Кріогеній

Кріогеній (дав.-гр. κρύος — холод та дав.-гр. γένεσις — народження) — другий геохронологічний період неопротерозою (пізній протерозой). Почався близько 720 млн років тому та закінчився приблизно 635 млн років тому, тривав близько 85 мільйонів років^[1]. Кріогеній характеризується значними зледеніннями, закінчився Маріноанським зледенінням.

Геохронологічна шкала				млн років тому
Еон		Ера	Період	0
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний	2,58
			Неоген	23
			Палеоген	66
		Мезозой	Крейда	145
			Юра	201
			Тріас	252
		Палеозой	Перм	299
			Карбон	359
			Девон	419
			Силур	444
			Ордовик	485
			Кембрій	541
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій	635
			Кріогеній	720
			Тоній	1000
		Мезо протерозой	Стеній	1200
			Ектазій	1400
			Калімій	1600
		Палео протерозой	Статерій	1800
			Орозирій	2050
			Рясій	2300
			Сидерій	2500
	А р х е й	Неоархей		2800
		Мезоархей		3200
		Палеоархей		3600
		Еоархей		4000
	Гадей			~4600
Джерело

Кріогеній був передостаннім періодом протерозою. Кріогенію передував період тоній, після кріогенію почався едіакарій.

Земля-сніжок

Докладніше: Земля-сніжок

У цей період на Землі сталося три глобальні заледеніння. За так званою гіпотезою «Земля-сніжок», кріогеній — період найзначнішого зледеніння в історії Землі, коли вся планета аж до екватора була скута кригою. Одне зі зледенінь тривало щонайменше 5 млн років^[2][3].

Процес заледеніння був самопідтримуваним, адже в разі збільшення площі, вкритої кригою, зростає альбедо планети, що призводить до ще більшого охолодження та подальшого просування льодовиків до екватору. Проте зрештою попіл від вулканічної діяльності вкрив лід і призвів до збільшення поглинання світла та розтоплення значних ділянок. Вулкани також наситили земну атмосферу вуглекислим газом (CO₂), частка якого становила 13 %, зросла частка метану (CH₄). Внаслідок підвищенна концентрації цих газів зріс парниковий ефект. В інші епохи наявність значної біомаси перешкоджає накопиченню цих газів, за кріогену життя ледве животіло й не могло суттєво впливати на атмосферу^[4][5][6].

Палеогеографія

Під час кріогенію розпався єдиний суперконтинент Родінія та почалося формування Паннотії.

Палеобіологія

Тривалий час найдавнішими знайденими рештками багатоклітинних організмів були тварини Namacalathus, Cloudina і Kimberella, віднесені до пізнього едіакарію (останній період докембрію) — так звана едіакарська фауна.

2008 року в південному Омані в пластах, датованих кріогенієм, знайдено хімічні сполуки, які синтезуються тільки губками. Сполуки було знайдено загалом у 64 зразках порід, отриманих із 26 різних свердловин, зразки датовано кріогенієм, едіакарієм та раннім кембрієм. Найдавніший зразок за уран-свинцевим методом було датовано близько 713 млн років тому. Для уникнення помилок, спричинених потраплянням органіки з молодших пластів, у дослідженні аналізувалися лише речовини, отримані з керогенів, які не здатні до міграції в породах^[7][8].

2010 року виявили скам'янілості, що були знайденні нижче маріноанського зледеніння, яке завершило кріогеній. Ці дослідження в Південній Австралії були організовані Принстонським та Смітсонівським інститутами. Відкрито організми сантиметрового розміру з несиметричним тілом, яке пронизане міліметровими канальцями. Імовірно, ці тварини належать до губок. Рештки датовано 635 мільйонами років до н. е., проте залишається певна ймовірність, що дані інтерпретовано невірно^[9].

Цікавинки

У минулі геологічні епохи Місяць був значно ближче до Землі, а дні були коротшими. Наприклад тривалість доби в кріогенії становила 18 годин, а в році, відповідно, було 486 днів^[10].