Наполеон Лущкевич

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Наполеон (значення).

Наполеон Лущке́вич (пол. Napoleon Łuszczkiewicz, 1859, Краків — 6 серпня 1906, Трускавець) — польський архітектор.

Наполеон Лущкевич
Народження	1859(1859) Краків
Смерть	6 серпня 1906(1906-08-06) Трускавець
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	історизм, модерн
Членство	Польське політехнічне товариство у Львові і Куркове братство у Львовіd
Наполеон Лущкевич у Вікісховищі

Біографія

Народився у Кракові в родині польського живописця і мистецтвознавця Владислава Лущкевича. Навчався у Відні та Кракові. Від 1887 року мешкав у Львові. Патент будівничого отримав 1890 року. Від 1893 року член Політехнічного товариства у Львові.^[1] 1903 року очолив кредитну спілку будівничих у Львові. Був також членом Товариства наукової допомоги для Тешинського князівства.^[2] Споруджував будинки в історичних стилях, часом — вілли із застосуванням стилізованих елементів народного будівництва. Пізніше перейшов до стилістики сецесії. Збанкрутувавши вчинив самогубство, перебуваючи у місті Трускавець. Похований у Львові на 1а полі Личаківського цвинтаря.^[3].

Роботи у Львові

• Керівництво спорудженням Галицької ощадної каси у Львові (1890—1892, проект Юліана Захаревича).
• Вілла Юліана Ванґа (1899; вул. Франка, 114). У літературі, присвяченій архітектурі Львова, прийнято вважати, що автором проекту вілли був архітектор Теодор Мар'ян Тальовський. Однак цього не підтверджують наявні архівні документи: проектні креслення вілли мають підписи й печатки саме Лущкевича.^[4]
• Вілла «Марія» зі стилізованими дерев'яними елементами у закопанському стилі на нинішній вулиці Франка, 122 (1896).^[5][6]
• Будинок на нинішній вулиці Грушевського, 15 (1897).^[7]
• Вілли на нинішній вулиці Самчука, 28, 32 (1897).^[8]
• Житловий будинок на вулиці Тершаковців, 4 (1898)^[9].
• У 1895—1899 роках спорудив комплекс казарм батальйонів піхоти на Клепарові: на вулиці Клепарівській, 22, 24; Ветеранів, 13, 15; Арцішевського (нині Ген. Грекова) 3, 5; та Інвалідів (нині Батуринська) 2, 4. Усі в стилі неоренесансу. Співавтор Альфред Каменобродський.^[10][11]
• Казарми кавалерії на вулиці Личаківській, 103 (до 1899, співавтор Альфред Каменобродський).
• Реконструкція палацу мистецтв Галицької крайової виставки (1902).
• Вілла Ванди Дембіцької на нинішній вулиці Коновальця, 81 (проект 1902, збудована 1903).^[12]
• Вілла № 1 на нинішній вулиці Парковій (1887), а також 5, 7, 9 там же (1904).^[13][14]
• Вілла «Vitellio» промисловця Станіслава Желехівського, збудована у 1904—1905 роках. Була попередницею нинішнього будинку, що на вулиці Франка, 105, спорудженого 1938 року.
• Реконструкція костелу святого Миколая у 1904—1905 роках, спільно з Міхалом Лужецьким.
• Будинки № 22, 24, 26 на вулиці Стрийській (1906).^[15]
• Будинки № 87, 89 на нинішній вулиці Городоцькій (1905—1906).
• Житлові будинки № 6, 8, 10 у стилі орнаментальної сецесії для родини Фрідріх на нинішній вулиці Мартовича. Збудовані 1907 року Владиславом Садловським за проектом Лущкевича від 1906.^[16]

• 
  Будинок на вул. Грушевського, 15
• 
  Будинок на вул. Тершаковців, 4
• 
  Вілла Солтисів на вул. Самчука, 28
• 
  Вілла на вулиці Парковій, 1