Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Жульєт Бінош

французька акторка, художниця і танцюристка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Жульєт Бінош
Remove ads

Жульє́т Біно́ш (фр. Juliette Binoche; 9 березня 1964, Париж) французька акторка, художниця, танцюристка. Володарка 15 премій у кінематографі, лауреатка «Оскара» (1997) за фільм «Англійський пацієнт». Зіграла в понад 60 кінострічках. Відома за ролями у фільмах «Нестерпна легкість буття», «Три кольори: Синій», «Англійський пацієнт», «Гусар на даху», «Шоколад». Одна з найвисокооплачуваніших акторок Франції[джерело?][4].

Коротка інформація Жульє́т Біно́ш, фр. Juliette Binoche ...
Remove ads

Біографія

Народилася в Парижі в родині скульптора Жана-Марі Бінош та театральної акторки Монік Стеленс. Батьки розлучилися, коли Жюльєт було чотири, і мати відправила їх із сестрою Маріон до інтернату. У школі Жульєт вчилася не дуже добре, та все змінилося, коли мати змогла подарувати їй альбоми з шедеврами видатних художників: їй подобалося робити копії з репродукцій. В юності доводилось підробляти касиркою. З 15 років займалася в національній школі мистецтв у Парижі.[5]

Remove ads

Кар'єра

На професійній сцені Бінош з 1980 року, дебютувала в кіно у фільмі «Прекрасна свобода» (1983). У 23 роки привернула увагу міжнародної кінокритики роботою в фільмі Філіпа Кауфмана «Нестерпна легкість буття».

Жульєт Бінош захоплювалася щоденниками Марії Башкирцевої, і на початку акторської кар'єри зіграти Башкирцеву було найбільшою мрією. Бінош захоплена стрічками Андрія Тарковського.

Працювала з режисерами Жаном-Люком Годаром, Луї Малем, Сафі Неббу[en], Криштофом Кесльовським, Жаном-Полем Раппно, Леосом Караксом[6].

Для Бінош багато важать етична й політична складові кіно, вона більше прагне зніматися в стрічках із чітким громадянським меседжем, де насмілюються задавати незручні, а то й заборонені питання.

Україна стала першою країною Східної Європи, куди Бінош привезла свій проєкт Jubilations («Радіння») — п'ять стрічок, які акторка вважає для себе доленосними: «Побачення», «Коханці з Нового мосту», «Три кольори: Синій», «Історія кохання» та «Літній час». Окрім фільмів, до проєкту входить виставка «Портрети. В-Очах» (Portraits. In-Eyes) та її вірші, що супроводжують живопис.

Remove ads

Особисте життя

Народила двох дітей: Рафаеля (2 вересня 1993) від Андре Алле та Ганну (16 грудня 1999) від Бенуа Мажимеля.[7] Стала хрещеною матір'ю п'яти камбоджійських дітей.[8]

Фільмографія

Більше інформації Рік, Українська назва ...
Remove ads

Нагороди та номінації

Thumb
Жульєт Бінош на Каннському кінофестивалі, 2012 рік
Thumb
Жульєт Бінош у Каннах, 2002 рік.
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads