Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Глаголев Василь Васильович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Глаголев Василь Васильович
Remove ads

Глаго́лев Васи́ль Васи́льович (*21 лютого (4 березня) 1896(18960304) Калуга — †21 вересня 1947, Москва) — радянський воєначальник, четвертий Командувач ПДВ СРСР (квітень 1946 вересень 1947), генерал-полковник (15.07.1944), Герой Радянського Союзу (01.11.1943).

Коротка інформація Глаголев Василь Васильович, Народження ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Під час Першої світової війни рядовий.

У Червоній армії з 1918. Учасник Громадянської війни на Уралі і Північному Кавказі в 1919—20.

Закінчив Бакинські командні курси (1921), курси удосконалення комскладу (1926 і 1931) і курси удосконалення вищого начскладу при Військовій академії ім. М. В. Фрунзе (1941).

У міжвоєнний період займав посади від командира ескадрону до командира дивізії, був на штабній роботі.

В період Німецько-радянської війни командир 42-ї кавалерійської дивізії (липень 1941 — квітень 1942), потім 73-ї (квітень — жовтень 1942) і 176-ї (жовтень — листопад 1942) стрілецької дивізій. З листопада 1942 до лютого 1943 командир 10-го гвардійського стрілецького корпусу, згодом командувач арміями: 9-ю (лютий — березень 1943), 46-ю (березень 1943 — травень 1944), 31-ю (травень — грудень 1944), 9-ю гвардійською (з грудня 1944 до кінця війни), що мали у своєму складі з'єднання та частини повітрянодесантних військ.

Брав участь у боях за Крим (1941), у битві за Кавказ (1942—1943), у Курській битві і битві за Дніпро (1943), в операціях з визволення Правобережної України (1944), у Білоруській (1944), Балатонській, Віденській і Празькій операціях (1945).

Уміло керував військами армії. Полководницький талант воєначальника найповніше виявився при проведенні Віденської наступальної операції і боїв з добірними танковими дивізіями СС: 3-тю «Мертва голова», 2-ю «Рейх», 12-ю «Гітлерюгенд» біля озера Балатон.

За уміле керівництва військами, особисту мужність і героїзм 1 листопада 1943 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував командувати армією, з квітня 1946 року — командувач повітрянодесантними військами.

Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, орденом Кутузова 1-го ступеня і медалями.

Помер на навчаннях у вересні 1947 року.

Remove ads

Див. також

Посилання

Попередник:
генерал-майор
Коротеєв К. А.
вересень 1942 лютий 1943
Командувач 9 А
лютий 22 березня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Коротеєв К. А.
березень травень 1943
Попередник:
генерал-майор
Рижов О. І.
лютий березень 1943
Командувач 46 А
березень 1943 травень 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Шльомін І. Т.
травень 1944 січень 1945
Попередник:
генерал-лейтенант
Глуздовський В. О.
27 лютого 1943 27 квітня 1944
Командувач 31 А
27 травня 1944 15 грудня 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Шафранов П. Г.
15 грудня 1944 9 липня 1945
Попередник:
посада створена
Командувач 9 гв. А
5 січня 9 липня 1945
Наступник:
н/д
Попередник:
генерал-лейтенант
Затевахін І. І.
1944 1946

4
Командувач ПДВ СРСР

квітень 1946 вересень 1947
Наступник:
генерал-лейтенант
Казанкин О. Ф.
1947 1948
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads