Гора Гарц (національний парк)

Національний парк Гори Гарц (англ. Hartz Mountains National Park) — національний парк, розташований на півдні острова Тасманія, Австралія. Це один із 19 національних парків Тасманії, а в 1989 році його було включено до Всесвітньої спадщини дикої природи Тасманії на знак визнання його природних і культурних цінностей^[3]. Гори Гарц^[en], які є частиною національного парку, були названі на честь гірського масиву німецького середньогір'я, гір Гарц у Німеччині^[4].

Національний парк Гори Гарц

англ. Hartz Mountains National Park
Озеро Ледіс Тарн, Національний парк Гарц
Назва на честь	Гори Гарцd
43°13′46″ пд. ш. 146°45′21″ сх. д.
Країна	Австралія
Розташування	Тасманія
Площа	72,26 км² і 121,34 км²[1]
Висота над р. м.	768 м
Засновано	1939 і 2013[1]
Оператор	Служба парків і дикої природи Тасманіїd
Число відвідувачів	11800 на рік (2005[2])
Вебсторінка	parks.tas.gov.au/explore-our-parks/hartz-mountains-national-park
Гора Гарц (національний парк) (Австралія)
Гора Гарц у Вікісховищі

Географія і геологія

«Центуріон» — ім'я найвищого у світі відомого евкаліпту (100,5 м)^[5]

Більшість території парку має середню висоту понад 600 метрів над рівнем моря, з висотою від 160 м на річці Піктон до 1255 м на вершині піку Гарц. Основою гірських порід у парку є магматичні гірські породи діабаз, а південні райони на нижчих висотах складаються з осадових порід, утворених із відкладень морських, льодовикових і прісноводних джерел між 355 і 180 мільйонами років тому. Рельєф був змінений з плином часу внаслідок кількох льодовикових періодів, утворюючи цирки, горнові вершини, арети та льодовикові жолоби^[4].

Флора і фауна

У парку мешкають тасманійські падемелони

Різноманітна рослинність включає вологі евкаліптові ліси^[en], основу яких складають дерева родини миртових (евкаліпти, корумбіяї, ангофори тощо), змішані ліси, де переважає тасманійський дуб^[en] (Eucalyptus obliqua), тропічні ліси, субальпійські та альпійські ліси^[en]. Серед тропічних лісів переважають Nothofagus cunninghamii, Atherosperma moschatum, Eucryphia lucida^[en] і Anopterus glandulosus^[en]. У субальпійських лісах переважають три типи евкаліптів: Eucalyptus coccifera^[en], Eucalyptus vernicosa^[en] найменший евкаліпт Австралії та Eucalyptus subcrenulata^[en]. Велика частина підліску складається з вересових рослин, у тому числі Telopea truncata^[en][4].

Більшість ссавців у парку ведуть нічний спосіб життя, до них належать валлабі Беннетта (Notamacropus rufogriseus), тасманійські падемелони (Thylogale billardierii) , кузу (Trichosurus), єхидни (Tachyglossidae) та качкодзьоби (Ornithorhynchus anatinus). Серед амфібій виділяється мохова жаба^[en] (Crinia nimbus), яка була виявлена в горах Гарц у 1992 році. Серед поширених у парку птахів слід зазначити тасманійську розеллу (Platycercus caledonicus), лісового крука (Corvus tasmanicus), східного медолюба-шилодзьоба (Acanthorhynchus tenuirostris) та інших медолюбових (Meliphagidae)^[4].

Історія парку

Територія парку колись була населена аборигенами Меллукерді. Перші європейці прибули на цю територію в 19 столітті в пошуках деревини сосни Франкліна (Lagarostrobos franklinii).

У 1840-х роках ранні поселенці, зокрема родина Джівс, заснували містечко Джівстон^[en] і проклали першу дорогу до гір Гарц. У результаті цей район став одним із найперших популярних місць для прогулянок на Тасманії. Зростання популярності території для відпочинку призвело до того, що в 1939 році її оголосили мальовничим заповідником^[4]. У 1951 році його було оголошено національним парком^[6], а в 1989 році його включили до Всесвітньої спадщини дикої природи Тасманії^[3].

Клімат

Кліматограма   Національного парку Гори Гарц
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
63     18 7	63     17 7	75     15 6	75     11 5	87     9 3	98     7 2	107     6 1	124     7 1	96     9 2	91     11 3	78     14 4	83     15 5
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1040 мм.

Клімат Національного парку Гори Гарц — помірний, вологий, його можна порівняти з кліматом Європи чи Північної Америки, за винятком того, що через велику кількість рослинності у парку випадає більше опадів, ніж у Європі чи Північній Америці. Літо (грудень — лютий) або м'яке, або прохолодне, і воно рідко стає «жарким», а середня температура навіть не досягає 20 °C. Взимку (червень — серпень) температура опускається нижче нуля майже щодня, але саме такий клімат характерний для більшості Тасманійської пустелі.

На відміну від материка, дощові місяці, як правило, припадають на початок зими, тобто приблизно в червні до середини весни в жовтні, причому серпень є найбільш дощовим місяцем у році, а січень — найпосушливішим.

Галерея

• 
  Водоспад Кларк
• 
  Гори Гарц
• 
  Озеро Гарц

Див. також

• Список національних парків Тасманії

Примітки

1. https://www.protectedplanet.net/309453
2. Parks and Wildlife Service Tasmania: Visitor Statistics 2002-03 onwards [Архівовано 2009-10-12 у Wayback Machine.]. Процитовано 13 липня 2023.
3. Parks and Wildlife Service Tasmania: Hartz Mountains National Park - Introduction [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Процитовано 13 липня 2023.
4. Parks and Wildlife Service Tasmania: Hartz Mountains National Park — Highlights [Архівовано 12 березня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 13 липня 2023.
5. 100 metres and growing: Australia's tallest tree leaves all others in the shade. ABC News (en-AU) . 11 грудня 2018. Процитовано 13 липня 2023.
6. ABS: 1384.6 — Statistics — Tasmania, 2005

Посилання

• Hartz Mountains National Park у Вікімандрах (англ.)
• Tasmania Parks and Wildlife Service