Loading AI tools
угорський поет і перекладач З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Міклош Радноті | ||||
---|---|---|---|---|
Radnóti Miklós | ||||
Ім'я при народженні | Міклош Гла́ттер | |||
Народився | 5 травня 1909 Будапешт | |||
Помер | 10 листопада 1944 (35 років) біля селища Абда, західна Угорщина ·вогнепальна рана | |||
Поховання | Керепеші, Будапешт | |||
Країна | Угорщина[1] | |||
Національність | угорець | |||
Діяльність | поет, перекладач | |||
Сфера роботи | Hungarian poetryd[2] і переклади з французькоїd[2] | |||
Alma mater | Університет Сегеда (1934) | |||
Заклад | Nyugatd | |||
Мова творів | угорська | |||
Роки активності | 1928—1944 | |||
У шлюбі з | Фанні Дьярматіd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Міклош Радноті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Міклош Радноті (угор. Radnóti Miklós); Міклош Гла́ттер (угор. Glatter Miklós; 5 травня 1909, Будапешт, Австро-Угорщина — 10 листопада 1944, біля селища Абда, західна Угорщина) — угорський поет, один із найбільших ліриків XX століття, перекладач.
Народився в забезпеченій єврейській родині. Його мати, Ілона Гросс, і брат-близнюк померли при його пологах. У віці 12 років втратив батька Якоба Глеттера, виховувався родичами.
Закінчивши у 1927 році школу, провів один рік у текстильному училищі Лідерце в Чехословаччині. У 1928 році спільно з друзями видав два номери власного літературного журналу, у якому надрукував два своїх твори — «Крик чайки» (Sirálysikoly) і «Поезія бідності і ненависті» (Szegénység és gyűlölet verse). У виданій у наступному році антології вже налічувалося 12 віршів Міклоша Радноті. У 1930—1934 роках навчався на філологічному факультеті Сегедського університету ім. Ференца Йожефа на спеціальності «угорська і французька мови». У 1935 і 1938 роках двічі з місячними візитами відвідував Париж. У середині 1930-х зблизився із соціалістичними силами, глибоко пережив Громадянську війну в Іспанії, загибель Федеріко Гарсіа Лорки, відгукнувся на неї віршами.
З початком Другої світової війни був в червні 1940-го і червні 1942 року спрямований на примусові роботи. 18 травня знову був мобілізований в угорську армію, але як єврей приписаний до частин, де не носили зброю і відправлений на Український фронт. У травні 1943 року звернувся до католицизму, охрестившись в базиліці святого Іштвана. Після окупації Угорщини німецькими військами в ході операції «Маргарита» почалася кампанія по відправці півмільйона угорських євреїв до таборів смерті пронацистським урядом Деме Стояї; Радноті був депортований 2 червня 1944 року на територію Югославії, в трудовий табір поблизу сербського містечка Бора. Звідти 3200 інтернованих гітлерівцями євреїв були відправлені в Гайденау, один з концентраційних таборів в системі Флоссельбургського табору, пішим маршем через територію Югославії та Угорщини. По дорозі Радноті був по-звірячому побитий конвоїром, а потім застрелений і похований у спільній могилі. За 18 місяців при ексгумації його тіло було опізнане по записнику з віршами останніх місяців життя. Рештки перепоховали на Будапештському кладовищі.
Радноті перекладав вірші Вергилія, Жана Лафонтена, Рембо, Малларме, Аполлінера, Поля Елюара, Блеза Сандрара, переклади видані в кн.: Orpheus nyomában / «Слідом за Орфеєм» (1942).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.