Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Домбровицька волость

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Домбровицька волость
Remove ads

Домбровицька волость (рос. дореф. Домбровицькая волость[1]), або Дубровицька волость (рос. дореф. Дубровицькая волость[2]) — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Домбровиця.

Коротка інформація Губернія, Повіт ...
Remove ads

У складі Російської імперії

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Мапа волостей Волинської губернії (1892)
Більше інформації Рік, Населення ...

Домбровицька волость входила до IV стану та до 2-ї судово-мирової ділянки Рівненського повіту Волинської губернії[9][10]. На півночі волость межувала з Висоцькою волостю, на сході — з Любиковицькою волостю Рівненського повіту, на заході — з Осівською волостю (пізніше Бережницькою) Луцького повіту[11]. У волость входило 8 сільських общин[1].

Станом на 1885 рік волость складалася з 16 поселень, 10 сільських общин[2]. Населення — 8425 осіб (4178 чоловічої статі та 4247 — жіночої), 637 дворових господарства[2]. Основні поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Домбровиця — колишнє державне і власницьке містечко при річці Горинь за 140 верст від повітового міста, 2188 осіб, 204 двори; волосне правління; 2 православних церкви, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 3 постоялих вдори, 5 постоялих будинків, 47 лавок, 2 водяних млини, вітряк. За 3 версти — садиба Воробин із католицькою каплицею (домова), водяним млином, пивоварним та винокурним заводами. За 4 та 8 верст — цегельні заводи.
  • Берестя — колишнє державне і власницьке село при річці Горинь, 625 осіб, 69 дворів, кладовищенська православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Залішани — колишнє власницьке село при струмкові, 85 осіб, 11 дворів, православна церква.
  • Селець — колишнє власницьке село при річці Горинь, 815 осіб, 86 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Станом на 1890 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень, 8 сільських общин, 1154 дворів і 6926 жителів[1]. Волосним старшиною був Гнат Воротнюк, писарем — Феодосій Рабешко[1].

Станом на 1896 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1156 дворів і 7508 жителів[3]. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Павло Хранчевський[3].

Станом на 1898 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1288 дворів і 7606 жителів[4]. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Олександр Шмутківський[4].

Станом на 1900 рік у Домбровицькій волості налічувалося 23 поселення (1 містечко, 22 села та інших поселень), 8 сільських общин, 1550 дворів і 8379 жителів[5]. Волосним старшиною був Григорій Пінчук, писарем — Віктор Сус[5].

У 1906 році у волості було 40 поселень: 1 містечко, 15 сіл, 4 фільварки, 9 урочищ і 11 пунктів лісової сторожі[12]. Список населених пунктів волості у 1906 році[12]:

Більше інформації Назва, Вид ...

Станом на 1910 рік у Домбровицькій волості налічувалося 18 поселення (1 містечко, 17 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 2103 двори і 9861 житель[6]. В. о. волосного старшини був Пінчук, писарем — А. Мельник[6].

Станом на 1913 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1490 дворів і 11 758 жителів[7]. Волосним старшиною був Т. Пінчук, писарем — А. Мельник[7].

Станом на 1916 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1872 двори і 11 990 жителів[8]. Старшиною волості був П. Пінчук, писарем — А. Мельников[8].

Remove ads

У складі Польщі

Узагальнити
Перспектива
Коротка інформація Воєводство, Повіт ...
Thumb
Дубровицька гміна у складі Сарненського повіту

Після захоплення Полісся поляками волость називали ґміна Домбровиця і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Домбровиця. Містечко Домбровиця утворювало окремо міську гміну.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 2072 будинки та 12 214 мешканців, з них: 5902 чоловіки та 6312 жінок; 11 198 православних (91,68 %), 701 римо-католик (5,74 %), 314 юдеїв (2,57 %) та 1 євангельський християнин; 10 438 українців (85,46 %), 765 поляків (6,26 %), 701 «тутейший» (5,74 %), 273 євреї (2,24 %), 17 білорусів, 15 росіян, 2 литовці, 2 шведи та 1 естонець[13]. Станом на 1921 до гміни належало 48 населених пунктів (17 сіл, 3 хутори, 4 фільварки, 16 лісничівок, 3 цегельні, 1 селище, 1 смолярня, 1 тартак, 1 млинарське селище, 1 залізнична станція)[13]:

Більше інформації Назва, Вид ...

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року з ліквідованої ґміни Бережниця до ґміни Домбровіца передані населені пункти — містечко: Бережниця; села: Грані, Кураш, Осова, Ремчиці, Рудня, Соломіївка, Зульня; селища: Головенська і Обшар; колонії: Бережниця Нова, Білаші, Морги, Острів, Павлівка, Трипутня, Зажечина; хутір: Кіцині; фільварок: Адольфів[14].

16 грудня 1930 ґміна у складі Сарненського повіту була передана до Волинського воєводства[15].

Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[16]:

  1. Берестя — село: Берестя, селище: Антонин та хутір: Шепель;
  2. Бережниця — містечко: Бережниця;
  3. Бережниця — село: Бережниця, хутори: Біляші, Монополь, Морги і Нова-Бережниця — село: Нова-Бережниця, колонія: Зарічиця, лісничівка: Зарічиця та гаївка: Зарічиця;
  4. Домбровиця — село: Домбровиця, фільварок: Воробин та селище: Заріччя;
  5. Грані — село: Грані та фільварок: Грані;
  6. Грицьки — село: Грицьки;
  7. Ясинець — село: Ясинець, лісничівки: Каравиця і Рівчаки та хутір: Садівне;
  8. Крупове — село: Крупове, гаївка: Ошкела та лісничівка: Вовківня;
  9. Кривиця — села: Кривиця і Залішани та залізнична станція: Кривиця;
  10. Кураш — село: Кураш та фільварок: Кураш;
  11. Літвиця — села: Літвиця і Яцулі, гаївки: Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка: Вонячівка;
  12. Мочулище — село: Мочулище, фільварок: Мочулище, гаївки: Дукарівка, Хрести і Парослищі, урочище: Гать та хутір: Волище;
  13. Нивецьк — село: Нивецьк, лісничівка: Нивецьк, селище: Озерське та гаївки: П'ята і Вервечка;
  14. Орв'яниця — село: Орв'яниця;
  15. Осова — село: Осова, колонія: Острів та хутір: Павлівка;
  16. Працюки — село: Працюки;
  17. Ремчиці — село: Ремчиці та хутори: Грабини, Кіцин, Клин, Липники, Масляничі, Невеселі і Підкрпище;
  18. Рудня — село: Рудня, гаївки: Рудня і Деревок та лісничівка: Деревок;
  19. Селець — село: Селець та гаївка: Попова Гора;
  20. Сохи — село: Сохи;
  21. Соломіївка — село: Соломіївка та селище: Адольфів;
  22. Трипутня — село: Трипутня;
  23. Зульня — село: Зульня.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Дубровицького району.

Remove ads

Див. також

Посилання

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads