Loading AI tools
Німецький хірург-офтальмолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фрі́дріх Вільге́льм Ернст А́льбрехт фон Ґре́фе (нім. Friedrich Wilhelm Ernst Albrecht von Graefe; 22 травня 1828, Брісков-Фінкенгерд — 20 липня 1870, Берлін) — німецький хірург-офтальмолог, приват-доцент Університету Фрідріха Вільгельма, один із засновників офтальмології, як окремого напрямку медицини.
Альбрехт фон Ґрефе | |
---|---|
нім. Albrecht von Gräfe | |
Ім'я при народженні | нім. Albrecht Friedrich Wilhelm Ernst von Gräfe |
Народився | 22 травня 1828[1][2][…] Берлін, Королівство Пруссія[3] |
Помер | 20 липня 1870[1][2][…] (42 роки) Берлін, Королівство Пруссія[3] ·туберкульоз |
Поховання | Берлін |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | офтальмолог, викладач університету, хірург |
Alma mater | Університет Фрідріха-Вільгельма[d] |
Галузь | офтальмологія |
Заклад | Шаріте Університет Фрідріха-Вільгельма[d] |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Вчителі | Йоганн Лукас Шенлейн і Йоганн Петер Мюллер |
Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Бельгійська королівська академія медицини |
Батько | Karl Ferdinand von Graefed |
Діти | Albrecht von Graefed |
Альбрехт фон Ґрефе у Вікісховищі |
Альбрехт фон Ґрефе народився 22 травня 1828 року. Був сином пруського шляхтича з 1826 року, королівського медичного таємного радника й хірурга генерал-штаб-доктора пруської армії Карла Фердинанда фон Ґрефе[en] (1787—1840) та його дружини Августи фон Альтен (1797—1857)[4]. Хрещеними батьками Альбрехта фон Ґрефе були пруський король Фрідріх-Вільгельм III та його молодший син, принц Альбрехт Прусський[5].
Батько Альбрехта був повним професором медицини та хірургії, з 1811 року директором-засновником хірургічної клініки Шаріте Берлінського університету Фрідріха Вільгельма[6]. Карл фон Ґрефе ратував за виділення науки про очні хвороби в окрему галузь медицини, з 1811 року він запровадив курс про очні хвороби в програму медичної підготовки в Берлінському університеті. Очевидно під впливом батька Альбрехт посвятив себе медицині, зокрема офтальмології.
Після закінчення престижної французької гімназії в Берліні, в якій навчання велося французькою мовою, Альбрехт фон Ґрефе в 1843 році вступив на медичний факультет Берлінського університету Фрідріха Вільгельма, який очолював знаменитий фізіолог Йоганн Петер Мюллер. В університеті він вивчав математику, хімію, фізику, філософію, медицину та анатомію. У період навчання фон Ґрефе на факультеті викладали такі відомі вчені, як Йоганн Петер Мюллер, Йоганн Лукас Шенлейн, Еміль Дюбуа-Реймон, Генріх Розе, Фрідріх Шлемм[de][7]. Курс офтальмології читав представник натурфілософської школи Йоганн Христіан Юнгкен, який все ще дотримувався застарілої позиції про те, що офтальмологію не варто відокремлювати від хірургії й її повинні викладати фахівці з хірургії[8].Такий підхід не сприяв виникненню у студентів живої зацікавленості наукою про очні хвороби.
1847 року Альбрехт фон Ґрефе захистив в універитеті дипломну роботу De bromo ejusque praesipuis praeparatis («Про бром та його дію»), яку виконав під керівництвом Мюллера, і здобув ступінь доктора медицини[7]. Після захисту фон Ґрефе поїхав у наукову подорож європейським континентом[9]. Упродовж двох з половиною років він подорожував Європою, навчаючись і працюючи з найвідомішими офтальмологами того часу. У Празі восени 1848 року працював асистентом лікаря в клініці очних хвороб відомого доктора Фердинанда фон Арльта[de], під впливом якого вирішив присвятити себе офтальмології і якого пізніше називав своїм першим учителем у галузі офтальмології[10]. Побував Ґрефе і в Парижі, де вперше в 1747 році Жак Дювіель провів операцію з видалення катаракти[11]. Там він вивчав експериментальну фізіологію з Клодом Бернаром (1813–1878) і працював з ним над численними фізіологічними проблемами, включаючи функцію екстраокулярних м’язів і зорових нервів; учився у французьких офтальмологів Фредеріка Жюля Сішеля (1802–1868) та Луї-Огюста Демарра (1810–1882), двох найвидатніших офтальмохірургів свого часу. Між 1849 і 1850 роками переїхав до Відня, щоб працювати з відомим німецьким офтальмологом Фрідріхом Єгером, на якого справив добре враження своїми медичними знаннями та працьовитістю. У той час щойно була прийнята реформа медичних факультетів, яка надала професорам університетів велику автономію. Професор Єгер віддав своїх пацієнтів у розпорядження Ґрефе і дозволив йому навчати деяких своїх студентів[12]. У липні 1850 року фон Ґрефе знову побував у Празі, де провів 2 тижні в клініці фон Арльта, вдосконалюючи свої навички в хірургії катаракти. Після Праги поїхав до Англії, де у Глазго й у Лондоні познайомився з передовим досвідом у лікуванні очних хвороб англійських офтальмологів Вільяма Боумена та Джорджа Крітчетта. У Лондоні Альбрехт фон Ґрефе заприятелював з Вільямом Боуменом та нідерландським доктором Франциском Дондерсом, який 1851 року відвідував в Лондоні Всесвітню виставку[13]. Ця зустріч започаткувала їх довголітню приязнь, скріплену спільним науковим інтересом до офтальмології.
1852 року Альбрехт фон Ґрефе повернувся до Берліна, де в тому ж році отримав габілітацію з хірургії та офтальмології[14] і розпочав приватну практику. 1855 року він відкрив приватну очну клініку, яка з невеликого приміщення з часом розрослася до триповерхової очної лікарні на 120 ліжок і яка стала першою офтальмологічною клінікою в Німеччині[15]. Невдовзі клініка набула європейської слави не тільки як лікувальний заклад, але й як центр наукових досліджень в офтальмології[13].
У 24 роки Альбрехт фон Ґрефе отримав звання ординарного професора хірургії та очних хвороб. А після захисту докторської дисертації «Про рух очей» йому було надано звання приват-доцента Берлінського університету Фрідріха Вільгельма[16]. З 1866 року він працював професором Берлінського університету, а з 1868 року був призначений директором офтальмологічного відділу університетської клініки Шаріте[17]. Звичайний робочий день професора Ґрефе був насичений і регламентований: обхід хворих у клініці, консультації, амбулаторний прийом, наукові дослідження та лекції в університеті[4]. Останні викликали захоплення й мали незмінну популярність завдяки великій ерудиції професора, найвищому професіоналізму, повчальним історіям з медичної практики. Доступність і простота у спілкуванні, уважність та повага до співрозмовника викликали велику пошану до фон Ґрефе з боку студентів та пацієнтів. До нього зверталися пацієнти усіх соціальних верств, часто з інших країн; бідних пацієнтів він лікував безоплатно[13].
Альбрехта фон Ґрефе вважають засновником сучасної офтальмології за той визначний внесок, який він зробив у офтальмологічну науку[9].
Своїми дослідженнями він встановив взаємозв'язок захворювань очей з внутрішніми або неврологічними захворюваннями такими як цукровий діабет, захворювання нирок чи внутрішньочерепний тиск[7]. Фон Ґрефе був піонером у використанні в офтальмології створеного Германом Гельмгольцом у 1851 році офтальмоскопа[18]. Він так сказав про винахід офтальмоскопа:
"Helmholtz hat uns eine neue Welt eröffnet"[13]("Гельмгольц відкрив для нас новий світ"). |
Завдяки застосуванню офтальмоскопа Гельмгольца Ґрефе створив діагностику захворювань очного дна (судинної оболонки, сітківки, зорового нерва), що забезпечило точнішу ідентифікацію причин ослаблення зору[14]. Уперше в світовій практиці він описав симптоми емболії артерії сітківки (1858), набряку диска зорового нерва (1860), ознаки невриту зорового нерва[19], сифілітичні та туберкульозні зміни очного дна (1867—1868). 1862 року винайшов один із перших тонометрів для вимірювання внутрішньоочного тиску[20]. 1864 році він описав патологічну ознаку при хворобі Грейвса-Базедова (затримка повік), яку було названо на його честь симптомом Ґрефе. 1866 року фон Ґрефе опублікував перший докладний опис симпатичної офтальмії (симпатичне запалення)[21]. Трохи пізніше фон Ґрефе докладно зафіксував симптоми паралічу очних м'язів та хронічної прогресуючої зовнішньої офтальмоплегії (1868)[22],[23] й одночасно намітив шляхи медикаментозного лікування цих тяжких захворювань; описав поєднання пігментного ретиніту та перцептивної глухоти при синдромі Ашера[24],[25]; досяг особливого успіху в лікуванні косоокості; описав кератит, який пізніше був названий герпетологічним; одну з робіт присвятив цистицеркозу ока — ураженню очей цистицерками — та їх хірургічному видаленню.
Та всесвітню славу Альбрехту фон Ґрефе принесли два відкриття. До середини XIX століття однією з невирішених проблем в офтальмології була глаукома. 1857 року він запропонував для лікування глаукоми операцію іридектомії[en] (висічення частини райдужної оболонки), представлену в доповіді «Про природу та лікування глаукоми іридектомією» на Міжнародному офтальмологічному конгресі в Брюсселі[26]. Іридектомія виявилася єдиним на той час способом зниження внутрішньоочного тиску та попередження сліпоти від глаукоми в багатьох хворих.
Другим видатним досягненням фон Ґрефе стало удосконалення техніки операції видалення катаракти (1859 р.) способом периферичної лінеарної екстракції катаракти[27]. Для цієї операції він винайшов і використовував вузький ніж, названий ножем Ґрефе. Операція за методом Ґрефе давала хороші візуальні та косметичні результати й застосовувалася в офтальмології майже сто років.
Крім наукових досліджень Альбрехт фон Ґрефе прославився хірургічною майстерністю. Так, зокрема, він виконав щонайменше 10 000 операцій з видалення катаракти[13]. Усього за 19 років професійної діяльності він надав офтальмологічну допомогу понад 100 тис. пацієнтів.[16].
Іменем Ґрефе названо багато медичних термінів:
Дуже важливим внеском Альбрехта фон Ґрефе в розвиток офтальмології стало заснування ним у 1854 році першого офтальмологічного часопису Archiv für Ophthalmologie, який він редагував спільно з нідерландським фізіологом і офтальмологом Франциском Дондерсом та австрійським офтальмологом Фердинандом фон Арльтом[13]. У першому номері часопису 400 із 480 сторінок написав він сам, деякі статті мали характер монографій. До публікації 16 тому він написав 2500 сторінок. Після смерті вченого часопису присвоїли його ім'я — Albrecht von Graefes Archiv fur Ophthalmologie. У наш час його видає Springer під назвою Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology[31].
Саме А. фон Ґрефе став ініціатором створення першого наукового об'єднання офтальмологів — Гейдельберзького офтальмологічного товариства. У 1857 році в Гайдельберзі відбувся перший конгрес «Офтальмологічного товариства Гейдельберга» (в 1920 році перейменованого на Deutsche Ophthalmologische Gesellschaft)[7]. Це найстаріше наукове офтальмологічне товариство в світі, основним напрямком діяльності якого є подальший розвиток та популяризація офтальмології. 1874 року товариство встановило найвищу нагороду за особливі досягнення в галузі офтальмології — наукову медаль Ґрефе в пам'ять про свого засновника. Першим лауреатом цієї нагороди став Герман Гельмгольц, якому цю медаль 9 серпня 1886 року урочисто вручив у Гейдельберзі від імені Товариства Франциск Дондерс[18].
За прикладом Гайдельберзького товариства подібні офтальмологічні товариства засновувалися по всій Європі, зокрема і в Російській імперії. Багато офтальмологів приїзджали на стажування в клініку Альбрехта фон Ґрефе, щоб підвищити свою кваліфікацію. Зокрема, у нього стажувалися офтальмологи, які працювали на території України: Гіршман Леонард Леопольдович, Макс-Емануїл Мандельштам, Олександр Іванов. Його наукові та практичні напрацювання в галузі офтальмології використовували в своїй діяльності Андрій Васильович Ходін, Олександр Федорович Шимановський, Володимир Петрович Філатов, які творили українську школу офтальмології[16].
Альбрехт фон Ґрефе мав багато медичних колег[13]. Та найсильніша приязнь, підсилена спільними науковими інтересами — офтальмологією — пов'язувала його з Вільямом Боуменом і Франциском Дондерсом. Ці три визнані в Європі офтальмологи становили знане тріо наукових друзів[32][33].
Наведені основні публікації[13]:
Archiv für Ophthalmologie, 1868; 14, 3 Abt.: 106—148.
7 червня 1862 року Альбрехт фон Ґрефе одружився з графинею Анною Кнут (*15 березня 1842, Фредеріксборґ, Данія — † 22 березня 1872, Ніцца, Франція) в протестантській церкві Спасителя поблизу села Сакроу біля Потсдама[13]. Анна Кнут була донькою данського королівського камергера і префекта графа Ганса Шака Кнут-Конрадсборга і Фредерікке де Ловенерн. У пари народилося п'ятеро дітей[34], двоє з яких померли маленькими:
Внучка подружжя — Бліда Гейнольд фон Ґрефе (1905—1999) — німецька письменниця, журналістка та художниця[5].
1861 року під час подорожі до Баден-Бадена Альберт фон Ґрефе важко захворів. Лікарі поставили невтішний діагноз: плеврит туберкульозного походження[13]. Величезна напруга сил, невпинна наукова робота та тривалі напади хвороби підірвали його здоров'я. Навіть коли він перебував на відпочинку в Швейцарії, його і там чекали пацієнти, яким він не міг відмовити в допомозі.
Альбрехт фон Ґрефе помер від туберкульозу легенів у Берліні в 1870 році у віці лише 42 років[9]. Він був похований на цвинтарі II Ново-Єрусалимської парафії біля могил його батьків і діда з боку матері. Поруч з ним похована його дружина Анна, яка померла через два роки після нього. Надгробком служить темна стела з трикутним фронтоном, яка стоїть на гранітній основі[35]. На передній частині стели є мармуровий рельєф тондо, на якому зображений профіль подружжя Ґрефе, роботи скульптора Бернхарда Афінгера з 1874 року[36]. На зворотному боці стели два вірші з Біблії: «Любов сильна, як смерть» (Пісня пісень, 8:6) і «Світло солодке, і добре очам бачити сонце» (Екклезіаст 11:7)[37].
1858 року Ґрефе був обраний членом Леопольдини — німецької академії наук, пізніше — іноземним членом Шведської королівської академії наук (1870) та Бельгійської королівської академії медицини. На визнання заслуг його ім'я поміщене в галереї слави й піонерів офтальмологів американського Товариства хірургії катаракти та рефракційної хірургії (ASCRS — American Society of Cataract and Refractive Surgery)[38].
Вдячні співвітчизники бережуть пам'ять про видатного лікаря й вченого. Уже в 1875 році, лише п'ять років по смерті Альфреда фон Ґрефе, в районі Берліна Кройцберг[en] в його честь була названа вулиця Graefestrasse. А через 12 років у сквері перед берлінською клінікою Шаріте з ініціативи Берлінського медичного товариства та на пожертвування, які надійшли з усього світу, був встановлений величний пам'ятник за проєктом Мартіна Гропіуса та Гейно Шмідена. На барельєфах зліва від центральної бронзової фігури вченого-офтальмолога (скульптор Рудольф Леопольд Зімерінґ) зображені пацієнти, які втратили зір, а справа — зцілені й щасливі люди. У загальну концепцію монумента гармонійно вписуються висічені на постаменті рядки з «Вільгельма Телля» Ф.Шіллера ліворуч «Чудовий дар небесний — світло для очей; усі істоти живуть від світла», праворуч — «Кожна істота щаслива, навіть рослина радісно повертається до світла!»[16]. Цей пам'ятник у Берліні став першим пам'ятником на честь науковця. Пошкоджений під час воєнних дій, пам'ятник був відновлений після завершення Другої світової війни. З вересня 2015 року школі на вулиці імені Ґрефе в Берліні-Кройцберзі присвоєне ім'я вченого[39]. В аудиторії Берлінського університету Фрідріха Вільгельма в 1873 році було встановлене мармурове погруддя Альбрехта фон Ґрефе (скульптор Олександр Гіллі), а в очній клініці Університету Георга-Августа в Геттінгені — бронзовий бюст.
Місцем народження Ґрефе була вілла Фінкенгерд у Берліні-Тіргартені, побудована в 1824 році за проєктом пруського архітектора Карла Фрідріха Шінкеля. 1943 року вона стала жертвою бомбардувань в Другій світовій війні. На її місці в 1970 році з нагоди сотої річниці смерті Альбрехта фон Ґрефе встановлено пам'ятну стелу німецького скульптора Едзарда Гоббінгза. Напис на лицевій стороні стели: ALBRECHT VON GRAEFE — DEM GENIALEN ARZT UND WEGBEREITER DER AUGENHEILKUNDE (Альбрехт фон Ґрефе — геніальний лікар і піонер офтальмології). Напис на зворотному боці стели: Hier stand der Finkenheerd das geburtshaus Albrecht von Graefes (geb. 22 mai 1828 — gest. 20 Juli 1870) zum 100 Todestage errichtet von den deutschen augenӓrzten (Тут стояв Фінкенхеерд, де народився Альбрехт фон Грефе (народився 22 травня 1828 — помер 20 липня 1870). Спорудженно на кошти німецьких офтальмологів до 100-річчя його смерті).[40]. 1978 року пошти ФРН і НДР випустили в обіг поштові марки присвячені пам'яті Альбрехта фон Ґрефе.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.