Чалідзе Валерій Миколайович

Валерій Миколайович Чалідзе (* 1938, Москва, РРФСР—3 січня 2018, США^[4]) — російський фізик, публіцист, активний радянський правозахисник; американський видавець, редактор, історик, автор численних публікацій. Навчався в Московському і Тбіліському університетах.

Чалідзе Валерій Миколайович
груз. ვალერი ჭალიძე рос. Валерий Николаевич Чалидзе
Народився	25 листопада 1938(1938-11-25)[1]  Москва, СРСР
Помер	3 січня 2018(2018-01-03)[2] (79 років)  Бенсон, Ратленд, Вермонт, США
Країна	СРСР  США
Діяльність	правозахисник, фізик, письменник, публіцист, видавець, дисидент, активіст громадянських прав
Галузь	математична фізика, фізика[3], публіцистика[3], захист прав людиниd[3] і видавнича справа[3]
Alma mater	Тбіліський державний університет (1965) і МДУ (1958)
Науковий ступінь	кандидат фізико-математичних наук
Знання мов	російська[3] і англійська[3]
Нагороди	стипендія МакАртура (липень 1985)

Закінчив Тбіліський університет за спеціальністю «фізика». Кандидат наук. Працював начальником відділу НДІ в Тбілісі.

З 1969 по 1972 рр. був видавцем самвидавівського журналу «Громадські проблеми». У 1972 на запрошення виїхав до США для читання лекцій. Під час перебування в США був позбавлений радянського громадянства, залишився в еміграції. Жив у Вермонті, (США). У 1990 році радянське громадянство було повернуте.

Наукова діяльність

Був автором численних публікацій, зокрема кількох монографій, з математики і математичній фізиці.

Громадянська діяльність

Звертався до Генерального прокурора СРСР Руденко 13 травня 1970 разом M.О. Леонтовичем, А. Д. Сахаровим, В. Ф. Турчиним з «Скаргою в порядку нагляду» на ухвалу Ташкентського міськсуду і Верховного суду УзССР у справі Петра Григоренка, відомості про реакцію прокурора відсутні.

Виступив в листопаді 1970 року з ініціативою створення Комітету прав людини в СРСР з метою вивчення проблем прав людини в СРСР. До Комітету увійшли А. Д. Сахаров і А. І. Твердохлєбов, а потім І. Р. Шафаревич; експертами Комітету стали О. С. Єсенін-Вольпін і Б. М. Цукерман.