Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Кривиця

село в Рівненській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Кри́виця село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді.[1] з центром у селі Трипутня.[1] Населення становить 220 осіб (2011).[2]

Коротка інформація село Кривиця, Основні дані ...
Remove ads

Назва

Польською мовою згадується як Krzywica.[3]

Географія

Узагальнити
Перспектива

Площа села — 0,38 км².[1]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[4] Опадів 608 мм на рік.[4] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[4] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[4] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[4] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C.[4] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[4]

Більше інформації Клімат Кривиці, Показник ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Кривиця на мапах
Thumb
Кривиця[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Thumb
Кривиця[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Вперше згадується в роздільному записі княгині Марії Юріївної Гольшанської від 6 жовтня 1580 року, за яким село разом з Дубровицею та низкою інших володінь княгині переходили у власність її дочки, Варвари Козинської, що була одружена з Андрієм Фірлеєм, каштеляном малогоським.[1][5]

Станом на 1859 рік, Кривиця була власницьким селом, тут діяв цегляний завод[6]. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Залішани та залізнична станція Кривиця.[11]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[12] У червні 1943 польські більшовицькі партизани повністю спалили село (близько 80 хат) і вбили 6 мирних мешканців.[13] Загалом встановлено 20 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 6 загинуло, 7 було репресовано.[14]

У 1947 році село Кривиця разом з хутором Цегельня підпорядковувалося Кривицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[15]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[16] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][18] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,14 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,91 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,23 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 126 мбер (з них Cs — 115 мбер).[19]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[20]

Remove ads

Населення

Узагальнити
Перспектива
Більше інформації Рік, Населення ...

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Кривиця налічувалося 21 двір та 139 жителів (65 чоловіків і 74 жінок), усі православні[6].

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 304 мешканців, з них: 139 чоловіків та 165 жінок; 261 православний, 28 юдеїв та 15 римо-католиків; 253 українці, 28 євреїв, 22 поляки та 1 особа іншої національності.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 311 осіб, з яких 154 чоловіки та 157 жінок.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 259 жителів, з них 59 — дітей.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 254 особи.[22] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[24] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 220 осіб.[2] Густота населення — 660,53 особи/км².[1]

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[25]

Більше інформації Вік, Чоловіків ...

Соціально-економічні показники

Більше інформації Працездатне населення, Непрацездатне населення ...
Більше інформації Зайняті, Безробітні ...
Більше інформації Дорослі, Діти ...
Remove ads

Політика

Органи влади

До 2020 місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[1]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[29] У селі розташована виборча дільниця № 560292.[29] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 177 осіб.[2]

Культура

У селі працює Кривицький сільський клуб на 80 місць.[30]

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2023 рік: 13 грудня 2022 року Свято-Троїцька православна громада села була перереєстрована у складі Православної Церкви України[31].

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[32] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[33]

Remove ads

Освіта

У селі діє Кривицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[34] У 2011 році в ній навчалося 84 учні (із 160 розрахованих) та викладало 20 учителів.[34]

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.[35]

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads