Івано-Франківськ (станція)

Іва́но-Франкі́вськ — головна вузлова залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на перетині неелектрифікованих ліній Ходорів — Хриплин, Івано-Франківськ — Делятин та Івано-Франківськ — Стрий. Розташована в обласному центрі Івано-Франківської області.

Станція Івано-Франківськ Ходорів — Хриплин Івано-Франківськ — Стрий Івано-Франківськ — Делятин Львівська залізниця Івано-Франківська дирекція м. Івано-Франківськ
Вокзал станції Івано-Франківськ Вокзал станції Івано-Франківськ
48°55′30.83″ пн. ш. 24°43′24.51″ сх. д.
Дата відкриття	1 вересня
Рік відкриття	1866 (159 років)
Попередня назва	Stanisławów, Stanislau, Станиславів
Тип	вузлова
Колій	8
Платформ	3
Тип платформ(и)	бічна та 2 острівні
Форма платформи	прямі
Вулиця	Привокзальна
Пересадка на	міський громадський транспорт: 21, 22, 23, 24, 27, 28, 30, 37, 38, 40, 41, 44, 46, 48 2, 3, 6, 8
Відстань до Києва, км	699 (через Львів (через Здолбунів); 748 (через Жмеринку)
Відстань до Львова, км	141
Відстань до Чернівців, км	126
Код станції	388404 ?
Код «Експрес-3»	2218200 ?
Послуги
Супутні послуги
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ на Вікісховищі

п о р Івано-Франківськ — Коломия

Легенда  Ходорів  Стрий Ямниця Угринів 140,1 Івано-Франківськ 142,2 Бистриця р. Бистриця-Надвірнянська 144,2 Хриплин  Надвірна р. Унява Н10 150,5 Діброва 152,9 Марківці р. Стримба 159 Ворона 163 Отинія р. Біленька р. Голишанка 166,5 166 км 167,7 Голосків р. Голишанка Н10 171 Хлібичин 174 Черемхів 179,6 Коршів р. Турка 187,4 Годи-Турка 192 П'ядики р. Косачівка Н10  Делятин 195,4 Коломия  Стефанешти  Чернівці

п о р Івано-Франківськ — Стрий

Легенда  Львів  Ходорів  Самбір 0 Стрий Т 1418  Мукачево М06 р. Стрий 2 Миртюки 9 Станків 12 Довге-Моршинське 14,4 Моршин 17,4 Лисовичі р. Сукіль Львівська область Івано-Франківська область 24,4 Болехів р. Свіча 28,5 Свіча 32,8 Яворів 9 Вигода 0 37,2 Долина 41,5 Рахіня 44,5 Надіїв 47,2 Раків 51,5 Рожнятів р. Сівка 54,2 Брошнів 57,6 Голинь 65,7 Калуш Н10 р. Лімниця 74,4 Вістова Н10 79,7 Боднарів Н10 р. Луква 86 Майдан р. Луквиця Н10 91,4 Ценжів 99,3 Павлівка Н09  Ходорів 104,5 Угринів р. Бистриця-Солотвинська вул. Надрічна вул. Вовчинецька 107,8 Івано-Франківськ р. Бистриця-Надвірнянська  Коломия  Делятин

п о р Львів — Івано-Франківськ

Легенда  Рава-Руська  Рясна II – Красне  0 Львів § ~25кВ/=3кВ  Перемишль  Стрий — М11 2 Городоцька вул. Любінська вул. Кульпарківська 4 Коновальця вул. Княгині Ольги 4,7 Княгині Ольги вул. Стрийська 6,8 Персенківка пр-т Червоної Калини вул. Зубрівська 10 Зубрівська вул. Сихівська 11,2 Сихів Львів Львівський район М06 18,8 Давидів 21,5 22 км 24,5 Старе Село 27,7 Буцьків 30 Підмонастир 32,4 33 км 35,3 Глібовичі 39 40 км 43,4 Вибранівка 48 Борусів 50,6 Бориничі 57 Чорний Острів 59 Городище  Пісочна М30  Тернопіль 63,4 Ходорів  Стрий р. Луг 70,5 Бортники 74,5 Молодинче Львівська область Ів.-Франківська область 77,1 Журавно Львівська область Ів.-Франківська область 81,8 Чернів 85,5 Село Чернів р. Свірж 87,8 Букачівці 92 Тенетники Т 0910 96,2 Мартинів 100,3 Бурштин 103 ГРЕС 105,1 Бовшів Н09 111,3 Галич р. Гнила Липа Т 0903 115,6 Тустань 118,5 Дубівці р. Дністер Р20 125,3 Єзупіль 131,1 Тос р. Ямниця 133,2 Ямниця  Калуш 136,7 Угринів р. Бистриця-Сол. 140,1 Івано-Франківськ  Надвірна  Коломия

п о р Івано-Франківськ — Делятин
Легенда  Львів  Стрий р. Бистриця-Солотвинська вул. Надрічна 4,2 Івано-Франківськ вул. Незалежності  Н18 2 Бистриця р. Бистриця-Надвірнянська 0 Хриплин  Коломия 6,5 Дружба Н10 8 Братківці 11,4 Дачник 15,8 Тисменичани 19,3 Цуцилів 24,9 Тарновиця р. Стримба 32,9 Надвірна 41,1 Лоєва Н09 р. Любіжня 47,4 Любижня  Коломия 50,5 Делятин  Рахів

Історія

Вокзал Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці у місті Станиславові (нині — Івано-Франківськ) побудований у 1866 році^[1]. Дата відкриття залізниці увічнена на металевих стовпах перону станції. У будівництві вокзалу були використані елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони.

1 вересня 1866 року поїзд із декількома сотнями галичан вирушив зі станції Львів до Чернівців. Час в дорозі складав 12 годин, на станції Станиславів мав тривалу зупинку (47 хвилин). У 1869 році на станцію прибув перший пасажирский поїзд з Харкова^[2].

На початку 1890-х років станція Станиславів набула статусу вузлової, від якої відгалужувалися лінії у п'яти напрямках: до Львова, Чернівців — Ясси (1866—1869), Стрия (1875), Гусятина (1884), Вороненко (1891).

Вокзал увійшов в історію електрифікації міста, як перша споруда, що була електрифікована лампами. Роботи з електрифікації здійснювала відома німецька фірма «Сіменс і Гальске», перші лампи на вокзалі були увімкнені 13 січня 1897 року.

У 1904 році міська дирекція залізниці звернулась до міністерства з питанням про розширення вокзалу. Роботи з перебудови вокзалу були розпочаті навесні 1903 року та закінчені у 1906 році під керівництвом віденського інженера пана Є. Балдішу. Одночасно поруч із вокзалом зведена будівля залізничної пошти, яка була введена в експлуатацію наприкінці 1905 року. Після перебудови вестибюль вокзалу став заввишки на 20 м, в основі 20,5×14,3 м, а фасад — завдожки 200 м.

Вокзал побудований з цегли у стилі неоренесансу. Має форму, яка наближається до витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол, який є можливість побачити з різних районів міста. У перші десятиліття після реконструкції над куполом була встановлена скульптура крилатої богині, яка з часом була втрачена та наразі так і не відновлена.

• 
• 
• 

У 1999 році проведена капітальна реконструкція головної будівлі вокзалу, посадкових платформ, привокзальної площі. Після цього вокзал набув сучасного та естетичного вигляду. Наново відреставрований вокзал ззовні, відновлені інтер'єри, розширені та облаштовані новою тротуарною плиткою посадкові платформи, встановлені сучасні світильники.

Будівля розташована приблизно за 600 м на схід від вулиці Михайла Грушевського та на північ від вулиці Богдана Лепкого, що є межею історико-архітектурного заповідника Івано-Франківська.

На пероні вокзалу перебували цісар Франц Йосиф I, відомий композитор Микола Лисенко, звитяжці польські, румунські, німецькі, українські.

У 1930-х роках з вокзалу була можливість дістатися без пересадок до Берліна та Відня.

У 2018 році вокзал станції Івано-Франківськ увійшов у ТОП-10 найбільш завантажених вокзалів України, послугами якого скористалися 1,6 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 823,3 тис. / висадка — 830,4 тис. пасажирів)^[3].

11 грудня 2022 року на вокзалі станції Івано-Франківськ впорядковані стенди із розкладом руху поїздів. Раніше інформація про маршрути поїздів містила виправлення у вигляді наліпок. Деякі дані були нечитабельними, що створювало незручності для пасажирів. Наразі, всі рядки з інформацією про рейси поїздів та час відправлення/прибуття оновлено та приведено до єдиного стандарту^[4].

Пасажирське сполучення

Івано-Франківськ — є транспортним хабом, де є можливість здійснити пересадку на міжміські та приміські автобусні маршрути до Карпат або за кордон. Станція Івано-Франківськ щоденно приймає і відправляє транзитні пасажирські поїзди, серед яких деякі в Івано-Франківську мають кінцевий пункт призначення^[5]. Усі пасажирські поїзди (крім групових замовлень), які прямують через Івано-Франківськ, мають на станції тривалі зупинки.

Далеке сполучення:

Поїзди далекого сполучення від станції Івано-Франківськ прямують до кінцевих станцій: Дніпро-Головний, Запоріжжя I, Київ-Пасажирський (через Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю та через Здолбунів, Шепетівку, Коростень), Кривий Ріг-Головний, Ковель, Одеса-Головна, Рахів, Харків-Пасажирський, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Ясіня.

З 11 грудня 2016 року призначався нічний швидкий поїзд до Миколаєва через Білу Церкву, Імені Тараса Шевченка, Апостолове, Херсон, а також поїзди до станцій Новоолексіївка, Херсон, Маріуполь (тимчасово скасовані через російське вторгнення в Україну).

До 2011 року курсував пасажирський поїзд № 675/676 сполученням Івано-Франківськ — Шепетівка^[6].

До 18 березня 2020 року курсували поїзди № 605/606 сполученням Львів — Рахів та № 667/668 Ковель — Львів — Чернівці, в складі яких були вагони із загальними місцями.

Швидкісні та регіональні поїзди:

• 7 липня 2015 року вирушив у перший рейс «нічний експрес» № 115/116 сполученням Харків — Івано-Франківськ. З 10 грудня 2017 року поїзду змінено № 15/16 і маршрут руху Харків — Івано-Франківськ — Рахів (через Львів, Київ, Миргород, Полтаву).
• 5 жовтня 2015 року у перший рейс за маршрутом Львів — Чернівці вирушив дизель-поїзд ДПКр-2 «Обрій», який курсував щоденно, окрім середи, з 6 жовтня 2015 року з Чернівців — щоденно, окрім четверга. Відстань між містами 267 км поїзд долав майже за 3,5 години та здійснював зупинити лише на станціях Ходорів, Івано-Франківськ, Коломия та Снятин^[7].
• З листопада 2015 по 5 серпня 2016 роки призначався регіональний експрес № 704/703 Львів — Івано-Франківськ, але через нерентабельність був скасований^[8]. Згодом маршрут руху подовжувався до станції Чернівці.
• З січня 2017 року курсував поїзд, що складається з вагонів-трансформерів сполученням Київ-Пасажирський — Івано-Франківськ, час у дорозі складав близько 8 годин.

• 
• 
• 
• 
• 
  ДПКр-2 «Обрій»

Приміське сполучення:

Приміські поїзди прямують у сполученні:

• Івано-Франківськ — Коломия;
• Івано-Франківськ — Ходорів;
• Івано-Франківськ — Ворохта / Яремче;
• Івано-Франківськ — Стрий.

У 2006 році курсував рейковий автобус PESA Bydgoszcz за маршрутом Львів — Ворохта, який долав відстань до Львова за півтори години, проте згодом був скасований.

Вранці приміські поїзди до станцій Яремче та Стрия мають узгоджену пересадку з прибуваючого нічного швидкого поїзда з Києва.

Туристичний потенціал

Донедавна вокзал був для більшості туристів та гостей міста вікном у Карпати, хоча останнім часом значна частина туристів обирає варіант без пересадок нічними швидкими поїздами сполученням Київ — Рахів, що зупиняються у Івано-Франківську, або ж поїздом № 357/358 «Гуцульщина» сполученням Київ — Ясіня, на який є можливість здійснити пересадку на станції Коломию.

Див. також

• Залізниця Ерцгерцога Альбрехта

Галерея

• 
• 
•