Коломиєць Анатоль Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Коломиєць.

Анатоль Іванович Коломи́єць (англ. Anatole Kolomayets’; 12 лютого 1927, Іванівка — 2014) — український художник  ; заслужений художник України з 13 лютого 2007 року^[1]. Брат поета Юрія Коломийця^[2].

Коломиєць Анатоль Іванович
Народження	12 лютого 1927(1927-02-12)  Іванівка, Полтавський район, Полтавська область
Смерть	2014
Країна	СРСР  США
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Королівська академія витончених мистецтв Льєжаd (1953)
Діяльність	художник
Брати, сестри	Коломиєць Юрій Іванович
Нагороди

Життєпис

Народився 12 лютого 1927 року в селі Іванівці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). В еміграції з 1941 року: з 1944 року мешкав у Німеччині, з 1947 року працював на копальнях Бельгії^[2]. Навчався у Льєжі: протягом 1947—1952 років — в Інституті мистецтва імені святого Луки, де здобув ступінь бакалавра; у 1952—1953 роках — у Королівській академії мистецтв, де здобув ступінь магістра^[3].

З 1953 року — у Сполучених Штатах Америки, де осів у Чикаго. 1954 року став співзасновником української молодіжної мистецької групи «Моноліт». Працював дизайнером фірми «Newman Stu­dio»; у 1960—1990 роках — розробником реклами для газет «Chicago Sun-Times», «Tribune».

Помер у 2014 році^[4].

Творчість

Працював у галузях станкового (писав пейзажі, портрети, натюрморти) і монументального живопису, станкової графіки, іконопису. Використовував техніки — олія, акварель, пастель, монотипія. Серед живописних робіт:

• «Пієта» (1955);
• «Вста­­вайте, мамо» (1960–1970-ті);
• «Емігрант» (1960–1970-ті);
• «Червона хустина» (1965);
• «У пошуках хліба» (1970);
• «Натюрморт із синім чайником» (1970);
• «Відлуння» (1970);
• «Мо­­нах у молитві» (1971);
• «Материнство» (1972);
• «Бронзова сова» (1973);
• «Натюр­морт із фруктами» (1974);
• «Опіка» (1974; 1988);
• «Рибний базар» (1975; 1988);
• «Ностальгія» (1975);
• «Скитський орел» (1975);
• «Адам і Єва» (1976);
• «Легінь» (1976);
• «Ми­­нула слава» (1976);
• «Чорна мадон­на» (1978);
• «Молода» (1978);
• «Дівчина з Полтави» (1978);
• «Українська дівчина» (1978);
• «Бан­­дуристка» (1979);
• «Дівчина зі Скитії» (1979);
• «Розмова птахів» (1980);
• «Воїн» (1982);
• «Гуцул» (1982);
• «Мати з дитиною» (1983);
• «Голод в Україні 1932—1933» (1986);
• «Синій птах» (1988);
• «Портрет Чорнобиля» (1988);
• «Козак-бандурист» (1988);
• «Са­­мотність» (1988);
• «Кобзар» (1989);
• «Бого­­уклінна» (1989);
• «Мати-захисниця» (1989);
• «Чумак» (1991);
• «Декларація незалежності України» (1992);
• «Молоді музиканти» (1994);
• «Втеча від страху» (1995);
• «За­­кохані» (1995);
• «Жінка і сонце» (1998);
• «Сіяч щастя» (2001);
• «Материнство» (2001);
• «Фауна» (2001);
• «Гуцульська пара» (2002);
• «Віолончеліст» (2002);
• «По­­дорож у невідоме» (2003);
• «Аргентинсь­кий карнавал» (2004).

Розмалював низку церков у Мілвокі, церкву святих Петра і Павла в Чикаго^[5].

Брав участь у художніх виставках у США, Канаді з кінця 1950-х років. Мав понад тридцять персональних виставок, зокрема у Чикаго у 1959—1960, 1965, 1968, 1970, 1978, 1993, 1998, 2003, 2011—2012 роках, Нью-Йорку у 1987 році, Києві у 1991, 2007 роках, Вашингтоні у 1995 році^[2].

Картини художника знаходяться в галереях та приватних колекціях Аргенти­ни, Австралії, Бельгії, Канади, Великої Британії, Франції, США та України^[3].