Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мики́та Па́влович Годόванець (14 (26) вересня 1893, Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області — 27 липня 1974, Кам'янець-Подільський) — український поет-байкар, жертва комуністичного терору. Двоюрідний дядько поета Розстріляного Відродження Панька Педи.
Микита Павлович Годованець | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 вересня 1893 Вікнина, Тернівська волость, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 27 липня 1974 (80 років) Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Руськофільварецьке кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія→ УНР→ СРСР | |||
Діяльність | байкар | |||
Alma mater | Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Годованець Микита Павлович у Вікісховищі | ||||
Народився у багатодітній селянській сім'ї. Батьки були неписемні, але дбали про освіту дітей. Хлопця вчив Йосип Чайка, який приносив йому книги з власної книгозбірні.
Микита Годованець так згадував про своє дитяче читання: «Ухопив я обома руками цю книгу і бігцем подався в шкільний сад, захопивши з собою якийсь підручник та зошит, примостився під яблунею. То був „Кобзар“ Тараса Шевченка. Ні про Шевченка, ні про „Кобзар“ я ще нічого не чув. Розгорнув, читаю… О матінко! Українська книжка! Чисто ж так мати моя говорить. Звикаю до незнайомого правопису, читаю один вірш, другий, третій. А серце горить, грає, кипить. Ой, як же гарно, як цікаво!».[1]
1906 року закінчив Степашанську вчительську школу. Навчався на дворічних курсах підготовки до університету. Вчителював у церковнопарафіяльних школах сіл Орлівка та Бубнівка на Поділлі. У 1914—1918 роках перебував на військовій службі.
Місяць (від 28 жовтня 1920 року) був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.
Учителював (у 1919—1920 роках — у Голосківській початковій школі), працював у редакціях газет «Червоний край» (Вінниця), «Радянська Волинь» (Житомир).
31 січня 1937 року незаконно заарештовано у Києві. Ухвалою особливої наради при НКВС від 13 червня 1937 року вислано на Середню Колиму, де пробув до 1947 року. Лише 1954 року офіційно дозволено оселитися у Кам'янці-Подільському.
Реабілітовано 11 вересня 1957 року.
Нагороди: Орден «Знак Пошани» (1973).
Поезії Годованця вперше опублікували у Києві на шпальтах тижневика «Маяк» у 1913 році.
У 1917 році низка поезій Годованця була опублікована у ревельській газеті[джерело?].
У 1920 році видали збірку Дем'яна Бєдного «Байки і пісні», яку переклав Годованець.
У 1925 році увійшов до організації «Плуг».
У 1927 році вийшла перша книжка байок «Незаможний Клим» .
1928 рік — «До добробуту й культури».
1929 рік — «Парася на парастасі», «Будяки», «Довгоносики».
1930 рік — «У колективі».
1931 рік — «Трактор і рало».
1932 рік — «Байки».
У 1934-му став членом спілки письменників СРСР.
Після заслання вийшли книжки: «Байки» (1957), «Заяча математика» (1961), «Конвалія і Лопухи» (1966), «Талановита Тріска» (1967).
Перекладач і літературознавець Феофан Скляр писав:
«Понад тисяча творів, що вийшли з-під його пера — це справжня ріка мудрості. Початок її у джерелах фольклору, в казках і прислів'ях, у піснях і думах. І недаремно його називають патріархом української байки, бо через усе своє життя проніс він у серці незрадливу відданість до цього бойового жанру літератури»[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.