Мартинов Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Марти́нов (нар. 01987-12-1717 грудня 1987, Дніпропетровськ (район Таромське) — пом. 02014-08-1212 серпня 2014, під Донецьком) — український військовослужбовець Добровольчого Українського Корпусу. Позивний «Мартин», учасник російсько-української війни.

Мартинов Олександр Олександрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	17 грудня 1987(1987-12-17) селище Таромське (нині Дніпро)
Смерть	12 серпня 2014(2014-08-12) (26 років) Мандрикине
Поховання	Дніпро
Псевдо	«Мартин»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Добровольчі військові формування України (з 2014)
Формування	ДУК
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
ДУК
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зовнішні відеофайли
	В Таромском могут появиться улицы Малолетнего, Мартынова и Буше на 34 каналі
	Мама Олександра Мартинова розповідає про свого сина

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартинов.

Загинув на блок-посту поблизу м. Донецька, на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине.

Життєпис

Народився 1987 року у Дніпропетровську. З початком жорстоких подій на Майдані у Києві, як патріот перебував у горнилі подій. Воював у складі Добровольчого Українського Корпусу, отримав позивний «Мартин».

Обставини загибелі

Вдень 12 серпня 2014 року, автобус групи бійців ДУК «Правий сектор» потрапив у засідку на блок-посту поблизу м. Донецька на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине.^[1][2]. Тоді загинули Величко Володимир Володимирович, Волощук Михайло Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Пальгуєв Олександр Сергійович, Малолітній Олександр Іванович, Мірошніченко Микола Валентинович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.

Похований в м. Дніпрі на кладовищі «Таромське».

Залишилися батьки та два старші брати, також бійці ДУК ПС (під час інциденту разом із Олександром перебували у розстріляному автобусі, пораненими потрапили у полон).

Нагороди

• У 2018 році нагороджений відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно), відзн. № 039, наказ № 124/18 від 1 липня 2018 року^[3].
• В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].

Вшанування

• Ще у 2014 році була ініціатива перейменувати вулицю Жовтневу рідного для Олександра селища Таромського, що входить до Дніпропетровська на вулицю Олександра Мартинова. Однак, ініціативу про перейменування на честь загиблого в зоні АТО земляки городяни на громадських слуханнях не підтримали через брак коштів^[5].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 33.
• вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.^[6]