Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ксенія Георгіївна Романова (рос. Ксения Георгиевна Романова), також відома як Російська (рос. Ксения Георгиевна Российская), від 1921 року — Лідс (англ. Xenia Leeds), від 1946 — Джуд (англ. Xenia Jud), ( 22 серпня 1903 —17 жовтня 1965) — російська княжна крові імператорської з дому Романових, донька великого князя Георгія Михайловича та грецької принцеси Марії. Залишила Росію у 1914 році. Була двічі заміжня за американцями. Визнавала у Анні Андерсон велику княжну Анастасію Миколаївну.
Ксенія Георгіївна Романова | ||
---|---|---|
рос. Ксения Георгиевна Романова | ||
Народилася | 22 серпня 1903 маєток Михайлівське, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія | |
Померла | 17 вересня 1965 (62 роки) Ґлен-Коув, Нью-Йорк, США ·рак | |
Поховання | Ґлен-Коув, Нью-Йорк, США | |
Країна | Російська імперія СРСР | |
Діяльність | аристократка | |
Титул | княжна крові імператорської | |
Конфесія | православ'я | |
Рід | Романови | |
Батько | Георгій Михайлович | |
Мати | Марія Георгіївна | |
Брати, сестри | Nina Georgievna of Russiad | |
У шлюбі з | 1) Вільям Лідс 2) Герман Джуд | |
Діти | Ненсі | |
Нагороди | ||
Великий герб княжон крові імператорської | ||
Ксенія з'явилась на світ 22 серпня 1903 року в маєтку Михайлівське поблизу Петергофу. Була другою дитиною та другою донькою в родині великого князя Георгія Михайловича та його дружини Марії Грецької. Своє ім'я новонароджена отримала на честь тітки Ксенії Олександрівни. Мала старшу сестру Ніну. Росією в цей час правив їхній чотириюрідний брат Микола II.
Мешкала родина у Петербурзі на Палацовій набережній у Ново-Михайлівському палаці, який належав діду Ксенії, великому князеві Михайлу Миколайовичу. Той, вже будучи у похилому віці, полюбляв сидіти біля вікна на першому поверсі та був дуже задоволений коли перехожі його помічали і віддавали честь.[1] Літо сім'я проводила у маєтку Михайлівське.
Шлюб батьків не був щасливим, хоча Георгій Михайлович дуже кохав молоду дружину. Аби догодити їй, він перевіз родину у палац Харакс у Гаспрі, аби місцевий клімат нагадував Марії батьківщину. Поруч із будівлею, виконаною в шотландському стилі, був розбитий великий парк.[2] Втім, велика княгиня все одно намагалася проводити якомога більше часу за кордоном під приводом необхідності для здоров'я доньок. Так княжни разом з батьками подорожували Грецією, Великою Британією, Данією, Францією. З батьком вони спілкувалися російською мовою, з матір'ю — англійською, між собою розмовляли французькою.[3]
У липні 1914 року Марія з доньками відбула до Лондону з літнім візитом до свого кузена Георга V. Невдовзі після цього розпочалася Перша світова війна. Велика княгиня вирішила за краще не повертатися до Росії та оселилася у курортному містечку Гаррогейт у Північному Йоркширі. Подальшу освіту дівчата здобули у Великій Британії. Із батьком вони більше не бачилися, хоча продовжували регулярно листуватися до 1918 року. У січні 1919 року його розстріляли більшовики у Петропавлівській фортеці.
У 1920 році Марія з доньками переїхала до Греції. У тому ж році дядько Ксенії, Христофор Грецький, одружився з американкою Ноні Мей Стюарт, удовою сталевого магната Вільяма Б. Лідса. Жінці був дарований титул принцеси Анастасії Грецької та Данської. У 1921 році вона захворіла в Афінах, і до неї прибув син від першого шлюбу, Вільям Лідс-молодший.[4] Там він познайомився із Ксенією.[5] Після 24 годин знайомства пара заручилася. Наречений закінчив Ітон та був спадкоємцем 40 мільйонів доларів.[6] Родичі сприйняли заручини схвально, однак побоювалися, що вони надто молоді для шлюбу. Громадськість дізналась про майбутній союз у квітні 1921 року.[7]
Невдовзі після свого 18-річчя Ксенія взяла шлюб із 19-річним Вільямом Бейтманом Лідсом-молодшим. Громадянська церемонія пройшла 8 жовтня 1921 року у Парижі. Вінчання відбулося 9 жовтня: церемонія за лютеранським звичаєм пройшла в Американській єпископальній церкві Святої Трійці, за православним — в руській церкві. Свідком нареченого виступив принц Христофор Грецький, свідком нареченої став великий князь Дмитро Павлович. Ксенія була вдягнута у просту білу сукню з сатина-ліберті з гірляндкою квітів померанця навколо талії, її голову прикрашала довга фата, а шию — діамантове намисто. Того ж дня молодята відбули на острів Вайт, де провели медовий місяць. Весільні подарунки оцінювалися у мільйони франків.[8]
Оселилася пара в Америці, де мала маєток Кенвуд з 54 акрами землі в Ойстер-Бей на Лонг-Айленді та була дуже популярною серед свого кола. Часто вони подорожували на своїй яхті.[5] За кілька років у них народилася єдина донька Ненсі (1925—2006) — дружина Едварда Вінкупа-молодшого, мала єдину доньку.
Дівчинку охрестили за півроку в Парижі за православним звичаєм. Хрещеною матір'ю стала колишня імператриця Марія Федорівна, яку представляла принцеса Ірена.[9]
У 1922 році в Німеччині стала відомою Анна Андерсон, яку дехто ідентифікував як вцілілу княжну Романову. У 1928 році Ксенія Георгіївна запросила її до себе в Кенвуд, де підтвердила аристократичне походження жінки та кілька місяців всіляко турбувалася про неї. Натомість, за словами принца Христофора, Анна «мала таке відношення у відповідь до княжни, що Вільям Лідс змушений був виставити її геть».[10] Втім, Ксенія Георгіївна, незважаючи на сварки та непорозуміння з Анною, до кінця життя визнавала в ній велику княжну.[11] Тієї ж думки притримувалася її сестра Ніна, яка у 1927 році також оселилася у США.
19 березня 1930 року Ксенія розлучилася з Вільямом Лідсом. Причиною були вказані непримиренні розбіжності. Існує думка, що не останню роль у розставанні мала постійна увага преси.[6] Колишній чоловік зобов'язався виплачувати їй грошове утримання до наступного шлюбу.
У грудні 1945 року у Нью-Йорку донька Ксенії взяла шлюб із Едвардом Джадсоном Вінкопом-молодшим.[12] У віці 42 років сама княжна взяла другий шлюб із 35-річним коммерсантом Германом Джудом. Весілля пройшло 10 серпня 1946 року у Ґлен-Коув. Дітей у подружжя не було. Разом вони були до самої смерті Ксенії.
Княжна померла 17 жовтня 1965 у Ґлен-Коув у віці 62 років від раку. Похована у Ґлен-Коув.[13]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.