Життя на Титані
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Життя на Титані, найбільшому супутнику Сатурна, наразі залишається відкритим питанням та темою для наукових дискусій і досліджень.
Титан значно холодніший, ніж Земля, тому на його поверхні немає рідкої води. Однак на ньому є озера рідкого метану й етану, а також річки та цілі моря з них, крім того, ці гази можуть випадати у вигляді опадів, як дощ із води на Землі. З високою ймовірністю Титан містить також рідкий підповерхневий океан, що складається з аміаку або води.
Деякі моделі показують, що Титан може підтримувати існування «інвертованих» напівпроникних мембран на основі акрилонітрилу в рідкій неполярній метан-етановій суміші на його поверхні[1]. Однак в умовах, за яких метан-етанова суміш існує в рідкому стані, усі молекули, більші й полярніші за акрилонітрил, неминуче кристалізуються — зважаючи на набагато більшу силу зв'язку між полярними молекулами (на цьому принципі засноване фракціонування вуглеводнів і спиртове осадження нуклеїнових кислот). Водночас у такому середовищі спостерігаються складні хімічні процеси вибіркового обміну й накопичення низки речовин, що є предметом широких обговорень у спільноті планетологів, зокрема й у НАСА[2][3][4].
Атмосфера Титана щільна, хімічно активна і багата на органічні сполуки; ці факти підштовхнули вчених до додаткових припущень про наявність життя чи передумов до життя, особливо у верхніх шарах атмосфери[2]. Його атмосфера також містить водень, а метан може поєднуватися з деякими органічними сполуками (наприклад, з ацетиленом) для отримання енергії та розвитку життя.
У червні 2010 року вчені за здобутками аналізу даних місії «Кассіні — Гюйгенс» повідомили про аномалії в атмосфері Титана, біля його поверхні. На підставі цього вони висунули припущення щодо «дихання» примітивних біологічних організмів. Згідно з цією гіпотезою, організми могли б поглинати газоподібний водень і харчуватися молекулами ацетилену, при цьому за їхньої життєдіяльності утворювався б метан. Як наслідок на Титані спостерігався би брак ацетилену і зниження вмісту водню коло поверхні[2]. Проте прямих доказів існування життя на Титані поки що немає.