Алматинська область

Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.

Алматинська область
каз. Almaty oblysy
Герб Алматинської області
Країна:      Казахстан
Основні дані
Утворена:	10 березня 1932 року
Населення (2021[1]):	1453778 осіб
Площа:	105100[2] км²
Густота населення:	13,83 осіб/км²
Телефонний код:	7-727—728
Поштові індекси:	040000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Конаєв
Кількість районів:	9
Кількість міських адміністрацій:	2
Влада
Голова області:	Султангазієв Марат Єлеусізович

Географія

Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від −5 до −10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений такими видами: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія

11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР).

22 лютого 1933 року зі складу Алма-Атинської області до складу Карагандинської області передано Четський район.

5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області^[3].

8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.^[4]

Господарство

Промисловість

Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство

У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт

Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ

№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Балхаський район	37390,61	38772	30967	30037	29209	Баканас	15	28
2	Єнбекшиказахський район	8300,00	199118	202659	257506	278581	Єсік	26	79
3	Жамбильський район	19309,80	107313	105895	117599	163052	Узинагаш	24	61
4	Ілійський район	8026,98	95039	91986	134781	213064	Отеген-батира	9	22
5	Карасайський район	2047,50	100899	118775	184356	307870	Каскелен	9	44
6	Кегенський район	7102,98	43893	36664	36751	29003	Кеген	12	34
7	Райимбецький район	7119,37	51357	46429	43626	29941	Наринкол	11	20
8	Талгарський район	3532,74	117412	126213	160531	227344	Талгар	11	45
9	Уйгурський район	8700,00	58114	62981	60792	63598	Чунджа	14	25
10	Алатауська м.а.	880,00	26337	25246	31511	49145	Алатау	-	1
11	Конаєвська м.а.	3078,64	47634	43290	48213	62971	Конаєв	1	10

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Каскелен	30 870	37 221	58 418	79 482
2	Талгар	43 645	43 353	45 529	63 883
3	Конаєв	38 300	33 428	39 855	54 245
4	Алатау	26 337	25 246	31 511	49 145
5	Узинагаш	19 798	23 887	30 589	46 184
6	Єсік	26 955	31 254	34 355	41 018
7	Боралдай	21 014	18 999	28 142	35 863
8	Отеген-батира	16 663	17 301	20 163	31 675
9	Каргали	16 468	17 501	20 114	30 999
10	Жибек-жоли	7 226	8 923	15 163	30 134
11	Шелек	25 156	22 703	26 688	29 032
12	Шамалган	8 346	10 013	13 616	28 644
13	Байсерке	5 180	8 673	15 124	26 338
14	Чунджа	17 573	20 095	18 008	22 068
15	Туздибастау	7 723	9 182	12 577	21 693
16	Мухаметжана Туймебаєва	4 519	6 541	10 312	20 781
17	Кендала	2 002	2 816	8 474	16 878
18	Бесагаш	5 909	8 857	15 458	16 632
19	Іргелі	3 719	4 356	6 284	16 450
20	Аскар Токпанов	2 950	3 481	7 704	14 499
21	Тургень	9 624	9 741	12 116	13 828
22	Панфілово	7 721	7 402	9 575	13 428
23	Жапек-батира	3 548	4 616	7 238	12 470
24	Байтерек	5 483	5 844	9 679	10 996
25	Байкент	5 152	4 705	7 307	10 550
26	Байдібек-бі	7 452	7 001	9 802	10 444
27	Коксай	4 440	4 835	7 769	10 439

Населення

Населення — 1453778 осіб (2021; 1105703 у 2009^[5], 891105 у 1999, 885888 у 1989).

Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи^[6]:

• казахи — 1094934 особи (64,68 %)
• росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
• уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
• турки — 32221 особа (1,90 %)
• азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
• корейці — 16331 особа (0,97 %)
• курди — 15348 осіб (0,91 %)
• татари — 14620 осіб (0,86 %)
• німці — 12835 осіб (0,76 %)
• українці — 8942 особи
• чеченці — 6352 особи
• узбеки — 3441 особа
• киргизи — 2409 осіб
• греки — 1767 осіб
• дунгани — 1765 осіб
• поляки — 1632 особи
• білоруси — 1443 особи
• інші — 11071 особа

Міського населення — 16,2 %^[7]. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.

Керівники області

1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану

• 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич
• 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович
• 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович
• 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович
• 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак
• 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович
• 1938—1940 — Садовников Микола Петрович
• 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович
• 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович
• 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед
• 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек
• 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович
• 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій
• 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович
• 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
• 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович
• 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
• 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович
• 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович
• 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович
• 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович
• 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули
• 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович
• 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович
• 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович

Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради

• 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла
• 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович
• 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович
• 1937—1937 — Кужанов Татігалі
• 1939—1940 — Захаров Микола Семенович
• 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович
• 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
• 1943—1944 — Діяров Курман Діярович
• 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович
• 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович
• 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
• 1956—1957 — Богатир Захар Антонович
• 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
• 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович
• 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович
• 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан
• 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна
• 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович
• 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович
• 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович
• 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович
• 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович
• 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович

Голови Алма-Атинської обласної ради

• 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
• 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович

Голови адміністрації Алматинської області

• 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович
• 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович

Акими Алматинської області

• 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович
• 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович
• 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич
• 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович
• 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович
• 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович
• 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович
• 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович
• 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович