Мангиста́уська о́бласть (каз. Маңғыстау облысы, колишня назва Мангишлацька область) — область на південному заході Казахстану. Адміністративний центр — місто Актау.
| Мангистауська область | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
каз. Маңғыстау облысы | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Адм. центр | Актау | |||||||||
| Країна |  Казахстан | |||||||||
| Регіон | Казахстан | |||||||||
| ||||||||||
| Номерний знак | R і 12 | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 735008 осіб (2021[1]) (3,4%. 15-е) | |||||||||
| - густота | 3,55 осіб/км² (13-е місце) | |||||||||
| Етнікон | казахи — 86,5 %; росіяни — 8,6 %; азербайджанці — 1,0 %; українці — 0,7 %[2][3] | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 165 642 км² (6,1%. 7-е місце) | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 556 м (плато Мангистау) | |||||||||
| - мінімальна | −132 м (западина Карагіє) | |||||||||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||||||||
| Дата заснування | 20 березня 1973 | |||||||||
| Аким | Алік Айдарбаєв | |||||||||
| Вебсайт | офіційний сайт | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | KZ-47 | |||||||||
 | ||||||||||
 | ||||||||||
| ||||||||||
Історія
Область утворена 20 березня 1973 року з південної частини Гур'євської області і мала назву — Мангишлацька. В 1988 році область була ліквідована, але 1990 року відновлена вже під новою назвою.
Географія
Розташована на східному березі Каспійського моря, в більшій частині на півострові Мангистау, межує: на півночі з Атирауською та північному сході з Актюбінською областями, на півдні — з Туркменістаном та на сході — з Узбекистаном.
Північна частина області з обширними солончаками розташована на Прикаспійській низовині, центральну і південну частину займає плато Мангистау (г. Бесшоки, 556 м),[4] плато Устюрт і Кендерлі-Каясанське (на крайньому півдні). Кілька западин лежать нижче рівня моря, в тому числі дві найнижчі точки Казахстану — западини Карагіє (на захід від плато Мангистау) — 132 м і Каринжарик (між плато Мангистау і Устюрт) −70 м, а також западина Каунди (за 60 км на північний схід від Казахської затоки) −57 м.[5]
Велика частина території області зайнята солончаковою пустелею з ділянками чагарникової рослинності на бурих ґрунтах: поверхня частково покрита солончаками, такировидними солонцями і пісками, в тому числі рухомими піщаними масивами (Бостанкум),[6] з вкрай рідкою рослинністю.
Берег Каспійського моря порізаний численними затоками:
- Комсомолець
- Мангистауська
- Кочак
- Сариташ
- Тюб-Караганська
- Олександра Бековича-Черкаського
- Казахська
- Кендирлі
Біля берегів Каспійського моря знаходяться острови Тюленячі (в районі Мангистауської затоки) та Дурнєва (затока Комсомолець).
Клімат різко-континентальний, вкрай посушливий. Середня температура в січні −7 °C, в липні +27 °C (в окремі дні максимальна температура перевищує +40 °C). Опадів всього випадає близько 100—150 мм на рік.
Господарство
В області видобувається 25 % усієї нафти Казахстану. На початку 1950-х років у надрах були виявлені великі поклади урану і рідкісноземельних елементів.
Транспорт
Територією області проходить нафтопровід Актау-Жетибай-Озен. Місто Актау є морськими воротами Казахстану.
2014 року був затверджений перелік автомобільних шляхів обласного значення загальною протяжність 1012 км[7]:
| Номер | Назва | Протяжність, км |
|---|---|---|
| KR-1 | «Актау-Каламкас» з під'їздом до аеропорту | 278 |
| KR-2 | «Актау-Куюлус (ПГМК)» | 44 |
| KR-3 | «Куюлус (ПГМК)-Шетпе» | 45 |
| KR-4 | «Тасбулат-Карамандибас» | 11 |
| KR-5 | «Жетиай-Карамандибас-Жанаозен» | 80 |
| KR-6 | «Сайотес-Каракудук-Кизилсай» | 108 |
| KR-7 | «Форт-Шевченко-43 км дороги Актау-Каламкас» | 89 |
| KR-8 | «Форт-Шевченко-Таучик-Шетпе» | 161 |
| KR-9 | «Опорний-Сарикамис» | 80 |
| KR-10 | під'їзд до БВ «Фетісово» (Кендерлі) | 5 |
| KR-11 | під'їзд до аеропорту «Актау» | 14 |
| KR-12 | «Ата-Жоли» | 97 |
2015 року був затверджений новий перелік, загальна протяжність доріг при цьому зменшилась до 932 км[8]:
| Номер | Назва | Протяжність, км |
|---|---|---|
| KR-1 | «Актау-Форт-Шевченко» | 122 |
| KR-2 | «43 км дороги Актау-Форт-Шевченко-родовище Каламкас» | 231 |
| KR-3 | «Актау-аеропорт» | 24 |
| KR-4 | «С.Шапагатов-аеропорт» | 4 |
| KR-5 | «Актау-Куюлус» | 44 |
| KR-6 | «Куюлус-Шетпе» | 45 |
| KR-7 | «Тасболат-Карамандибас» | 11 |
| KR-8 | «Жетибай-Карамандибас-Жанаозен» | 80 |
| KR-9 | «Сайотес-Каракудук-Кизилсай» | 108 |
| KR-10 | «Форт-Шевченко-Таучик-Шетпе» | 161 |
| KR-11 | під'їзд до БВ «Кендерлі» | 5 |
| KR-12 | «Ата-Жоли» | 97 |
Соціальна сфера
2010 року був затверджений Державний перелік пам'яток історії та культури місцевого значення, який налічує в собі 570 об'єктів[9].
Адміністративний поділ
При утворені, у 1973 році, область ділилася на 3 райони: Бейнеуський, Єралієвський і Мангистауський. У 1980 році утворено Мунайлинський район, проте у 1988 він був ліквідований. У 1992 році утворено Тупкараганський район, а через рік Єралієвський район був перейменований в Каракіянський. У 2007 році відновлений Мунайлинський район.
| № | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
Центр | АО | НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Бейнеуський район | 40519,33 | 23430 | 26548 | 46937 | 70585 | Бейнеу | 10 | 11 |
| 2 | Каракіянський район | 64297,01 | 28403 | 23437 | 29579 | 36460 | Курик | 7 | 8 |
| 3 | Мангистауський район | 47018,32 | 28282 | 29024 | 31215 | 35052 | Шетпе | 12 | 21 |
| 4 | Мунайлинський район | 4921,89 | 11537 | 13300 | 74294 | 153838 | Мангистау | 7 | 8 |
| 5 | Тупкараганський район | 8076,99 | 14420 | 14225 | 20544 | 37250 | Форт-Шевченко | 6 | 6 |
| 6 | Актауська м.а. | - | 160930 | 144798 | 169809 | 259365 | Актау | 1 | 2 |
| 7 | Жанаозенська м.а. | - | 55675 | 63337 | 113014 | 142458 | Жанаозен | 4 | 5 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Актау | 159245 | 143396 | 166962 | 251855 |
| 2 | Жанаозен | 48339 | 48871 | 91332 | 72425 |
| 3 | Бейнеу | 11913 | 14299 | 32452 | 55842 |
| 4 | Рахат | - | - | - | 35468 |
| 5 | Мангистау | 10703 | 12433 | 14818 | 33141 |
| 6 | Баскудук | - | - | 14215 | 31534 |
| 7 | Атамекен | - | - | 22428 | 29294 |
| 8 | Кизилтобе | - | - | 15157 | 25188 |
| 9 | Шетпе | 10581 | 10237 | 12223 | 16762 |
| 10 | Батир | - | - | - | 16621 |
| 11 | Тенге | 4572 | 11080 | 16688 | 15894 |
| 12 | Жетибай | 8988 | 9153 | 11326 | 13541 |
| 13 | Кендерлі | - | - | - | 12868 |
| 14 | Акшукур | 3008 | 3347 | 6230 | 12279 |
| 15 | Курик | 10629 | 6701 | 8118 | 11466 |
| 16 | Даулет | - | - | 4800 | 10135 |
Населення
Населення — 735008 осіб (2021; 485392 у 2009[10], 314669 у 1999, 322677 у 1989).
Національний склад (станом на 2016 рік[11]):
- казахи — 565694 особи (90,26 %)
- росіяни — 38248 осіб (6,1%)
- азербайджанці — 5715 осіб
- каракалпаки — 2242 особи
- узбеки — 2146 осіб
- лезгини — 1955 осіб
- українці — 1954 особи
- татари — 1707 осіб
- вірмени — 1072 особи
- корейці — 848 осіб
- чеченці — 664 особи
- киргизи — 640 осіб
- грузини — 397 осіб
- німці — 296 осіб
- удіни — 235 осіб
- білоруси — 214 осіб
- осетини — 201 особа
- інші — 2546 осіб
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
