збито 54 із 69 ракет.[69][70][71] Внаслідок атаки на Київ через уламки ракет загинуло троє людей, 21 людина дістала поранення, серед них журналіст японського видання Асахі Сімбун.[72][73] Відомо про пошкодження деяких об'єків генерації та електромережі, та запровадження аварійних відключень електрики у деяких областях.[74]
31 грудня Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування, сили ППО знищили 12 крилатих ракет.[75] Різних ступенів пошкоджень зазнали будівлі трьох шкіл та одного дитячого садка, також постраждали понад 12 об'єктів КНУ ім. Тараса Шевченка, 30% споживачів залишились без світла через аварійні відключення.[76][77][78] На Хмельниччині внаслідок обстрілу поранені семеро цивільних, померла 22-річна дівчина.[79] Влучили у військовий об'єкт, пошкоджена військова техніка. Ракети пошкодили 13 житлових будинків, складські приміщення, АЗС, магазини, лінії електропередач, дитсадок, 10 авто.[79] Внаслідок нічної атаки області мешканці міста Запоріжжя та області зустрічали Новий Рік без електроенергії.
Січень
1 січня 2023 року відбулася масована атака дронами-камікадзе, сили протиповітряної оборони України збили 45 безпілотників типу Shahed. Внаслідок атаки постраждалих не було, були пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури.[80][81]
14 січня були застосовані крилаті ракети та керовані авіаційні ракети.[82] Крім того вперше було застосовано ракети 48Н6ДМ від зенітного комплексу С-400 для ударів по Києву з Брянської області.[82][83] Були влучання в енергетичні та промислові об'єкти, також сталися значні руйнування житлових будинків. Повідомлялося про випущені 38 ракет у цей день, з яких було збито 25.[84] Пошкоджено 9 блоків ТЕС, 3 магістральні підстанції та повітряну лінію.[85] Зокрема, було зруйновано турбінну залу енергоблока однієї з теплоелектростанцій компанії ДТЕК.[82] Енергосистема зберегла цілісність, але через значний дефіцит генерації довелось застосувати аварійні відключення.[85]
26 січня вночі почалася атака з масованого нальоту БпЛА типу Shahed 136, було пошкоджено 5 житлових будинків, та 7 об'єктів та споруд, пошкоджено 40 автомобілів.[86] Друга хвиля сталась на світанку, засвідчено влучання в Вінниці, Одесі, Києві. Ворог атакував Україну з стратегічної авіації та флоту з акваторії Чорного моря, силами ППО було збито 47 ракет із 55.[87][87] Об'єкти критичної інфраструктури в Запорізькій області були обстріляні ракетами від С-300.[88] У деяких областях запроваджено аварійні відключення світла. Найбільше від ударів росіян по енергооб'єктах постраждали Київська, Одеська та Вінницька області. Було відомо про 11 загиблих та 11 постраждалих внаслідок атаки.[89] Внаслідок ракетних атак та бойових дій станом на кінець січня 2023 року в електричній системі України в пікові години споживання (ранок та вечір) існував дефіцит генерації до 5 ГВт, а вночі дефіцит становив близько 3 ГВт. На окупованих територіях опинилось генерувальних потужностей до 10 ГВт.[90]
Лютий
10 лютого вранці відбулися масові пуски БпЛА Shahed 136 та ракет від ЗРК С-300 по об'єкту критичної інфраструктури в Запорізькому районі. Було зруйновано технічне обладнання та споруди. ЗСУ повідомляли про запуск 71 ракети, 61 з яких збила протиповітряна оборона. Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла.[91][92]
16 лютого було завдано чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Всього в ударі було застосовано 36 ракет (серед яких Х-22), з яких силами та засобами ПС ЗСУ було знищено 16. Частина крилатих ракет досягла своїх цілей, уразивши об’єкти критичної інфраструктури.[93] Ракетна атака не змогла змінити ситуацію в енергосистемі, що стабілізувалася в останні декілька днів, 16 лютого відбувся п’ятий день поспіль без лімітів споживання електроенергії в українській енергосистемі.[94][95]
Весна
9 березня 2023 року рано вранці був здійснений масований ракетний обстріл. Загалом російські військові випустили 81 ракету різного типу і базування, та 8 дронів-камікадзе.[96] Було використано рекордну кількість — 6 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал».[96] Силами оборони України було знищено 34 крилаті ракети, а також 4 безпілотники.[96] Внаслідок удару Запорізька АЕС вже вшосте втратила зовнішнє живлення, та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів.[97]
Ліквідація пожежі на Харківській ТЕЦ-5 після російського обстрілу 11 вересня 2022 року
Наслідки обстрілу інфраструктурного об'єкта в Київській області
Ліквідація наслідків ракетного обстрілу греблі Карачунівського водосховища, 14 вересня 2022 року
Повінь після ракетного удару по дамбі
Пост регулювання руху суден «Очаків» Державного підприємства «Дельта-лоцман» після ракетного обстрілу, 19 вересня 2022 року
Наслідки удару по Київській ТЕЦ-5 10 жовтня
Ліквідація наслідків падіння російської ракети у чотирьохповерховий будинок у Вишгороді
Наслідки обстрілу в Одеській області
Наслідки влучання російської крилатої ракети Х-22 по житловому будинку в Дніпрі
.jpg)
.webp)
.jpg)
_cropped.jpg)
.webp)
.webp)
_cropped.jpg)
.jpg)
Remove ads
Атаки 2024 року
Узагальнити
Перспектива
Після річної перерви російські військові знову почали завдавати масованих ударів по об'єктах енергетики за допомогою ракет та БпЛА. У порівнянні з минулим роком ворог змінив свою тактику, на відміну від першої зими, коли Росія атакувала розподільчі мережі України, атаки 2024 року спрямовані на знищення генеруючих потужностей.[98]
Весна
22 березня російські окупанти, в ході наймасованішої ракетної атаки по території України, завдали два прямих влучання у Запоріжжі по Дніпровській гідроелектростанції — пошкоджено ГЕС-1 та ГЕС-2. Російська ракета влучила в тролейбус з водієм без пасажирів[99], який рухався через дамбу Дніпровської гідроелектростанції.[100][101][102][103][104] У Вінницькій області та Кривому Розі, зафіксовано удари по об'єктах інфраструктури. Введені графіки аварійних відключень електроенергії. Відомо про понад 15 ударів по об'єктах енергетики Харкова і тимчасовий блекаут у місті. Вибухи також лунали у Хмельницькій області, а у Красилові та навколишніх селах після цього виникли перебої з електрикою.[105] Значних ушкоджень було завдано Зміївській ТЕС.[106] Противник завдав ракетного-авіаційного удару по об’єктах паливно-енергетичного сектору України, застосувавши 99 засобів повітряного нападу, з яких 84 було знищено.[107] Понад 150 рятувальників та 35 спеціалізованих автомобілів ДСНС були залучені до ліквідації наслідків нічних та ранкових ударів РФ.[108]
11 квітня близько 6.00 ранку армія РФ запустила ракети та безпілотники по Україні. Від атаки відбулося руйнування Трипільської ТЕС, повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго[109][110] після Зміївської ТЕС та інших об'єктів енергетики.[111] Крім того армія РФ вночі обстріляла Харків: почалися перебої зі світлом, не курсувало метро, було завдано щонайменше 10 ударів по критичній інфраструктурі. На місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу працювало понад 200 рятувальників.[108] Було збито 21 з 34 ракет, повідомили Повітряні сили.[112]
8 травня вранці росіяни влучили крилатими ракетами в об'єкт генерації енергії у Червоноградському районі, також через влучання poсійcькoї ракети постраждав об'єкт критичної енергетичної інфраструктури у Стрийському районі, обійшлося без жертв і потерпілих.[113] Також відомо про влучання у Запорізькій області по об'єктах критичної та цивільної інфраструктури, без постраждалих.[114]
Літо
Вранці 1 червня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру України в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях, за повідомленням Міністерства енергетики України, це вже шостий масований удар Росії по енергооб'єктах з 22 березня 2024 року. Найбільший приватний енергетичний холдинг України, «ДТЕК» Ріната Ахметова, повідомив, що Росія знову атакувала дві його теплоелектростанції (ТЕС), серйозно пошкодивши обладнання. В «Укренерго»анонсували можливі відключення у вечірні пікові години 1 червня 2024 року. Пізніше, через ранкову атаку 1 червня 2024 року, компанія додала ще одну годину можливих відключень.[115]
20 червня вночі РФ завдала масованого удару дронами та ракетами по об’єктах енергетичної інфраструктури України, у результаті чого було пошкоджено обладнання на об’єктах у Київській, Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, зокрема була атакована теплоелектростанція ДТЕК. Внаслідок атаки було поранено трьох працівників, серйозно пошкоджено обладнання станції. Також під час ранкової атаки було пошкоджено високовольтні електромережі Броварського району Київщини. Усього ворог застосував девʼять ракет різних типів та 27 ударних БпЛА. Основний напрямок удару – схід України, зокрема Дніпропетровщина.[116]
22 червня, вночі росіяни здійснили восьму масовану комбіновану атаку по об'єктах енергетичної інфраструктури. Було пошкоджено обладнання на об'єктах «Укренерго» в Запорізькій та Львівській областях. На Запоріжжі постраждали двоє енергетиків, доправлені в лікарню. Пізніше один з них помер в лікарні.[117]
26 серпня, російські війська завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України.[118] Росіяни застосували 127 крилатих ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та 109 ударних БпЛА типу «Shahed-136».[119]
Осінь
Впродовж жовтня відбувалися атаки по енергетичних об'єктах Сумської області.
В ніч на 19 жовтня росіяни атакували керованими авіабомбами та «Шахедами» Шостку Сумської області, були пошкоджені об'єкти енергетики та інфраструктури, внаслідок чого у Сумській області зранку 19 жовтня були введені аварійні відключення світла.[120]
20 жовтня відбувся черговий удар по енергетичній інфраструктурі Сумської області, внаслідок чого без електропостачання тимчасово залишилися понад 37 000 споживачів у Роменському районі – загалом 104 населені пункти.[121]
17 листопада ворог здійснив масовану атаку на енергетику України, зокрема серйозно пошкодив обладнання теплоелектростанцій ДТЕК.[122]
28 листопада вночі росіяни атакували Україну ракетами різних типів та ударними безпілотниками. Ракетно-дроновий удар противника був спрямований на об’єкти енергетики України. Загалом радіотехнічні війська Повітряних Сил виявили 188 засобів повітряного нападу. Збили 76 крилатих ракет, три керовані ракети і 35 БпЛА.[123]
Зима
13 грудня, російська армія атакувала Україну 94 ракетами та 193 безпілотниками, сили протиповітряної оборони України знищили 81 ракету та 191 дрон. Унаслідок удару на Тернопільщині відімкнено 50% споживачів області.[124]
У ніч на 25 грудня 2024 року російські окупанти здійснили комбінований удар по об’єктах паливно-енергетичного сектору України ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу «Shahed» та дронами-імітаторами інших типів. ППО збила 113 ворожих цілей (ще 52 безпілотника локаційно втрачені). Противник атакував об’єкти української енергетики на Харківщині, Київщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Житомирщині, Івано-Франківщині та Запоріжжі.[125]
Ліквідація наслідків ракетного удару по Трипільській ТЕС у березні 2024 року
.webp)
Remove ads
Атаки 2025 року
Узагальнити
Перспектива
Зима
16 лютого російські дрони вночі пошкодили ТЕС у Миколаєві, без теплопостачання тимчасово залишилися 46 000 абонентів.[126]
18 лютого російські війська завдали масованого удару по Одесі, понад 250 000 жителів міста опинилися без електрики та опалення.[127] 19 лютого відбулася ще одна атака безпілотниками по місту, внаслідок чого були атаковані обʼєкти енергетичної інфраструктури та введені тимчасові відключення електропостачання для майже 90 000 абонентів.[128]
26 лютого війська РФ атакували безпілотниками енергооб’єкт ДТЕК у Дніпропетровській області.[129]
Весна
4 березня РФ атакувала енергетичний об'єкт ДТЕК на Одещині, відомо про відімкнення електрики для 7 000 домогосподарств на декілька годин.[130] 5 березня РФ вдарила по ще одному енергооб'єкту ДТЕК в Одеській області.[131] 6 березня під час атаки росіяни знову вдарили по ще одному енергооб'єкту ДТЕК в Одеській області.[132]
17 березня у Кременчуцькому районі Полтавської області ввели аварійні відключення електроенергії після російської атаки безпілотниками.[133]
Літо
15 червня президент України Зеленський повідомив, що уночі по Кременчуку росіяни завдали комбінованого удару по обʼєктах енергетичної інфраструктури.[134] 21 червня внаслідок російських обстрілів дронами та ракетами у Кременчуцькому районі були зафіксовано влучання у обʼєкти енергетичної інфраструктури.[135]
23 липня російські війська вдарили по одному з обʼєктів «Сумиобленерго», для частини споживачів були застосовані відключення електропостачання.[136] 24 липня Міністерство енергетики України повідомила про те що РФ здійснила масований обстріл однієї з теплових електростанцій, не повідомивши котру саме.[137]
За інформацією від видання Bloomberg, переговори між двома лідерами на Алясці у серпні цього року переконали очільника Кремля в тому, що Трамп не має наміру активно втручатися в ситуацію і Путін вирішив продовжувати знову завдавати удари по енергетичній інфраструктурі.[138]
19 серпня були атаковані об’єкти енергетичної інфраструктури у Кременчуцькому та Лубенському районах Полтавщини.[139]
27 серпня росіяни у нічному ударі атакували енергооб'єкти в шістьох областях — Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій, відомо про тимчасове припинення енергопостачання внаслідок атаки по території енергетичного підприємства у Полтавському районі.[140][141] 28 серпня відбулася атака на енергетичну інфраструктуру міста Козятин, через що без електрики залишилися близько 60 000 домогосподарств у Вінницькій області.[142]
31 серпня під час нічної атаки атаковано чотири енергетичні обʼєкти компанії ДТЕК у Чорноморську та Одеському районі.[143] Того ж дня була атакована енергетична інфраструктура міста Ніжин, через що без електрики залишилися близько 30 000 домогосподарств у місті та районі.[144]
Осінь
16 вересня ворожими безпілотниками були атаковані енергорозподільчі обʼєкти у місті Суми та перебої з енергопостачанням.[145][146]
20 вересня внаслідок ударів безпілотників по Чугуєву було суттєво пошкоджено одну з котелень міста.[147]
24 вересня росіяни вночі атакували Харків дронами-камікадзе, основний удар прийшовся по об’єкту енергетичної інфраструктури.[148] 25 вересня було атаковано безпілотниками обʼєкти енергетики Чернігівщини, зокрема Чернігівську ТЕЦ та електропідстанцію у Ніжинському районі, відомо про тимчасове відімкнення енергопостачання у 30 000 домогосподарств у Чернігівському та Ніжинському районах.[149][150] Також того дня було завдано ударів по об’єктах енергетики на Вінниччині.[151] 26 вересня було атаковано енергетичну інфраструктуру у Чернігові, Чернігівському та Ніжинському районах, внаслідок чого знову відбулося тимчасове відімкнення енергопостачання у місті, відомо про 54 000 абонентів яким припинилося електропостачання.[152]
29 вересня були завдані удари дронами-камікадзе «Shahed-136» по електропідстанції в місті Конотоп Сумської області.[153] 30 вересня було атаковано обʼєкт енергетики біля міста Бобровиця Чернігівської області, відомо про знеструмлення 26 000 абонентів у частині області.[154]
1 жовтня війська РФ атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині, зокрема у місті Славутич відомо про влучання в підстанцію 330 та часткове знеструмлення.[155] Також тієї ночі війська РФ атакувала об’єкти енергетичної інфраструктури у східному та центральному регіонах.[156] 2 жовтня були атаковані обʼєкти енергетичної інфраструктури у Конотопі, після чого були знеструмлені Конотопський (частково) та Шосткинський райони.[157][158] 3 жовтня були завдані ракетні та удари дронами по енергетичній інфраструктурі ДТЕК і Нафтогаз у Полтавській області.[159] Того ж дня дронами була атакована Краматорська ТЕЦ, внаслідок чого частина Донеччини (зокрема Краматорськ, Дружківка і Костянтинівка) близько доби була знеструмлена внаслідок російських обстрілів.[160][161] 4 жовтня росіяни атакували дронами критичну інфраструктуру у Златополі, через що у місті тимчасово вимкнулося електропостачання.[162] Також того дня, за повідомлення від «Сумиобленерго», внаслідок російських обстрілів знеструмлені місто Шостка і частково Шосткинський район, і були атаковані кілька об'єктів електропостачання Чернігівщини (аварійні відключення торкнулися близько 50 000 споживачів).[163][164]
5 жовтня відбувся масований ракетно-дроновий обстріл України, на Чернігівщині були атаковані енергооб'єкти у Чернігівському та Прилуцькому районах, через що в одному з районів Чернігова та Прилуцькому районі сталося аварійне відключення електроенергії.[165][166] Також того дня були атаковані цивільні обʼєкти, які забезпечують населення газом під час опалювального сезону.[167] У Львові було уражено енергетичну інфраструктуру, відомо про тимчасове вимкнення електропостачання для частини міста у той день.[168]
Відомо про спроби атакувати об’єкти критичної інфраструктури у Івано-Франківській області.[169]
6 жовтня армія РФ атакувала енергоінфраструктуру в Харкові, також був атакований енергетичний обʼєкт у Ічнянському районі Чернігівської області. В той день росіяни знову завдали удару по енергетичній інфраструктурі Донеччини – частина населених пунктів були знеструмлені.[170][171][172] 7 жовтня унаслідок влучань безпілотників було пошкоджено енергетичний об'єкт — без світла залишалися понад тисяча домогосподарств у Полтаві та навколишніх населених пунктах.[173] 8 жовтня був знову атакований енергетичний об'єкт у Ніжинській громаді, відомо про знеструмлення понад 4500 абонентів, також того дня був атакований обʼєкт енергетики на Дніпропетровщині та два енергообʼєкта ДТЕК на Донеччині.[174][175][176] 9 жовтня місто Чорноморськ було повністю знеструмлено після російської атаки на енергооб'єкт ДТЕК в Одеській області.[177][178] 10 жовтня у ході обстрілу ракетами та безпілотниками Києва були уражені обʼєкти енергетики, відомо про тимчасове вимкнення електропостачання на лівому березі міста впродовж декількох днів.[179] Також були уражені обʼєкти енергетики на Дніпропетровщині, у Кременчуцькому районі Полтавщини та в Канівському районі Черкащини.[180][181][182] Після масованої атаки ворога по енергосистемі відключення світла фіксували у девʼяти областях країни.[183] 11 жовтня війська РФ атакували енергетику Одеси та Одеської області, відомо про аварійні вимкнення електропостачання.[184] 12 жовтня було атаковано підстанцію в Бориспільському районі Київщини та обʼєкти енергетики в Донецькій і Одеській областях через що у Донецькій області та Білгороді-Дністровському ввели аварійні відключення електроенергії.[185][186][187]
Вранці 13 жовтня були вимушено застосовані аварійні відключення електроенергії у Харківській, Сумській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій (для промислових споживачів) та Кіровоградській (частково) областях.[188] 14 жовтня у Кіровоградській області 5 населених пунктів залишились без електропостачання внаслідок російського удару по критичній інфраструктурі, також відомо про удари по енергетичній інфраструктурі Харківщини та Сумщини того дня.[189] 15 жовтня внаслідок атак безпілотників було пошкоджено енергетичну інфраструктуру Дніпропетровщини, через що ввели екстрені відключення електропостачання, також війська РФ атакували одну ТЕЦ Групи Нафтогаз.[190][191]
Станом на 16 жовтня у Києві та Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській й частині Хмельницької та Черкаської областей запровадили аварійні відключення світла. 17 жовтня внаслідок атаки безпілотників була пошкоджена енергетична інфраструктура.[192] 18 жовтня російські війська завдали удару по енергетичному об'єкту в Корюківському районі Чернігівщини, без електропостачання залишилися близько 17 тисяч абонентів. Також того дня були атаковані обʼєкти енергетики у місті Чугуїв.[193][194]
Станом на 18 жовтня аварійні відключення світла запровадили у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській та Полтавській областях.[195] 20 жовтня відбулося влучання в енергооб'єкт у Ніжинському районі і 2 700 абонентів були без електропостачання.[196] 21 жовтня внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі Чернігівського району, Чернігів та північ області залишилися без електроенергії.[197]
Remove ads
Інше
Узагальнити
Перспектива
Окрім об'єктів електричної енергетики росіяни завдали низку ударів, пошкодили, вивели з ладу або зруйнували низку об'єктів критичної інфраструктури інших видів.
Гідротехнічні споруди
У квітні 2022 року російські війська підірвали водогін, яким до Миколаєва йшла дніпровська вода. За даними розслідування BBC, водогін було зруйновано навмисне. Ремонтну бригаду російська армія не допустила.[198]
6 жовтня під час відступу російські військові підірвали дамбу в Донецькій області, внаслідок чого було підтоплено селище Райгородок.[199]
Після звільнення Херсону російські військові заважали відновити водопостачання з Дніпра: через знищені електромережі в Херсонській області були знеструмлені насосні станції[200], а під час ракетного обстрілу 28 листопада 2022 року взагалі було пошкоджено одну з насосних станцій МКП «Миколаївводоканал».[201]
В листопаді-грудні 2022 року внаслідок обстрілів було пошкоджено й виведено з ладу головну насосну станцію Каховського магістрального каналу.[202]
В лютому наступного року українські державні органи повідомляли про те, що через захоплену росіянами греблю Каховської ГЕС відбувається значне скидання води, що призвело до зменшення рівня води в Каховському водосховищу.[203]
6 червня 2023 року армія Росії здійснила воєнний злочин та потенційний акт екоциду. Греблю Каховської ГЕС було заміновано та підірвано, що призвело до її знищення. У зоні катастрофи опинилося 16 000 людей та близько 80 населених пунктів, частину з яких затопило внаслідок теракту.
Внаслідок обстрілу в ніч з 31 травня на 1 червня 2024 року Дніпровська ГЕС опинилась в критичному стані, було перекрито рух транспорту з лівого берега на правий.[204]
Remove ads
Підсумкова таблиця
Узагальнити
Перспектива
 | Цей розділ статті ще не написано. |
В таблиці не враховані обстріли ракетами з комплексів C-300/C-400
Remove ads
Подолання наслідків
Узагальнити
Перспектива
2022
2 листопада Швейцарія виділила Україні майже $100 млн на термінове відновлення енергетичних об'єктів.[332] 18 листопада українська влада почала розгортати по всій країні «Пункти незламності» — місця, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей.[333] 23 листопада 2022 року в Європарламенті була започаткована ініціатива «Генератори надії». За участі мережі Eurocities, куди на той час входили понад 200 міст у 38 країнах Європи, організатори зібрали кількасот генераторів, зокрема промислових для об'єктів цивільної інфраструктури України.[334] 24 листопада прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін оголосила про передавання енергетичного обладнання Україні.[335] Того ж дня міністерка закордонних справ Франції Катрíн Колонна́ повідомила про відправлення до України 100 потужних генераторів.[336] 25 листопада Республіка Корея повідомила про плани передати 20 генераторів потужністю 450—500 кВт.[337] 26 листопада уряд Канади виділив 10 мільйонів доларів на закупівлю генераторів для України.[338]
2023
Станом на 1 березня 2023 року, за 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК «Укренерго».[339] Станом на кінець грудня 2023 року Нідерланди надали Україні допомогу на суму 120 мільйонів євро на підтримку на енергетики.[340]
2024
На початку року міністрство енергетики оголосило про план будівництва в Україні чотирьох атомних блоків. У разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стала б найбільшою атомною станцією в Європі, відібравши пальму першості в окупованої Запорізької АЕС.[341] Станом на початок січня, з початку повномасштабного вторгнення, Норвегія виділила понад 450 млн доларів грантової підтримки енергетичному сектору України.[342] Станом на 31 січня 2024 року Україна отримала від 29 країн-членів ЄС понад 8000 генераторів та понад 2300 інших запчастин для функціонування енергосистеми.[343]
З початком нових обстрілів об'єктів енергетики Україна почала отримувати допомогу від інших країн. 8 квітня Данія надала $5,8 млн на відновлення енергетичної інфраструктури.[344] 19 квітня стало відомо що Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України.[345]
8 травня агентство США з міжнародного розвитку USAID виділило понад 190 мільйонів доларів на проєкт, у межах якого надаватиме Україні необхідну допомогу у сфері енергетики протягом 5 років.[346] Того ж місяця Київська міська рада погодила встановлення 6 міні-ТЕЦ у столиці.[347] 17 травня кабінет міністрів виділив для «Центренерго» загалом понад 1,55 млрд грн на відбудову Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, зруйнованих російськими ракетами.[348] 28 травня Швеція виділила новий пакет допомоги на 56,5 млн євро, аби збільшити українські потужності з виробництва і передачі електроенергії.[349] 31 травня Австралія повідомила про допомогу у розмірі 20 млн доларів на енергосистему України.[350] Навесні 2024 року USAID запланувало закупівлю в Україну 44 газопоршневих електростанцій, поставки очікуються з червня 2024 року.[351]
6 червня голова правління УЗ Євген Лященко повідомив що компанія «Укрзалізниця» планує побудувати десятки газових електростанцій загальною потужністю до 250 МВт у різних регіонах.[352] 7 червня стало відомо що французьке агентство розвитку (AFD) надасть «прогнозовані кошти у розмірі 400 млн євро у вигляді кредитів та 50 млн євро у вигляді грантів до 2027 року з метою розширення своєї діяльності в Україні». Кошти будуть спрямовані на підтримку енергетичного та транспортного секторів. Друга угода на 200 мільйонів євро стосуватиметься створення двостороннього фонду, який буде підтримувати проєкти за участю компаній з французькою часткою капіталу. Йдеться про підтримку французьких компаній у майбутніх тендерах у галузях енергетики, транспорту, водопостачання, охорони здоров'я та сільського господарства.[353] 11 червня німецька компанія Notus Energy повідомила про реалізацією проєкту ВЕС 300 МВт в Одеській області.[354] 15 червня стало відомо що США виділяють Україні $1,5 млрд на енергетику та гуманітарну підтримку.[355] 16 червня прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив, що Осло надасть Україні 103 мільйони доларів, щоб допомогти відновити енергетичну інфраструктуру та забезпечити постачання електроенергії до наступної зими.[356]
15 липня литовська енергетична компанія Ignitis Gamyba передала Україні обладнання, що раніше було встановлено на Вільнюській ТЕЦ-3.[357]
11 вересня було повідомлено, що США виділяє 325 мільйонів доларів для відновлення зруйнованих російськими атаками мереж та підтримку української енергетики.[358] Того ж дня Велика Британія анонсувала пакет допомоги Україні на 600 мільйонів фунтів, з яких 315 мільйонів підуть на невідкладні гуманітарні, енергетичні та стабілізаційні потреби.[359]
25 грудня стало відомо що чеська компанія Škoda JS з групи ČEZ поставила в Україну в повній таємниці вісім нових приводів для реакторів Рівненської АЕС.[360]
2025
5 лютого Азербайджан виділив 1 млн доларів із резервного фонду на постачання електрообладнання з метою надання гуманітарної допомоги Україні.[361]
Remove ads
Підозрювані
Узагальнити
Перспектива
Спільне розслідування групи Bellingcat з журналістами видань The Insider та Der Spiegel встановили, що маршрути для російських крилатих ракет програмує колектив Головного обчислювального центру (рос. Главный Вычислительный Центр, ГВЦ) російського Генерального штабу.[362]
За фактами обстрілу України 15 листопада 2022 року Служба Безпеки України відкрила 17 кримінальних проваджень (ч. 1 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни).[363] Слідчі СБУ припускають, що до обстрілу причетні військовослужбовці 184-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, який входить до складу 22-ї важкої авіаційної бомбардувальної дивізії. Також служба перевіряє дані про участь у обстрілах військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаполку РФ.[363]
3 січня 2023 року Служба Безпеки України оголосила підозри командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковнику Сергію Кобилашу та колишньому командувачу Чорноморським флотом РФ адміралу Ігорю Осіпову.[364]
27 вересня 2025 року Головне управління розвідки оприлюднило оновлені дані про тринадцять осіб з-поміж командного складу дальньої авіації повітряно-космічних сил збройних сил РФ, причетних до планування та організації ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України, окрім Кобилаша і Осіпова це були: генерал-майор Кувалдін Сергій Геннадійович, полковник Шевєль Сергій Вікторович, генерал-майор Пчєла Олег Володимирович, генерал-майор Варпахович Микола Миколайович, полковник Скітський Олег Ігорович, полковник Тімошин Олег Євгенійович, полковник Ахмадєєв Денис Рауфович, полковник Ямакіді Олексій Філіпович, генерал-майор Малишев Андрій Олександрович, полковник Єгоров Дмитро Павлович, підполковник Столяров Олексій Юрійович, полковник Крівошеєв Денис Миколайович.[365]
- Кобилаш та Осипов - перші підозрювані
Також українським журналістам вдалось встановити особи 4-х російських офіцерів 294-го Державного центру безпілотної авіації Міноборони РФ безпосередньо причетних до терористичних атак із застосуванням дронів Shahed 136.[366]
Remove ads
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
- На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
- Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта)
- Війна з трансформаторами. Куди влучила Росія під час останнього обстрілу (31 жовтня)
- Війна з трансформаторами триває. Цього разу ворог розширив географію ударів, аби уникнути ППО (15 листопада)
- Карта ударів по українській енергосистемі (15 грудня 2022)
- Benjamin Jensen, Yasir Atalan (23 жовтня 2024). Assessing Russian Firepower Strikes in Ukraine. CSIS.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads