Павлівська вулиця (Київ)
вулиця в Шевченківському районі Києва З Вікіпедії, вільної енциклопедії
вулиця в Шевченківському районі Києва З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Па́влівська ву́лиця[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від перетину Гоголівської вулиці та вулиці Володимира Винниченка до вулиці Чорновола.
Павлівська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Солдатська слобідка |
Район | Шевченківський |
Колишні назви | |
Павлівський провулок, вулиця Академіка Павлова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 710 м |
Координати початку | 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. |
Координати кінця | 50°27′05″ пн. ш. 30°29′01″ сх. д. |
поштові індекси | 01135, 01054 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Лук'янівська», «Вокзальна» |
Автобуси | А 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
Трамваї | Т 15, 18 (Дмитрівською вулицею) |
Тролейбуси | Тр 19, 19Д, 33 (Вулицею Чорновола) |
Маршрутні таксі | Мт 464, 496, 499, 500, 558 (Вулицею Чорновола) Приміський 302, 820 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11233 |
У проєкті OpenStreetMap | r414817 |
Мапа | |
Павлівська вулиця у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Олександра Кониського, Дмитрівська і Золотоустівська.
Вулиця запроектована у 30-ті роки XIX століття (одна з перших згадок — 1838 року) на Солдатській слобідці. Реально прокладена у 1850-х роках. Простягалася до Золотоустівської вулиці. У 70-х роках XIX століття продовжена до сучасних розмірів. У 1883 році згадується також як Павлівський провулок. У 1900-х роках було побудоване продовження Павлівської вулиці між Гоголівською та Обсерваторною вулицями — Новопавлівська вулиця (тепер — вулиця Володимира Винниченка).
В 1910-1959 роках вулицею пролягала трамвайна лінія від Хрещатика до кінця вул. Керосинної (Шолуденка).
У 1939 році вулицю було об'єднано з Новопавлівською вулицею під назвою вулиця Академіка Павлова[2], на честь вченого Івана Павлова. Історичну назву вулиці відновлено 1944 року[3].
За міським розкладом Павлівська вулиця належала до 4-го розряду, 1914 року переведена одразу до 1-го розряду. Забудова переважно складалася з малоповерхових обивательських споруд і окремих промислових підприємств (ковбасна фабрика Бульйона, асфальтовий завод Суського). Значна частина забудови XIX — початку XX століть ще збереглася.
Історичну цінність має будинок № 9. Споруджений у 90-х роках XIX століття, він належав особистому почесному громадянинові Василю Яковичу Удовенку. Одноповерхова з підвалом кам'яниця являє собою характерний тип київських особняків кінця XIX століття. У 1943 році, після визволення Києва від німецьких військ, в особняку оселився член Військової ради 1-го Українського фронту Микита Хрущов. Наприкінці 1943 року якось вночі на район було скинуто дві пари бомб, які пошкодили кілька сусідніх будинків. Того ж дня Микита Хрущов виїхав з будинку № 9 та оселився у садибі на вулиці Герцена, 14.
Архітектурну цінність мають прибутковий будинок № 10 та будинок № 13/48, зведений у 1930 році у стилі конструктивізм.
У будинку № 9 у 1943 році мешкав Микита Хрущов. У будинку № 8 проживав художник-графік Володимир Юнг, а у будинку № 10 — графік, професор Художнього інституту Іларіон Плещинський (1892–1961).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.