Органічна хімія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук, вуглеводнів та їхніх похідних (тобто майже всіх сполук вуглецю з іншими хімічними елементами), здійснює розроблення методів синтезу, досліджує реакційну здатність таких сполук. Здатність вуглецю з'єднуватися з більшістю елементів і утворювати молекули різного складу і будови обумовлює різноманіття органічних сполук (до кінця XX століття їх число перевищило 10 млн, зараз понад 20 млн). В органічних сполуках, вуглець завжди перебуває у збудженому стані (явище переходу електронів на більш високі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його найвища валентність дорівнює IV, а не II (за спокійного стану). Органічні сполуки мають вирішальне значення для існування живих організмів.
Органічна хімія | |
Тема вивчення/дослідження | органічні сполуки |
---|---|
Протилежне | неорганічна хімія |
Органічна хімія у Вікісховищі |
Основною метою основоположних досліджень у галузі органічної хімії є:
- встановлення залежності властивостей органічних сполук від їхньої будови,
- вивчення фізичних і хімічних властивостей органічних сполук, зокрема прикладних цінних властивостей, заради використання цих сполук у різних галузях господарства,
- вивчення нових типів і механізмів органічних реакцій, розвиток методів синтетичної органічної хімії.